2. Обмеженість виробничих ресурсів

Основна характеристика всіх виробничих ресурсів - це їхня обмеженість. Проблема обмеженості виникає через невідповідність між відносно необмеженими потребами і відносно обмеженими ресурсами.

Обмеженість - поняття відносне. Не можна стверджувати, що коли ресурсу «А» є 100 одиниць, а ресурсу «Б» – 10000 одиниць, то ресурс «А» – обмежений. Треба порівняти наявність ресурсу і необхідність у ньому. Якщо потреба в ресурсі «А» тільки 10 одиниць, то його не можна назвати обмеженим. На одній території ресурс може бути обмеженим, тому що потреба в ньому більша. На іншій території така ж кількість ресурсу може бути безмежною, тому що на нього немає попиту (наприклад, свинина в Україні та в мусульманських країнах).

Абсолютна обмеженість виробничих ресурсів проявляється в неможливості збільшення кількості ресурсу при зростанні потреби в ньому. Абсолютно обмежена земля, кліматичні умови.

Більшість природних ресурсів дуже близькі до абсолютної обмеженості. Капітальні ресурси можна відтворити в процесі трудової діяльності. Проблема обмеженості трудових ресурсів вирішується через міграційні процеси (переїзд робочої сили з однієї країни в іншу). Так само при обмеженості певних професій суспільство надає можливість перекваліфікуватися, тобто навчитися іншій професії. Якщо ж можливість отримання професійних навичок обмежена природними факторами, то такі професії завжди будуть обмежені (співаки, художники).

Жодне суспільство не мало і не має достатньо ресурсів для виробництва всієї кількості та усього розмаїття товарів і послуг, які необхідні його громадянам. Обмеженість стимулює вибір. І люди, і суспільство повинні постійно робити вибір: як використати доступні їм обмежені ресурси, щоб знайти найбільш ефективний спосіб виробництва, який максимально буде сприяти задоволенню їхніх потреб. Проблема вибору проявляється у взаємозамінності виробничих ресурсів і їхньому різноманітному використанні.

Взаємозамінність теж вимагає вибору: з яких видів сировини можна виробити певний товар. Наприклад, шкільний пенал можна зробити із шкіри, з дерева, із пластику, або з джинсової тканини. Можна також певною мірою заміняти трудові ресурси капітальними (робітників замінити роботами).

Якщо ресурс у певних умовах стає менш обмеженим, то використання цього ресурсу стає більш різноманітним. Що можна зробити з дерева? Меблі, папір, прикраси, двері, віконні рами, музичні інструменти. У ринковій економіці найбільш обмежені ресурси є найдорожчими.

Модуль 4. Проблема вибору і альтернативна вартість Змістовний стандарт

УЧНІ ПОВИННІ ЗНАТИ

УЧНІ ПОВИННІ ВМІТИ

Що обмеженість змушує людей робити вибір між різними способами використання доступних їм ресурсів з метою відшукати той, який у найбільшій мірі сприяє задоволенню їхніх потреб. Що кожний вибір нам чогось коштує. Що альтернативна вартість вибору - це краща з невибраних альтернатив (втрачених можливостей). Що вибір, як правило, не передбачає ухвалення категоричного рішення: «все - або нічого». Що вибір часто носить компромісний характер: «трохи більше одного - трохи менше іншого». Що вибір здійснюють усі: споживачі і виробники, окремі особи, родини, школи, держава. Що всі країни на будь-якому етапі розвитку зіштовхуються з проблемою обмеженості ресурсів, отже, із проблемою вибору. Що раціональний вибір передбачає порівняння вигод і витрат. Що в основі вибору лежить оцінка альтернатив за обраними критеріями. Що вибір носить суб'єктивний характер, оскільки витрати і вигоди визначаються різними цінностями для різних людей. Що найбільш обмежений ресурс - це час.

Наводити приклади вибору, що здійснює родина учня в умовах обмеженості ресурсів (сімейного бюджету). Визначати альтернативи (всі можливі варіанти) рішення конкретної проблеми вибору. Пояснювати, від чого вони відмовляються, здійснюючи конкретний вибір. Визначати альтернативну вартість конкретного вибору. Наводити приклади компромісного вибору: раціонального харчування; використання вільного часу тощо. Наводити приклади того, як споживачі і виробники здійснюють вибір. Наводити приклади рішень щодо використання різних видів ресурсів і варіантів їх поєднання для виробництва конкретних товарів і послуг. Наводити приклади суспільного вибору на рівні країни, міста, району. Визначати критерії (оціночні показники) розв’язання конкретної проблеми. Використовувати елементарні навички планування свого позаурочного часу.