- •Модуль 1. Потреби безмежні Змістовний стандарт
- •Інформаційно-МетодичнІ матеріалИ для вчителІв
- •1. Потреба як економічне поняття
- •2. Класифікація потреб
- •Фактори, що впливають на формування і зміну потреб
- •Безмежність потреб
- •Модуль 2. Товари та послуги. Виробники і споживачі Змістовний стандарт
- •Інформаційно-МетодичнІ матеріалИ для вчителІв
- •Неекономічні та економічні блага
- •2. Товари і послуги
- •3.Споживчі товари і послуги та виробничі товари і послуги. Споживачі і виробники.
- •Індивідуальні та суспільні товари і послуги
- •Модуль 3. Виробничі ресурси та обмеженість Змістовний стандарт
- •Інформаційно-МетодичнІ матеріалИ для вчителІв
- •1. Характеристика виробничих ресурсів
- •2. Обмеженість виробничих ресурсів
- •Модуль 4. Проблема вибору і альтернативна вартість Змістовний стандарт
- •Інформаційно-МетодичнІ матеріалИ для вчителІв
- •Компромісний вибір
- •2. Кроки ухвалення рішення
- •3. Альтернативна вартість
- •Модуль 5. Спеціалізація і взаємозалежність. Шляхи підвищення продуктивності. Змістовний стандарт
- •Інформаційно-МетодичнІ матеріалИ для вчителІв
- •1. Спеціалізація і взаємозалежність
- •2. Фактори зростання продуктивності праці
- •Модуль 6. Обмін, гроші і їхня роль в економіці Змістовний стандарт
- •Інформаційно-МетодичнІ матеріалИ для вчителІв
- •1. Вигоди від добровільного обміну
- •Властивості і функції грошей
- •Модуль 7. Ринок. Дійові особи ринкового кругообігу Змістовний стандарт
- •Інформаційно-МетодичнІ матеріалИ для вчителІв
- •Ринок та його функції
- •2. Ринкові суб'єкти (домашні господарства, фірми, держава)
- •3. Ринковий кругообіг
- •Модель ринкового кругообігу
Модуль 3. Виробничі ресурси та обмеженість Змістовний стандарт
УЧНІ ПОВИННІ ЗНАТИ |
УЧНІ ПОВИННІ ВМІТИ |
|
|
Інформаційно-МетодичнІ матеріалИ для вчителІв
ПЛАН
1. Характеристика виробничих ресурсів.
2. Обмеженість виробничих ресурсів.
1. Характеристика виробничих ресурсів
Економічні ресурси складаються з виробничих ресурсів, фінансових ресурсів та інформаційних ресурсів.
Виробничі ресурси (які називають ще факторами виробництва) складаються із усього того, що потрібно для виробництва необхідних людям товарів і послуг. До виробничих ресурсів відносяться - природні, капітальні, трудові ресурси та підприємницькі здібності.
Природні ресурси – це ресурси, які дає нам сама природа. Вони використовуються для задоволення потреб людини, для виробництва товарів та послуг, зазвичай - тільки один раз. До цієї групи відносяться земля, ліс і лісові мешканці, водні ресурси і мешканці водоймищ, нафта та інші корисні копалини, а також родючість ґрунтів, сприятливі для сільського господарства кліматичні умови тощо. Деякі з цих ресурсів виснажуються в процесі виробництва і можуть зникнути, інші самовідновлюються, а треті можуть бути відновлені лише свідомими зусиллями людей.
Проміжні товари – це сировина, яка пройшла первинну обробку у процесі виробництва і цей новостворений продукт можливий для використання у подальшому виробництві. Це товари, які слугують напівфабрикатами і сировиною для виготовлення інших товарів (благ). Наприклад, скло для виробництва вікон, тканина для пошиття костюмів. Сировина у вигляді чистих природних ресурсів використовується у виробництві дуже рідко. У більшості випадків використовуються саме проміжні товари.
Капітальні ресурси (засоби виробництва) – це ресурси, створені людиною і за допомогою яких відбувається виробництво необхідних товарів та послуг. Ці ресурси використовують у виробництві багато разів. До капітальних ресурсів відносяться будинки, устаткування, машини та механізми, порти, дамби і інші об'єкти, необхідні для виробництва, або для його забезпечення іншими товарами та послугами. Вся різноманітність наявних капітальних ресурсів і способів їх використання залежить від технологічної бази, що, у свою чергу, відображає рівень науково-технічних знань і кількість інших ресурсів, направлених на її розвиток.
До капітальних ресурсів не можна відносити гроші, тому що гроші безпосередньо в процесі виробництва участі не беруть і нічого не виробляють.
Трудові ресурси – це люди, що володіють професією, знаннями та працюють. Люди володіють і пропонують до продажу такий специфічний товар, як робоча сила. Робоча сила – це комплекс фізичних і розумових можливостей і навичок людини, які дозволяють їй виконувати певні види робіт з необхідним рівнем продуктивності праці і якості виготовлених товарів і наданих послуг. Кількість працездатних людей і час їхньої роботи представляють один з оціночних показників трудових ресурсів. Іншим показником є рівень їхніх здібностей і ступінь зацікавленості (мотивація). Якість людських ресурсів характеризує зусилля, які було здійснено в минулому з метою розвитку професійних навичок людей, їхніх знань і мотивації до праці. Ціна робочої сили - це заробітна плата найманих робітників, що є для них основним джерелом доходів. Тому отриманий рівень знань, професійних навичок визначає різницю в доходах людей. Деякі професії вимагають природжених навичок і вмінь, не всі можуть їх у собі розвити (музичні, поетичні, художні здібності).
Підприємницькі здібності – це особливий людський ресурс, або здатність займатися економічною діяльністю, яка пов'язана з ризиком відкриття нової справи, або із привнесенням на ринок нових видів товарів чи послуг у надії отримати прибуток. Така здатність одержала особливу назву - підприємництво, від французького слова "entrepreneur", що означає "розпочинати". Підприємницькі здібності проявляються в процесі раціонального поєднання виробничих ресурсів. Щоб це стало можливим, підприємець повинен володіти виробничими ресурсами. Як власник він ризикує втратити свої виробничі ресурси, якщо буде приймати неефективні рішення. Основна мета підприємницької діяльності - це одержання прибутку. Отриманий прибуток дає підприємцю можливість розширити виробництво (задовольнити виробничі потреби) і придбати товари та послуги для своєї родини (задовольнити споживчі потреби).
