2. Класифікація потреб

Незважаючи на багатство і різноманітність людських потреб, всі потреби можна згрупувати, тобто здійснити класифікацію потреб. Така класифікація може бути проведена за різними критеріями. У сучасній економічній літературі приводяться декілька класифікацій потреб. Доцільно розглянути найпоширеніші класифікації, які є загальновизнаними.

Закономірним є виділення із всієї сукупності потреб фізіологічних або матеріальних (у їжі, одязі, житлі, предметах побуту) і соціальних (в освіті, в інформації, у можливості займатись творчістю тощо). Часто фізіологічні потреби називають базовими потребами, тому що без їхнього задоволення людина не змогла б існувати як біологічна істота.

Іншим критерієм може виступати спосіб задоволення потреб. За цим критерієм виділяють індивідуальні, групові (колективні) і суспільні потреби. Так, приміром, задовольнити потребу в їжі і одязі людина може індивідуально; потреба в житлі може бути потребою родини, тобто груповою потребою. Груповою може бути і потреба школи в новому комп’ютерному класі. Потреби особистості формуються під значним впливом культури даного суспільства в цілому, а також окремих соціальних груп, до яких належить людина. Як громадяни України ми потребуємо власного захисту, захисту нашої держави, довкілля. Це соціальні потреби, які пов’язані із життям людини в суспільстві, з розвитком її особистості та реалізацією її здібностей.

Якщо класифікувати потреби за критерієм часу, то можна виділити поточні і перспективні потреби. Наприклад, для учня школи потреба в підручнику з економіки - це поточна потреба, а потреба придбати власний автомобіль - перспективна потреба.

Потреби існують також у колективів підприємств і урядів. Підприємства прагнуть одержати все те, що дозволить їм реалізувати свою мету, наприклад: будівлі, транспорт, необхідні інформаційні системи, сировина для виробництва тієї чи іншої продукції тощо. Уряди, персоніфікуючи колективні потреби громадян або свої власні, піклуються про майбутні покоління, прагнуть будувати дороги, лікарні, навчальні заклади, забезпечують військову охорону тощо. Ці потреби теж можуть бути поточними або перспективними.

Найпоширенішою є ієрархічна класифікація потреб за Абрахамом Маслоу. Вона ґрунтується на таких ідеях і положеннях:

• у людей постійно існують ті або інші потреби;

• у людей є певні чітко виражені потреби, які можуть бути об’єднані в групи;

• групи потреб перебувають у тісному взаємозв'язку та ієрархічній взаємозалежності одна від одної;

• якщо потреби не задоволені, вони стимулюють людину діяти. Задоволення потреб мотивує людей. Якщо одна потреба задовольняється - на її місце приходить інша, ще не задоволена;

• зазвичай людина відчуває одночасно кілька різних потреб, які перебувають у стані комплексної взаємодії між собою;

• потреби, що знаходяться ближче до основи «піраміди», вимагають задоволення в першу чергу;

• потреби більш високого рівня починають активно впливати на людину після того, як у цілому задоволені потреби більш низького рівня;

• потреби більш високого рівня можна задовольнити за допомогою більшої кількості різноманітних способів, ніж потреби більш низького рівня.

Відповідно до теорії Маслоу, існує п'ять груп потреб:

Потреби

у самореалізації

Потреби

у визнанні та повазі

Соціальні потреби

Потреби в безпеці

Фізіологічні потреби

Розглянемо характеристику кожної групи.

Фізіологічні потреби. Потреби цієї групи перебувають на «першому поверсі» умовної піраміди. До них належать потреби, які забезпечують виживання людини як біологічної істоти (потреба у їжі, одязі, житлі, теплі, повітрі, воді тощо).

Потреби в безпеці. Це потреби в соціальній захищеності: одержанні медичної допомоги, середньої освіти, у пенсійному забезпеченні, захисті від внутрішніх і зовнішніх ворогів та інші. Ці потреби виражають прагнення людини зберегти певний життєвий рівень, контроль за власною життєдіяльністю.

Соціальні потреби. Кожна людина прагне дружби, любові, прагне до участі у спільних діях, хоче бути членом певних об'єднань людей, з якими в неї спільні інтереси, прагне брати участь у суспільних заходах, бути визнаною «суспільною особистістю» тощо.

Потреби у визнанні і повазі. Це – потреби у позитивній оцінці особистості з боку суспільства, в одержанні людиною певного соціального статусу, у повазі та визнанні з боку оточуючих.

Потреби у самореалізації. Дана група поєднує потреби, пов'язані із прагненням людини до розвитку та розкриття своїх здібностей, талантів, задатків, до розвитку особистості та прихованого в ній потенціалу. Задоволення цієї групи потреб, це - процес саморозвитку особистості, постійного внутрішнього руху, постійного «вростання» у соціальний простір.

Ієрархію потреб не можна розуміти буквально. Так, приміром, зовсім безглуздо стверджувати, що, якщо людина сьогодні не встигла поснідати, тобто потреба в їжі залишилася незадоволеною, то вона ні з ким не спілкується, тому що це - потреба більш високого рівня. У той же час у людському житті в цілому на перший план виступають потреби більш низького рівня, а коли вони в основному задоволені, тоді їхнє місце займають потреби більш високого рівня.

Потреби бувають раціональними та нераціональними. Приклади нераціональних потреб: потреба в палінні, у наркотиках, в алкоголі. Раціональність потреб визначається перевищенням вигоди над витратами з урахуванням можливих наслідків у майбутньому. Так, задоволення, що одержує курець від викуреної сигарети, тобто його вигода, набагато менша витрат, тобто ризику, якому курець піддає своє здоров'я та здоров'я оточуючих, які вдихають нікотиновий дим. Часто раціональна потреба може перетворитися в нераціональну. Наприклад, дітям можна їсти шоколад, але тільки в невеликих дозах, в іншому випадку велика кількість шоколаду може призвести до алергійних захворювань. Або інший приклад: потреба в грі на комп'ютері може перетворитися в нераціональну, якщо за комп'ютером просиджувати цілі дні.