2. Ринкові суб'єкти (домашні господарства, фірми, держава)

На ринку зустрічаються ринкові суб'єкти з метою реалізації своїх потреб. Основними суб’єктами ринкового господарства є домашнє господарство, фірма, держава.

Домашнє господарство представляє собою окрему людину або родину. Кінцева мета домашнього господарства – це найбільш повне задоволення різноманітних потреб (фізіологічних, соціальних, індивідуальних, групових, суспільних). Всі ці потреби споживчі. Якщо вони задовольняються через ринковий обмін, то ці потреби економічні. За товари і послуги споживач (домашнє господарство) повинен заплатити гроші. Отже, домашнє господарство повинне мати доходи. Основні доходи домашнього господарства: заробітна плата, пенсії, дивіденди (доходи власників акцій), рента (доходи власників землі).

Фірми (підприємства) представляють собою самостійні господарські одиниці різних форм власності, різних напрямків діяльності, що об'єднали економічні ресурси для виробництва товарів і послуг з метою одержання комерційної вигоди, а саме - отримання прибутку.

Держава представлена у вигляді установ, діяльність яких забезпечується за рахунок фінансування з державного бюджету (за рахунок податків). Держава в ринковій економіці виконує функцію регулювання соціально-економічних процесів: забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки; розвиток соціальної інфраструктури, зокрема охорони здоров'я, освіти, науки, культури, транспорту; забезпечення соціальних гарантій в області трудового права; розробка стимулів для охорони навколишнього середовища тощо.

3. Ринковий кругообіг

Спочатку фірми і домашні господарства зустрічаються на ринку виробничих ресурсів.

Домашні господарства мають окремі види виробничих ресурсів (природні, капітальні, трудові). Домашні господарства виходять на ринок виробничих ресурсів як продавці. На ринку є покупці (підприємці, які нагромадили достатню кількість грошей і згодні ризикнути, вклавши їх у виробництво). Підприємці відкривають фірми. Тому покупцями на ринку виробничих ресурсів є фірми.

В ринковій системі виникають наступні потоки: домашнє господарство продає виробничі ресурси, одержуючи доходи (заробітну плату, ренту, дивіденди, підприємницький доход). Фірма при цьому купує виробничі ресурси в певній пропорції, здійснюючи плату за ресурси (це - витрати фірми).

Далі процес обміну переривається. Фірма здійснює виробничу діяльність: раціонально поєднує куплені виробничі ресурси і виробляє товари та послуги. При цьому фірма повинна реалізувати свою конкурентну перевагу, що знаходить свій вираз або в більш високих якісних характеристиках товарів і послуг, або в більш низьких цінах.

Наступна зустріч домашніх господарств і фірм відбувається на ринку споживчих товарів і послуг.

Фірми як продавці пропонують різноманітні товари і послуги, а домашні господарства прагнуть їх купити, витрачаючи на споживання доходи, отримані в першому акті кругообігу. Фірма прагне так продати свої товари і послуги, щоб відшкодувати витрати на придбання виробничих ресурсів та отримати прибуток. Фірма повинна порахувати свій доход, помноживши кількість проданих товарів або послуг на їхню ціну. Прибуток – це різниця між доходом від продажу і витратами на придбання всіх необхідних виробничих ресурсів. Наприкінці другого етапу ринкового кругообігу реалізуються основні цілі дійових осіб: домашні господарства придбали товари та послуги для задоволення своїх потреб; фірми отримали прибуток, використання якого дозволить у наступному виробничому процесі виробити ще більше продукції і отримати ще більше прибутку.

Так у процесі ринкового кругообігу відбувається реалізація інтересів основних суб'єктів ринкових відносин.