
- •Вихідні дані для проектування
- •Проектування поперечних профілів магістралей
- •2. Встановлюємо коефіцієнт впливу світлофорного регулювання на пропускну спроможність кожної магістралі:
- •3. Визначаємо пропускну спроможність смуги руху транспорту з врахуванням впливу світлофорного регулювання для кожної магістралі:
- •5. Пропускну спроможність кожної магістралі визначаємо за формулою:
- •6. Перевіряємо виконання умови для кожної магістралі:
- •7. Для визначення ширини проїжджої частини кожної магістралі (Вмаг) використаємо формулу:
- •Обґрунтування вибору схеми організації руху на перетині міських магістралей
- •Пропускна здатність однієї смуги руху визначається так:
- •Пропускна здатність вузла:
- •Пропускна здатність однієї смуги руху транспорту у стоп-лінії на перехресті для кожної магістралі може бути визначена за формулою:
- •Пропускна здатність перехрестя (вузла):
- •Розрахунок та проектування геометричних розмірів саморегульованого кільцевого перехрестя
- •Довжину лінії переплетення на кільці визначаємо за формулою:
- •Радіус внутрішнього кільця (рис. 6) становитиме:
- •Визначаємо необхідну кількість смуг руху на кільці:
- •Проектування повздовжніх профілів магістралей, які перетинаються
- •Прийняття величин радіусів вертикальних кривих для спряження переломів поздовжнього профілю магістралі.
- •Розрахунки координат точок переломів поздовжнього профілю осі магістралі та початків і кінців вертикальних кривих
- •Магістраль районного значення 1-3:
- •Магістраль районного значення 1-3 (а-4-3-в):
Проектування повздовжніх профілів магістралей, які перетинаються
Повздовжній профіль визначає висотне положення вулиці. Його проектування полягає в нанесенні проектної лінії і визначенні повздовжніх схилів. Початковими матеріалами для проектування є схема з геодезичною картою і червоними лініями.
Повздовжні профілі магістралей оформлюю у масштабі креслень Мгориз 1:1000 Мверт 1:100.
Проектування повздовжніх профілів міських магістралей, які перетинаються, здійснюють залежно від категорій магістралей.
Головним питанням при проектуванні поздовжнього профілю є:
мінімальний обсяг будівельних робіт (як правило мінімальні витрати на земляні роботи);
виконання умов безпеки руху;
ефективність водовідведення.
Проектування повздовжніх профілів магістралей розпочинають із встановлення величини мінімального кроку його проектування (тобто мінімальної відстані між точками переломлення повздовжнього профілю), для магістралі районного значення крок проектування 50 м, для магістралі загальноміського значення регульованого руху крок проектування 100 м (згідно з ДБН В 2. 3. 5 -2001).
Особливістю проектування повздовжніх профілів магістралей, які перетинаються (на першому етапі проектування), є необхідність ув’язки цих профілів у точці перетину їх осей в плані, а також добитись, щоб кільцевий острівець лежав в одній площині.
Основні нормативи проектування повздовжнього профілю приймають залежно від розрахункової швидкості ДБН В 2. 3. 5 -2001 табл. 2.8. Для розрахункової швидкості 60 км/год:
найбільший поздовжній уклон – 70 ‰;
мінімальний радіус випуклих вертикальних кривих – 2500 м;
мінімальний радіус увігнутих вертикальних кривих – 600 м;
алгебраїчна різниця уклонів повздовжнього профілю – 15 ‰ і більше.
Виконання поздовжніх профілів магістралей, які перетинаються, проводжу окремо для кожної з магістралей, з обов’язковим використанням існуючих норм на проектування повздовжнього профілю. Особливостями проектування є умова, за якою в точці перетину вісей магістралей відмітки повинні співпадати. Тому рекомендовано спочатку запроектувати повздовжні профілі магістралі з найбільш складним рельєфом і на ній визначити відмітку в точці перетину вісей магістралей. Другу магістраль проектують з урахуванням цієї відмітки.
Прийняття величин радіусів вертикальних кривих для спряження переломів поздовжнього профілю магістралі.
Одразу ж доцільно приймати найменші допустимі величини в залежності від категорії магістралі, а потім при необхідності та можливості їх збільшити.
Характеристики вертикальних кривих: тангенс (Т), криву (К) і бісектрису (Б) визначаємо за таблицями [Митина] та за наступними формулами:
К1 = R1 (і2 - і1);
Т1 = К1/2;
Б1 = - Т12/(2R).
Характеристики вертикальних кривих наношу на креслення проектного поздовжнього профілю магістралі.
Таблиця 2
№ пор. верт. крив. |
Величина радіуса кривої, м |
Величина повздовжніх уклонів |
Характеристика горизонтальної кривої за розрахунковими формулами |
Характеристика горизонтальної кривої за даними таблиць [Митина] |
||||||
і1 |
і2 |
Т |
К |
Б |
Т |
К |
Б |
|||
|
||||||||||
1 |
600 |
-0,013 |
-0,007 |
алгебраїчна різниця менша 15 ‰ |
||||||
2 |
2500 |
-0,007 |
-0,015 |
алгебраїчна різниця менша 15 ‰ |
||||||
|
||||||||||
1 |
600 |
-0,012 |
-0,005 |
алгебраїчна різниця менша 15 ‰ |
||||||
|
||||||||||
|
|
0,018 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
1 |
600 |
-0,032 |
-0,021 |
алгебраїчна різниця менша 15 ‰ |
Характеристики вертикальних кривих слід визначати з точністю до 0,001 м.
На кресленні поздовжнього профілю осі магістралі над його проектною лінією потрібно показувати відповідною лінією межі вертикальних кривих, величини їх радіусів та характеристики – тангенс, величину кривої та бісектриси.
Перевірка умов:
l1 ≥ Т1;
l2 ≥ Т1 + Т2;
l3 ≥ Т2 + Т3;
……..
lп ≥ Тп-1,
де l1, l2, l3, …, lп - відстані між точками перелому поздовжнього профілю осі магістралі, включаючи точки початку і кінця проектування.
Ці відстані і відповідно уклони їх проектних ліній вказуються на креслені поздовжнього профілю магістралі в рядку проектні уклони і відстані.
Оскільки вертикальні криві вписувати не потрібно, то переходимо на наступний етап.
Визначення координат точок переломів поздовжнього профілю магістралі.
Розрахункові формули мають вигляд:
Утп1 = Уо + і1 l1; Хтп1 = Хо + l1;
Утп2 = Утп1 + і2 l2; Хтп2 = Хтп1 + l2;
Утп3 = Утп2 + і3 l3; Хтп3 = Хтп2 + l3;
………
Уп = Утп(п-1) + іп lп; Хп = Хп-1 + lп,
де Хо та Уо – координати початку проектування поздовжнього профілю осі магістралі, м;
і1, і2, і3, …, іп-1 – відповідні проектні уклони прямих ділянок поздовжнього профілю осі магістралі між точками його перелому;
іп - відповідний Хо + l1уклон на останній прямій ділянці поздовжнього профілю;
Хтп1 та Утп1, Хтп2 та Утп2, Хтп3 та Утп3, … – координати точок перелому поздовжнього профілю осі магістралі, м;
Хп та Уп – координати кінця ділянки проектування магістралі, м.
Утп1 = Уо – і1 l1= 31,50 – (0,013×182,92) = 29,079;
Хтп1 = Хо + l1=0 + 182,92 = 182,92;
Утп2 = Утп1 – і2 l2 = 29,079 – (0,007×180,8) = 27,814;
Хтп2 = Хтп1 + l2 = 182,92 + 180,8 = 363,72;
УП = Утп2 – і3 l3 = 27,814 – (0,015×160,76) = 25,465;
ХП = Хтп2 + l3 = 363,72 + 160,76 = 524,48.
Утп1 = Уо – і1 l1= 29,371 – (0,012×72,84) = 28,472;
Хтп1 = Хо + l1=0 + 72,84 = 72,84;
УП = Утп1 – і2 l2 = 28,472 – (0,005×130,32) = 27,814;
ХП = Хтп1 + l2 = 72,84 + 130,32 = 203,16.
УП = У0 + і1 l1 = 26,000 + (0,018×131,85) = 28,415;
ХП = Х0 + l1 = 0 + 131,85 = 131,85;
Утп1 = Уо + і1 l1= 28,245 – (0,032×57,54) = 26,406;
Хтп1 = Хо + l1=0 + 57,54 = 57,54;
УП = Утп1 – і2 l2 = 26,406 – (0,021×80) = 24,70;
ХП = Хтп1 + l2 = 57,54 + 80 = 137,54;
Визначення координат точок початку та кінця вертикальних кривих:
Хпк1 = Хтп1 - Т1; Хкк1 = Хтп1 + Т1;
Упк1 = Утп1 - і1Т1; Укк1 = Утп1 + і2Т1;
Хпк2 = Хтп2 - Т2; Хкк2 = Хтп2 + Т2;
Упк2 = Утп2 - і2Т2; Укк2 = Утп2 + і3Т2;
………
Хпк(п-1) = Хтп(п-1) - Тп-1; Хкк(п-1) = Хтп(п-1) + Тп-1;
Упк(п-1) = Утп(п-1) - іп-1Тп-1; Укк(п-1) = Утп(п-1) + іпТп-1.
Результати розрахунків координат точок переломів поздовжнього профілю осі магістралі, початків та кінців вертикальних кривих наведені в табл. 3.
Таблиця 3