5. Пропускну спроможність кожної магістралі визначаємо за формулою:

N_маг = N´_{см.прийнята} k_n, (7)

де k_n – коефіцієнт ефективності використання смуг руху транспортом, який приймаємо для однієї смуги руху за 1,0 (за відсутності на перегоні зупинок громадського транспорту або якщо їх влаштовано за межами проїжджої частини в "кишенях"), для двох – 1,9, для трьох – 2,7, для чотирьох – 3,5 (приймаються згідно примітки 3 табл. 1.2 ст. 4 ДБН В. 2.3-5-2001).

При наявності зупинок громадського транспорту, величину коефіцієнта ефективності завантаження рухом транспорту крайньої смуги уточнюють із врахуванням маршрутних інтервалів всіх видів громадського транспорту на магістралі (тобто необхідну кількість зупинок екіпажів громадського транспорту протягом години “пік” перемножуємо на затрати часу одного екіпажа на гальмування, стоянку для обслуговування пасажирів, розгін і визначаємо частку цього часу в годині для пониження величини коефіцієнта використання крайньої смуги руху).

N_{маг (1-3)} = 793 × 1,9 = 1507 авт./год;

N_{маг (2-4)} = 859 × 2,7 = 2319 авт./год;

6. Перевіряємо виконання умови для кожної магістралі:

N_маг ≥ N_розр. (8)

Якщо умова виконується, то переходимо до подальших розрахунків, а якщо ні, тоді збільшуємо кількість смуг руху транспорту на одну в один бік але приймаємо для подальшого проектування не більше чотирьох.

Для магістралі 1-3:

1507>1380

Для магістралі 2-4:

2319>1970

Оскільки умови виконуються то переходимо до подальших розрахунків.

7. Для визначення ширини проїжджої частини кожної магістралі (Вмаг) використаємо формулу:

В_маг = 2 n b + r + 2 Δ, (9)

де n – прийнята кількість смуг руху транспорту на магістралі;

b – ширина однієї смуги руху транспорту (прийм. відп. до п.7.27 ДБН 360-92**), м;

r – ширина розподільчої смуги між напрямками руху транспорту (прийм. відп. до п. 2.11 ДБН В. 2.3-5-2001), м;

Δ – ширина запобіжної смуги між крайньою смугою руху і бортовим каменем (прийм. відп. до п. 2.10 ДБН В. 2.3-5-2001), м.

Якщо передбачається припіднята центральна розподільча смуга між напрямками руху транспорту, то слід додатково передбачати запобіжні смуги біля її бортових каменів.

B_{маг (1-3)} = 2 × 2 × 3,75 + 2 + 2 × 0,3 = 17,6 м,

B_{маг (2-4)} = 2 × 3 × 3,75 + 3 + 4 × 0,5 = 27,5 м.

• Розрахунок ширини пішохідної частини тротуарів

Ширину тротуарів магістралей слід визначати з урахуванням їх категорій та розмірів пішохідного руху на них.

Якщо задані розміри перспективної розрахункової інтенсивності пішохідного руху, то необхідну кількість смуг руху на пішохідній частині тротуару (n) визначаємо за формулою:

n = N_{п зад} / N _п.см., (10)

де N_{п зад} – задана величина інтенсивності пішохідного руху в години "пік" (N_{п зад (1-3)} = 3555 піш/год, N_{п зад (2-4)} = 4600 піш/год);

N_п.см. – пропускна спроможність однієї смуги руху (N _{п. см.} = 800 піш./год.)

Отриману величину кількості смуг руху пішоходів округляємо в більший бік.

Дані про пропускну спроможність смуги руху пішохідної частини тротуарів (піш./год) також наведено в ДБН В. 2.3-5-2001 табл.2.7 п.2.20).

n _(1-3) = 3555 / 800 = 4,44 ≈ 5 смуг,

n _(2-4) = 4600 / 800 = 5,75 ≈ 6 смуг.

Ширину пішохідної частини тротуару (В_тр) визначаємо за формулою:

В_тр = n 0,75. (11)

Отриману величину порівнюємо з вимогами ДБН В. 2.3-5-2001 п.2.19 табл.2.6 і для подальшого проектування приймаємо більшу величину.

В_{тр (1-3)} = 5 × 0,75 = 3,75 м,

В_{тр (2-4)} = 6 × 0,75 = 4,5 м.

Порівнюючи отримані значення з вимогами ДБН В. 2.3-5-2001 приймаємо для обох магістралей ширину тротуарів 3 м.

Якщо не задано розміри інтенсивності пішохідного руху, то треба прийняти ширину пішохідної частини тротуарів згідно з ДБН 360-92** та встановити теоретичну пропускну спроможність тротуарів. Величину пропускної спроможності пішохідної частини тротуару (N_тр) встановлюємо за формулою:

N_тр = N_п.см. В_тр / 0,75. (12)

• Проектування поперечних профілів магістралей в межах їх перетину

Для вулиць і доріг у цілому або для окремих їх ділянок розробляють типовий поперечний профіль в межах червоних ліній, у яких набір окремих елементів, розміри та взаємне розташування не змінюється по довжині магістралі або окремої її ділянки у вказаних межах.

Елементами поперечного профілю є:

• проїжджа частина;

• пішохідна частина тротуарів;

• розподільча смуга між проїжджою частиною і пішохідною частиною тротуарів;

• смуги для розміщення підземних інженерних комунікацій (на них не дозволяється розміщувати споруди, висаджувати дерева та високорослі чагарники);

• смуги озеленення для привабливості магістралей та зниження негативного впливу транспорту на навколишнє середовище магістралі.

Розміри геометричних елементів обґрунтовуються розрахунками та відповідними нормативами.

Згідно з п. 2.12 ДБН В 2.3-5-2001 ширину розподільчих смуг між елементами поперечного профілю вулиць і доріг треба визначати, виходячи із умов розміщення підземних комунікацій, озеленення, необхідності зниження негативної дії транспорту на навколишнє середовище, але не менше розмірів наведених у табл. 2.3 ДБН В 2.3-5-2001.

При накреслені типового профілю дотримуюся тільки горизонтального масштабу 1:200.

Вимоги щодо розміщення інженерних комунікацій в плані та на профілі магістралі вказані в ДБН 360-92** дод. 8.