2.1.5. Приватні підприємства. Інші види підприємств

Приватним підприємством, за Господарським кодексом України, визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та їх праці чи з використанням найманої праці (ст. 113).

Існування приватних підприємств стало можливим з переходом вітчизняної економіки до ринкової. Існу­вання такої власності не визнавалося союзним законодавством, а особи­ста власність мала лише споживче призначення. Сучасне законодавство, передусім Конституція України, легалізувала приватну власність щодо майна як споживчого, так і виробничого призначення, що і відкрило простір для здійснення господарської діяльності приватних підприємств.

Різновидом приватних підприємств є селянські (фермерські) господарства. Вони є формою підприємницької діяльності громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Такі господарства теж можуть використовувати працю осіб, найманих за трудовим договором [14].

Відносини, пов’язані зі створенням та діяльністю фермерських господарств, регламентуються Господарським кодексом та Законом Укра­їни від 19 червня 2003 року «Про фермерське господарство». Відповідно до цього Закону фермерські господарства здійснюють господарську діяльність, маючи на меті отримання прибутку, на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Фермерське господарство може бути створено одним громадянином або кількома родичами чи членами сім’ї. Воно наділяється правами юридичної особи, діє на основі статуту. В статуті зазначається найменування

господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), орган управління, порядок прийняття ним рішень, порядок вступу до господарства і вихо­ду з нього та інші положення, що не суперечать чинному законодавству.

Особливим видом підприємств, передбачених законодавством, є орендні підприємства, які створюються на основі орендованих цілісних майнових комплексів державних або комунальних підприємств чи май­нових комплексів виробничих структурних підрозділів (структурних одиниць) цих підприємств з метою здійснення господарської діяльності. Переважне право на оренду таких комплексів має організація членів трудового колективу, зареєстрована як юридична особа. Орендодавця­ми щодо майнових комплексів державної або комунальної власності виступають Фонд державного майна України і його регіональні відділен­ня, а також органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим, місцевими органами влади управляти майном, що нале­жить Автономній Республіці Крим, або є в комунальній власності [8].

Порядок укладення договору оренди майнових комплексів та інші питання створення і діяльності орендних підприємств регулюються За­коном України від 14 березня 1995 року «Про оренду державного та ко­мунального майна».

В Україні можуть діяти і підприємства з іноземними інвестиціями. Такими визнаються підприємства, в статутному фонді яких не менш як десять відсотків становлять іноземні інвестиції (цінності, що вкладають­ся іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту).

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право засновувати дочірні підпри­ємства, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням відповідного законодавства.

Якщо підприємство (унітарне або корпоративне), створене за законодавством України, діє виключно на основі іноземного капіталу, воно ви­знається іноземним підприємством. Такі підприємства не можуть створюватися в галузях, що мають стратегічне значення для безпеки держави.