Кількість тварин на двір

Групи населення	На двір голів худоби					% дворів, де є корова
	Вівці	Свині	Дрібна	Велика	Корова	0	1	2	> 3
Олекс. у.	-	0,3	2,7	4,7	2,2	8,5	27,6	33,2	30,7
В серед.	4,3	1,9	2,1	3,9	1,3	22,2	48,2	20,1	9,5
Маріуп. у	0,04	0,2	2,3	4,4	2,1	9,5	25,8	35,5	29,2
В серед.	7,6	0,9	2,4	4,9	1,6	18,4	40,7	23,7	17,2

Лісництво. Щоб надати уяву про характер єврейських лісонасаджень слід звернутися до доповіді Таврійсько-Катеринославської Губернії старшого лісничого ревізора Хлівинського, який за дорученням Управління в 1902 році робив огляд лісонасаджень: «Місцевість, де розташовані єврейські колонії зовсім відкрита і відрізняється всіма ознаками південно-східних степів, клімат надзвичайно сухий, дуже часті східні вітри висушують грунт, нерідко гублячи молоде листя і частину дерев, солончаки трапляються часто. За таких умов розводити рослинність надзвичайно важно тим паче многолітні трави ускладнюють згущення насаджень». Таким чином, з 1893 року в єврейських колоніях штучною посадкою лісів зайнято 65 десятин, фруктових садів всього 4 десятини. Плодові дерева купують в Азовському Лісництві по 10 копійок за 1 штуку. Ліси в єврейських колоніях ще доволі молоді – йдуть лише на паливо й дрібні вироби.

Ремісництво. Вихідці з промислових губерній, євреї принесли з собою ремісницькі промисли, на які був попит. З часом ремісництво ставало більше вигідним. За даними земської статистики майже третя частина господарств колоністів виділяє промислових робітників, а саме 29,7%. Середній відсоток по Олександрівському уїзді – 22%, а по Маріупольському – 37,2%.

Що ж стосується характеру ремісництва, то ремісники або відмовляються від землеробства або поєднують те і інше. Цифрові дані про промисли маємо в таблиці:

Таблиця 3.9

Зайнятість населення у промислах

Група населення	% зайнятих промислом			З усієї к-сті відмовилось від землеробства		% зайнятих промислом, не відмовились від землеробства
	Господ	Чол.	Жін.	Чол.	Жін.	Чол.	Жін.
Олександрівський уїзд	22,0	6,6	6,8	57,5	82,0	42,5	18,0
Євреї	29,7	9,9	0,3	51,3	75,0	48,7	25,0
Маріупольський уїзд	37,2	13,0	1,9	31,0	46,6	69,0	53,4

Загальний економічний стан господарств євреїв-землеробів відобразився на зовнішньому вигляді колоній. За словами Хлівницького розвиток був дійсно вагомий: «Хто проїздив колоніями років 15-20 тому, а потім оглянув їх зараз, той був би вражений побаченим. В той час це були села на вигляд гірші від інших степових поселень, зараз же вони з ранньої весни і до пізньої осені втопають в зелені від насаджень, по вулицях та в палісадниках, а також в садах».

ВИСНОВКИ

В наведених даних ми намагалися висвітлити в загальних рисах статистику та динаміку економічного розвитку єврейських колоній Катеринославської губернії.

Нажаль, не варто шукати відповіді на питання, яке цікавило дослідників та ревізорів: «чи здатні до занять землеробством євреї, чи можуть з них утворитися справжні землевласники». Цим питанням займалися багато офіційних осіб, а також добровільно деякі дослідники. Ті. Хто були противниками даного питання по єврейським колоніям, то вони одразу виказували упереджене ставлення: на їхню думку євреї, за своїми національними якостями, по своїй натурі, не здатні до «шляхетного заняття землеробством». І на прикладі єврейських колоній вони намагалися довести свою думку.

До того ж, на це питання дає певну відповідь історія, яка знала євреїв, як землеробів. Якщо ж тут справа не в тих національних рисах євреїв, які утворились під впливом самостійного національного існування, а в рисах пізнішого походження, сформовані від впливом поганих умов життя, вигнаними державою, то питання вже стоїть зовсім по-іншому: підлягає вирішенню вже не значення національних рис, а взагалі впливу зовнішніх чинників на умови життя, на зайнятість людей, незалежно від їхньої національності, справа йде не про національні, а соціальні порядки.

Друге питання, це чи дійсно євреї займалися землеробством і чи не криється там якийсь обман. А відповідь на це питання доволі проста: адже землеробські колонії весь час існували за рахунок землеробства.

Які б питання не ставились, та які б відповіді не знаходили, даною роботою ми намагаємось дати уявлення про економічний стан та зовнішні загальні характеристики єврейських колоній та колоністів.

Факти говорять про те, що в єврейських колоніях жили звичайні люди, які займалися справою. Але якщо подивитися з іншого боку і бачити не те, що було, а те що могло б бути, тоді дійсно можна було б знайти багато недоліків: землеробська техніка застаріла, худоба без породи, недостатня кількість інвентарю. Але в порівнянні з середніми даними по Олександрівському уїзді та Маріупольському уїзді стан єврейських колоній кращий ніж середній: вигідне розташування угідь, використання добрив, витриманий сівооббіг, велика кількість рослин, перевага посівів ячменю над пшеницею. Також, дані про безземельних говорять на користь колоній, де є лише невелика кількість господарств, які не обробляють землю. Говорячи про оренду, знов таки, в колоніях вона більш поширена, аніж в середньому по уїздах. Освіта, яка б вона не була, набагато вища у євреїв, ніж по уїздам серед населення.

В чому євреї-колоністи позитивно відрізняються так це в особливому устрої адміністрації, яка опікає їх.

Землеробство для більшості євреїв-колоністів стало єдиним заняттям, до якого вони звикли і прилаштувалися настільки, що не знали інших занять. Але існувала певна частина населення колоній, яка намагалася «відірватися» від землеробства і поїхати до міста. Але це не є свідченням того, що всі колоністи мали неземлеробський характер. І якби прибрати слово «єврейський» та «євреї», то цифри не допомогли б розпізнати саме єврейські колонії, через те, що вони мало чим відрізняються від інших колоній та поселень, і не було особливих проявів, щоб виділити єврейських колоністів з усієї маси землеробського населення Катеринославської губернії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Афанасьєв-Чужбинський О. С. Подорож у Південну Росію / О. С. Афанасьєв-Чужбинський. — Д. : Січ, 2004. — 469 с.

2. Быстряков А. Г. История Екатеринославского политехнического института (1916–1921) / А. Г. Быстряков. — Д. : Січ, 1999. — 64 с.

3. ГАРФ, ф. 102, оп. 88, д. 47. – Ч. 24 : 1890 г. Департамент полиции. 3-е делопроизводство. Политический обзор по Екатеринославской губернии. — 16 л.

4. ГАРФ, ф. 102, оп. 89, д. 44, Ч. 7 : 1891 г. Департамент полиции. 3-е делопроизводство. Политический обзор по Екатеринославской губернии. — 24 л.

5. ГАРФ, ф. 1729, оп. 1, д. 341 : 1899–1904 гг. Святополк-Мирский Петр Дмитриевич.

6. Государственный архив Российской федерации (далі — ГАРФ), ф. 102, оп. 83, д. 9, Ч. 21 : 1887 г. Департамент полиции. 3-е делопро­изводство. Политический обзор по Екатеринославской губернии. — 68 л.

7. Додаток до записки «Про передачу єврейських колоній Катеринославській губернії», Відділ 5, ст. 1, від 11 березня 1904 року № 407.

8. Збірник матеріалів про економічний стан євреїв в Росії, т.І, т.ІІ, друге вид. «Єврейські колонії», 1904.

9. Матеріали для оцінки земель Кат. губ., т. 2, Олександрівський у., 1902

10. Матеріали для оцінки земель Кат. губ., т. 4, Маріупольський у. Вид. Кат. губ., 1904.

11. Матеріали до історії євреїв. — Д. : ВПОП "Дніпро", 1993. — 96 с.

12. Нікітін В.М. «Євреї-землевласники», 1887.

13. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год. — Екатеринослав : Типография Я. Чауского, 1864.

14. Письмо из Екатеринослава // Елисаветградский вестник. –– 1890. — № 63, 22 марта. — С. 1—2.

15. Статистично-економічні таблиці по Катеринославській губернії, вип. 2, Маріупольський у. Вид. Кат. Губ., 1887.

16. Татаринов С. И. Евреи Бахмута-Артемовска. Очерки истории XVIII–XX столетий / С. И. Татаринов, Ю. А. Семик, С. В. Федяев. — Артемовск : Артемовская городская типография, 2001. — 84 с.

17. Яшин В. О. Єврейське населення Катеринославщини в загальноросійських суспільно-політичних процесах пореформеної доби (60−80 рр. ХІХ ст.) / В. О. Яшин // Література та культура Полісся. Регіональна історія та культура в українському та східноєвропейському контексті. — Ніжин : Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2004.