2. Вибір теми

На підставі розробленого і затвердженого кафедрою маркетингу переліку тем курсових робіт студент самостійно, з обліком своїх наукових інтересів, майбутньої практичної діяльності, а також місця роботи обирає тему курсової роботи. Її вибір повинен бути усвідомленим і зваженим, обумовлений обліком індивідуальних здібностей і інтересів студента, чи логічним продовженням попередніх наукових досліджень: рефератів, повідомлень на наукових студентських семінарах, конференціях, випускних дипломних робіт і погодженим з навчальним планом і дисциплінами, що вивчаються.

Тема повинна бути актуальною, перспективною, відповідати профілю освіти студента і відбивати специфіку конкретного підприємства, на базі якого проходить чи проходила практика. Результати курсової роботи повинні бути дослідженні в бакалаврських роботах.

Додаткову літературу студент підбирає сам, відповідно до змісту завдання.

Курсова робота виконується суворо індивідуально кожним студентом відповідно до завдання. Упор робиться на самостійну, творчу роботу студента, роль наукового керівника зводиться до узгодження і консультацій по незрозумілим питанням.

2. Вимоги до якості курсової роботи

Курсова робота як один з етапів підготовки фахівців повинна відповідати наступним вимогам: робота повинна бути реальною, тобто відображати реальні процеси, що відбуваються в області маркетингової діяльності, в економіці регіону, країни й у світовій економіці;

повинна бути актуальною, тобто присвячена дослідженням і розробкам, що відносяться до сучасних проблем розвитку маркетингової діяльності регіону по галузям економіки;

мати елементи самостійного дослідження виконаного студентом на основі аналізу навчальної, наукової і науково-технічної літератури, нормативних документів. Конкретного фактичного матеріалу підприємства, фірми, установи й аналізу узагальнення передового досвіду, досягнень науки, передової техніки, технології, організації і управління виробництвом;

мати конкретні пропозиції. Що стосуються подальшого удосконалювання розвитку об’єкту дослідження, підвищення його ефективності;

повинна бути дотримана достатня точність обчислень, зазначена розмірність використовуваних величин, наведено стандартне позначення одиниць виміру;

робота повинна бути з використанням обчислювальної і комп’ютерної техніки, економіко-математичних методів.

Результати теоретичної й аналітичної роботи оформляються у виді конкретних висновків, пропозицій і рекомендацій виходячиз її змісту. У них студент повинний сконцентровано відобразити найважливіші теоретичні, методичні і практичні питання теми.

2. Структура та зміст курсової роботи

Структура та зміст курсової роботи залежить від теми і розроблених рекомендацій і як правило, робота має таку структуру:

- вступ;

- загальна частина;

- висновки;

- список використаної літератури (див. дод.4);

- додатки.

У вступі (2-3 стор.) обґрунтовується вибір теми, показується її актуальність, ступінь вивченості даної проблеми, новизна, мета, об’єкт і предмет дослідження, а також указуються дані, на базі яких виконується робота.

Перший розділ (5-7 стор.) є теоретичним. При роботі над першим розділом студент самостійно вивчає літературні джерела, нормативні документи, що дозволяють йому визначити теоретичні основи досліджуваної проблеми.

До теоретичних основ дослідження відносяться основні категорії і поняття, закономірності розвитку явищ і процесів, що вивчаються, систематизуються теоретичні підходи, наукові терміни, загальноекономічні показники. У цієї частини роботи необхідно розглянути сутність досліджуваної категорії (процесу, проблеми), її місце і роль у теорії і практиці маркетингу, у розвитку стратегії і політики маркетингової діяльності в Україні і її регіонах.

Виклад теоретичних положень повинен бути по можливості простим і стислим. Ця частина курсової роботи не претендує на занадто докладне висвітлення. Вона потрібна лише як база для того, щоб краще розібратися в конкретних ситуаціях, показати уміння студента самостійно формулювати суть проблеми, що досліджується, висловити до неї своє відношення чи обґрунтувати власну. Оригінальну точку зору.

В другому розділі (10-15 стор.) на підставі аналізу даних про діяльність реального підприємства, організації, фірми, на підставі статистичної інформації й інших джерел, оцінюється стан об’єкта дослідження: дається загальна характеристика діяльності підприємства, характеристика маркетингової діяльності, аналіз і обґрунтування маркетингового плану, методів стимулювання маркетингової діяльності, на основі аналізу визначаються позитивні і негативні аспекти діяльності, досліджуються сучасні тенденції розвитку підприємства, проводиться SWOT-аналіз.

Матеріали цього розділу повинні базуватися на ретельному вивченні законодавчої бази, інструкцій і інших нормативних матеріалів, на всебічному аналізі статистичного і фактичного матеріалу.

Аналіз проводиться на основі розробки аналітичних, порівняльних таблиць, графіків і т.д., використання статистично-економічних, економіко-математичних методів, обчислювальної комп’ютерної техніки.

Таблиця 1 Аналіз розрахунку фінансових показників

Найменування показника	Порядок розрахунку	Значення, що рекомендується; тенденція зміни
1	2	3
1. Аналіз фінансової стійкості підприємства
1.1. Коефіцієнт фінансової автономії	kавт = ряд.380 ф.1 / ряд.640 ф.1	Критичне значення - 0,5, збільшення
1.2. Коефіцієнт фінансової залежності	kзал = 1 / kавт = ряд.640 ф.1 / ряд.380 ф.1	Критичне значення - 2, зниження
1.3. Коефіцієнт фінансового ризику	kф.р. = (ряд.430 ф.1+ ряд.480 ф.1 + ряд.620 ф.1. + ряд. 630 ф.1) / ряд.380 ф.1	≤ 0,5, критичне значення - 1
1.4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	kман = (ряд.380 ф.1 – ряд.080 ф.1) / ряд.380 ф.1	> 0, збільшення
2. Аналіз ліквідності
2.1. Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	kзаг. (поточ.) = ( ряд.280 ф.1 – ряд.080 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1)	1 – 2
2.2. Коефіцієнт термінової ліквідності	kпром (терм.) = ( ряд.260 ф.1 – ряд.100 ф.1 – ряд.110 ф.1 – ряд.120 ф.1 – ряд.250 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1)	0,7 – 0,8
2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	kаб = ( ряд.220 ф.1 + ряд.230 ф.1 + ряд. 240 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1)	0,2 – 0,35
3. Аналіз рентабельності підприємства
3.1. Рентабельність сукупного капіталу	RROA = ряд.170 ф.2 / ряд.640 ф.1	> 0, збільшення
3.2. Рентабельність власного капіталу	RROЕ = ряд.220 ф.2 / ряд.380 ф.1	> 0, збільшення
3.3. Валова рентабельність продажів	RGPM = ряд.050 ф.2 / ряд.035 ф.2	> 0, збільшення
3.4. Операційна рентабельність продажів	ROIM = ряд.100 ф.2 / ряд.035 ф.2	> 0, збільшення
3.5. Чиста рентабельність продажів	RNPM = ряд.220 ф.2 / ряд.035 ф.2	> 0, збільшення
Аналіз ділової активності
4.1. Коефіцієнт оборотності активів	kоб.а. = ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.280 ф.1 + гр.4 ряд.280 ф.1)	Збільшення
4.2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	kоб.д.з. = ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.160 ф.1 + гр.4 ряд.160 ф.1)	Збільшення
4.3. Коефіцієнт оборотності запасів	kоб.з. = ряд.040 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.100 – ряд.140 ф.1 + гр.4 ряд.100 – ряд.140 ф.1)	Збільшення
4.4. Тривалість оборотності оборотних коштів	tоб.об.к. = tоп.ц. + tоб.д.з.+ tоб.к.з.	Зменшення
4.5. Коефіцієнт оборотності основних коштів (фондовіддача)	kф = ряд.040 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.030 ф.1 + гр.4 ряд.030 ф.1)	Збільшення

ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ ДЕЯКИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

Коефіцієнти капіталізації:

1. Коефіцієнт фінансової автономії = Власний капітал / Усього джерел коштів;

2. Коефіцієнт фінансової залежності = Усього джерел коштів / Власний капітал;

3. Коефіцієнт фінансового ризику = Залучені кошти / Власний капітал;

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу = Власні оборотні кошти / Власний капітал;

Коефіцієнти рентабельності:

1. Рентабельність сукупного капіталу (ROA) = Прибуток до оподатковування / Усього джерел коштів;

2. Рентабельність власного капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Власний капітал;

3. Валова рентабельність реалізованої продукції (GPM) = Валовий прибуток / Виторг від реалізації;

4. Операційна рентабельність реалізованої продукції (OІМ) = Операційний прибуток / Виторг від реалізації;

5. Чиста рентабельність реалізованої продукції (NPM) = Чистий прибуток / Виторг від реалізації

Коефіцієнти оцінки ділової активності підприємства:

1) Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації) =

Виторг від реалізації продукції / Середньорічна вартість майна підприємства;

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Виторг від реалізації продукції / Середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості;

3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість чистої кредиторської заборгованості;

4. Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість запасів;

5. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість основних засобів

Таблиця 2. Алгоритм визначення ступеня неплатоспроможності підприємства

(Діагностика банкрутства)

Показник			Ступінь неплатоспроможності
Найменування	Порядок розрахунку	Нормативне значення	По-точна	Кри-тична	Понад-кри-тична
1. Поточна платоспро-можність	Пп = ряд.040 ф.1 + ряд.045 ф.1 + ряд.220 ф.1 + ряд.230 ф.1 + ряд.240 ф.1 + ряд. 620 ф.1	> 0	Пп < 0	Пп < 0	Пп < 0
2. Коефіцієнт забезпечення	kзаб = (ряд.380 ф.1 – ряд.080 ф.1) / ряд.260 ф.1	0,1	kзаб > 0,1	kзаб < 0,1	kзаб < 0,1
3. Коефіцієнт покриття	kп = ряд.260 ф.1 / ряд.620 ф.1	1,5	kп > 1,5	kп < 1,5	kп < 1
4. Чистий прибуток	ряд.220 ф.2	> 0	> 0	> 0	< 0

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі спричинити появу ознак поточної, критичної, а потім і понадкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз можливо проводити за допомогою коефіцієнта Бівера, що розраховується в такий спосіб:

k_Б = (Чистий прибуток + Амортизація) /

(Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання) =

= (ряд.220 ф.2 + ряд.260 ф.2) / (ряд.480 ф.1 + ряд.620 ф.1)

При цьому, якщо значення показника протягом тривалого часу (1,5 – 2 роки) не перевищує 0,2, те це свідчить про формування незадовільної структури балансу.

Значення коефіцієнта Бівера, що рекомендується за міжнародними стандартами, знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,4.

У міжнародній практиці для оцінки ризику банкрутства підприємств у рамках експрес-аналізу фінансового стану підприємства широко використовують також модель відомого вченого-економіста Е. Альтмана. Відомий Z-рахунок Альтмана являє собою п‘ятифакторну модель, розраховану за даними про банкрутство 33 американських компаній.

Порядок розрахунку показника Альтмана:

Z = 1,2 X₁ + 1,4 X₂ + 3,3 X₃ + 0,6 X₄ + 1 X₅,

де Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

X₁ – відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;

X₂ – відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;

X₃ – рівень прибутковості активів;

X₄ – коефіцієнт фінансового ризику;

X₅ – коефіцієнт оборотності активів.

Z = 1,2 ((ряд.380 ф.1 – ряд.80 ф.1) / ряд.280 ф.1) +

1,4 (ряд.350 ф.1 / ряд.640 ф.1) +

3,3 (ряд.050 ф.2 / ряд.280 ф.1) +

0,6 (ряд.035 ф.2 / (ряд.640 ф.1 – ряд.380 ф.1) +

1 (ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.280 ф.1 + гр..4 ряд.280 ф.1))

Значення показника "Z"	Імовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 – 2,7	Висока
2,71 – 2,99	Можлива
3 і вище	Дуже низька

Примітки:

перелік використаних скорочень:

ф.1 – форма звітності №1 "Баланс підприємства"

ф.2 – форма звітності №2 "Звіт про фінансові результати"

ф.3 – форма звітності №3 "Звіт про фінансово-майновий стан"

ф.5 – форма звітності №5 "Примітки до річної фінансової звітності"

ряд. – рядок звітності

гр. – графа звітності

Для проведення комплексного аналізу маркетингової діяльності підприємства студенту доцільно використовувати сучасні методики з позиції системного маркетингового підходу.

Для цього слід провести SWOT- аналіз маркетингового середовища підприємства. За результатами аналізу необхідно розробити профіль позиціювання елементів SWOT.

Таблиця 3 профіль позиціювання елементів SWOT

Ступінь впливу елементів на діяльність підприємства

Елементи SWOT

Можливості

Загрози

Сильні сторони

Слабкі сторони

Імовірність реалізації

Імовірність наступу

Імовірність підтримання розвитку

Імовірність подолання

Висока

Середня

Низька

Висока

Середня

Низька

Висока

Середня

Низька

Висока

Середня

Низька

Сильний вплив

Помірний вплив

Слабкий вплив

На основі профілю позиціювання студенту слід розробити матрицю SWOT та визначити парні комбінації на полях матриці.

На основі системного аналізу з урахуванням потенціалу підприємства та факторів зовнішнього середовища студенту слід сформулювати місію організації. Яка б включала наступні елементи:

• Проголошення цінностей і переконань.

• Продукти, які підприємство виробляє, або потреби, які воно збирається задовольнити.

• Ринок, на який підприємство позиціонується та засоби виходу на нього.

• Ключові технології. Які будуть використовуватися

• Стратегічні принципи розвитку.

Місія підприємства на ринку повинна бути трансформована в систему ясних стратегічних маркетингових цілей підприємства, яка розробляється за допомогою табл. 4

Таблиця 4. Система стратегічних маркетингових цілей підприємства.

Корпоративні цілі	Цілі розвитку бізнесу	Маркетингові цілі

На основі діагностики маркетингового середовища підприємства студенту слід розробити стратегічні маркетингові альтернативи розвитку підприємства та вибрати найбільш оптимальну з них.

Обрана корпоративна маркетингова стратегія розвитку підприємства повинна бути трансформована в стройну систему стратегій підприємства. Для цього студенту слід розробити стратегічний маркетинговий набір для підприємства (рис. 1).

В процесі стратегічного маркетингового вибору студент повинен використовувати матричні інструменти. Для цього слід визначити стратегічні маркетингові позиції стратегічних зон господарювання підприємства за матрицею Мак Кінсі (табл. 5) та розробити рекомендації щодо їх розвитку в перспективі. Оцінку СЗГ за параметрами матриці Мак Кінсі слід здійснювати за допомогою табл. 6.

Таблиця 5 Види маркетингових стратегій за матрицею “Мак Кінсі”

Привабливість ринку		Конкурентоспроможність
		Висока	Середня		Низька
Висока		Стратегія захисту позицій: - концентрація уваги на підтриманні конкурентних переваг; - великі інвестиції, розширення виробництва	Стратегія розвитку: - посилення слабких позицій; - пошук сфер. Де можливо знайти лідируючі позиції; - визначення конкурентних переваг		Стратегія вибіркового розвитку: - спеціалізація на обмежених перевагах; - пошук засобів подолання слабких позицій; - елімінація
Середня	Стратегія розвитку: - інвестування найприбутковіших сегментів; - підвищення прибутку шляхом економії на масштабах виробництва			Стратегія вибіркового розвитку: - пошук шляхів отримання конкурентних переваг; - інвестування у ті сегменти. Де прибутковість висока, а ризик малий		Стратегія збору урожаю: - пошук можливостей; - збільшення ринкової частки без великого ризику; - зменшення інвестування
Низька	Стратегія вибіркового розвитку: - захист ринкової частки; - концентрація на привабливих сегментах; - короткострокові перспективи			Стратегія збору урожаю: - короткострокові перспективи; - мінімальні вкладення		Стратегія елімінації: - припинення інвестування; - виключення з виробництва у разі потрапляння в зону збитків

Таблиця 6. Оцінка стратегічних маркетингових зон господарювання

Показники	Коефіцієнт вагомості
		1	2	3	4
За параметром “привабливість СЗГ” 1. Місткість СЗГ	0,20
2. Річний темп росту СЗГ	0,20
3. Прибутковість	0,15
4. Рівень конкуренції	0,20
5. Доступність і наявність постачальників	0,15
6. Схильність до змін навколишнього середовища	0,10
Разом	1,00
За параметром “конкурентна маркетингова позиція підприємства в конкурентній СЗГ” 1. Ринкова частка реалізації товарних груп	0,20
2. Темп зростання ринкової частки	0,20
3. Якість товару	0,15
4. Престижність товарних марок	0,15
5. Ефективність системи збуту	0,15
6. Гнучкість цінової політики	0,15
Разом	1,00

В третьому розділі (10 стор.) на основі аналізу стану досліджуваної проблеми у попередньому розділі необхідно обґрунтувати пропозиції і рекомендації з маркетингової діяльності в тому аспекті, який досліджується студентом. Це самий складний етап виконання курсової роботи. Тут студенту варто логічно завершити кожну окрему частину й аргументувати її в масштабах роботи в цілому. Тільки після цього він може сформулювати основні висновки по суті розглянутої проблеми.

Висновки рекомендується оформити чітко, логічно виважено, не перевантажуючи цифровими даними й іншими другорядними матеріалами.

Пропозиції і рекомендації до практичного використання висновків щодо вирішення конкретної проблеми у визначених умовах можуть бути актуальними тільки в умовах їхньої перспективності, тому необхідно враховувати не тільки існуючі умови, але й ті зміни, що можуть відбутися в найближчому майбутньому в даній сфері діяльності.

Пропозиції можуть мати як позитивну, так і негативну спрямованість. Висуваючи ті чи інші пропозиції, необхідно відзначити їхню ефективність, підтверджену розрахунками.

У висновку (2-3 стор.) рекомендується зробити висновки, сформувати позицію автора по ключовим питанням теорії і практики досліджуваного об’єкта. Тут автор повинний показати, які висновки він зробив, що критикує і що пропонує замість.

Загальний обсяг курсової роботи повинний бути 35-38 сторінок друкарського тексту.

Робота вважається завершеною, якщо вона виконана відповідно до плану календарного графіку. Дотримання графіка контролюється науковим керівником і відбивається в журналі. Виконана курсова робота перевіряється науковим керівником і, якщо вона виконана вірно, у повному обсязі і по оформленню відповідає перед’явленим вимогам, а також одержала позитивний відгук наукового керівника (у письмовій формі), допускається до захисту. По курсовій роботі ставиться диференційний залік.