3.5.1Контрольні запитання

1. Що таке комп'ютерна графіка? Сфери застосування комп'ютерної графіки?

2. Класифікація комп'ютерної графіки?

3. Визначення растрової графіки? Що є основним при створенні зображення?

4. Переваги та недоліки растрової графіки? Популярні редактори растрової графіки?

5. Визначення векторної графіки? Що є основним при створенні зображення?

6. Переваги та недоліки векторної графіки? Популярні редактори векторної графіки?

7. Визначення фрактальної графіки? Популярні редактори фрактальної графіки?

8. Для чого призначена тривимірна графіка?

9. Алгоритм створення тривимірної сцени?

10. Області використання тривимірної графіки?

4Література

1. Петров, Компьютерная графика. Учебник – Питер, 2002

2. Бурлаков, В подлиннике: CorelDraw 11– BHV-СПб, 2002

3. Тайц, Самоучитель Adobe Photoshop 7 – BHV-СПб, 2002

4. Гурский, Эфф. работа с Photoshop 7: трюки и эффекты – Питер, 2002

5. Гарнаев, Мастер: MS Office 2000. Разработка приложений – BHV-СПб, 2000

6. Меженный О.А., Самоучитель Word 2002 – Диалектика, 2004

7. Блаттнер Патрик, Использование MS Excel 2002. Специальное издание – Диалектика, 2002

8. Mike Heck. Пакеты для распознавания текста.//Компьютеры + Программы. №3 1995 с. 51-54.

9. Хэлворсон, Эфф. работа с MS Office ХР – Питер, 2002

10. Глинський Я.М. Інформатика. Навч. посібник для учнів 8–11 кл. У 2–х кн. Кн.2 “Інформаційні технології” – Львів, Деол – 2001, 256 с.

11. Основи інформатики та обчислювальної техніки (М.І.Жалдак, Н.В.Морзе, Г.Г.Науменко)- Київ, 2001.

12. Згуровський М.З. та ін. Вступ до комп’ютерних інформаційних технологій. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2000. – 256 с.

13. Информатика. Базовый курс / Симонович С.В. и др. – СПб.: Питер, 2000. – 640 с.

14. Куликовский Л.Ф., Мотов В.В. Теоретические основы информационных процессов. – М.: Высш. шк., 1987. – 248 с.

15. Стратонович Р.Л. Теория информации. – М.: Сов. радио, 1975. – 273 с.

16. Цымбал В. Теория информации и кодирования. – К.: Вища шк., 1973. – 232 с.

17. Якубайтис Э. А. Информация и информатика. – Рига: Знание, 1988. – 111 с.

Терміни синтаксис, семантика і прагматика походять з грецької мови і означають: “syntaxis” – укладання, впорядковування; “semantikos” – смисловий, той, що стосується значень; “pragma” – діло, дія.