1.4. Загальна діагностика з обличчя людини

1.4.1. Волосся людини

Волосся людини побічно характеризує стан здоров’я людини. Так для практично здорової людини волосся густе, пухнасте, блискуче, не січеться, не випадає. Як проявлення патології розглядають наступні варіанти:

– На фоні іншого кольору волосся відмічаються одиничне товсте і чорне волосся – це передбачає наявність злоякісної чи доброякісної пухлини.

– На фоні іншого кольору волосся відмічаються одиничні сиві, біле волосся – це передбачає порушення білкової функції печінки.

– Тонке, рідке, в'юнке волосся передбачає порушення загального синтезу білка.

– Залишкове оволосіння передбачає загальне порушення у з’єднуючих тканинах людини.

– Залисіни, плешини волосистої частини голови передбачає порушення жирового обміну, прояви атеросклерозу.

– Вогнищева алопеція передбачає прояви гіпотиреозу, мікозу.

– Дифузна алопеція передбачає прояви сифілісу (друга, рецидивна форма), прояви фавусу.

– Масивне, раннє сивіння волосся передбачає прояви порушення загального кровообігу людини.

– Русявий колір волосся передбачає прихильність до хвороб печінки, підшлункової залози, тонкої кишки.

– Білий колір волосся передбачає прихильність до хвороб шлунково-кишкового тракту, анемії.

– Чорний колір волосся передбачає прихильність до хвороб нервової системи, порушення психічного стану.

– Рудий колір волосся передбачає прихильність до хвороб, пов’язаних з кров’яним тиском, також хвороб крові.

– Змішаний колір волосся передбачає прихильність до хвороб пов’язаних з підсумком складаючих кольорів.

1.4.2. Лоба людини

Лоб людини зовнішньо характеризує сукупність внутрішніх органів: центральна частина лоба відображає серце з проекцією передсердій ближче до брів, а шлуночків серця у центрі лоба, на проекцію серця накладаються кишки людини, над бровами – тонкої, по центральній частині лоба – товстої кишки, область початку росту волосся належить сечовому міхуру, проекція жовчного міхура – на скронях, область проміж бровами належить функції печінки. При зміні характеристик шкіри лоба слід диференціювати вказані патології. Крім того, з урахуванням змін на шкірі лоба можливо передбачити загальні патології. Стовщена, з глибокими зморшками шкіра лоба передбачає патологію нирок і сечового міхура. Бліда шкіра лоба передбачає гіпотонію. Виражені підшкірні вени на скронях передбачають схильність до кризів, продольні зморшки на скронях передбачають порушення всмоктування у кишках.

За характеристиками шкіри лоба можливо передбачити психологічні риси людини, наприклад: наявність горизонтальних зморшок передбачає неврастенію, а наявність вертикальних зморшок – ступінь упертості людини.

1.4.3. Очі людини

Очі людини характеризують стан душі людини. Для нормального душевного стану характерно: рівномірність очних щілин, ідеально білий (фарфоровий) колір склер, круглі, рівномірно окрашені радужки, зіниці круглі, розташовані по центру радужок, однакового розміру, роговиці рівномірно блискучі.

Передбачення по кольору радужок

Карі – передбачають схильність до захворювань шлунково-кишкового тракту, каменеутворенню, пухлинним процесам.

Блакитні – передбачають схильністю до змін кров’яного тиску, гіпертонії, гіпотонії, вегето-судинної дистонії, частих простудних захворювань, ревматизму.

Зелені – передбачають схильність до патології печінки, жовчного міхура, порушення функції товстих кишок.

Сірі – передбачають схильність до патології органів дихання, туберкульозу.

Чорні – передбачають схильність до патології нервово-психічної системи, захворювань з’єднувальної тканини.

Сині, фіолетові, бужовий – передбачають схильність до хвороб підшлункової залози, цукрового діабету, патології тонкої кишки.

Жовті, медові – передбачають схильність до патології мінерального, сольового, водного обмінів.

Змішаний колір радужок – передбачає схильність до підсумку патології, від підсумку складаючих кольорів.

Різний колір радужок передбачає наслідки черепно-мозкових травм, органічні захворювання центральної нервової системи.

Передбачення по кольору склер.

Почервоніння склер передбачає: наявність запалення, попадання інородних тіл в очі, підвищення температури тіла людини, підвищення кров’яного тиску, підвищення внутрішнього черепного тиску, підвищення внутрішнього очного тиску.

Пожовтіння склер передбачає: субіктерічність – зловживання міцними напоями, гострими приправами; світло-жовтий колір – проявлення гемолізу еритроцитів, гемолітичну анемію, отруєння; інтенсивно жовтий колір – інфекційні, паренхіматозні жовтухи; зеленувато-жовтий колір – пухлини, холеолітіаз, механічні пошкодження жовчовивідних шляхів.

Синій, блакитний колір склер передбачає слабкість легенів, недостатність функції лейкоцитів.

Коричнюватий колір склер передбачає наявність хронічного запалення, вогнища інфекції, частіше у сечостатевій системі.

Проявлення птерігіума передбачає наявність пухлинного процесу. Наявність темних, синіх, коричневих плям на склерах передбачає токсоплазмоз. Наявність гіфеми передбачає: травму очей, наслідки гіпертонічного кризу. Погіршення зору та судинний малюнок на склерах передбачає патологію печінки.

Кон’юнктива.

Колір у нормі – рожевий, блідість кон’юнктиви передбачає загальний ацидоз, застійний, темний – загальний алкалоз, інший відтінок передбачає порушення обміну речовин.

1.4.4. Зміни шкіри повік

Зморшки у кутах очей, шкіри повік, подвійні складки верхнього повіку передбачають патологію з’єднувальної тканини. Набряк шкіри нижніх повік, мішки під очима передбачають хронічну патологію нирок, серцеву недостатність. Опущення зовнішніх кутів повік передбачає патологію нирок. Рожево – синюшні повіки передбачають патологію сечового міхура. Сірувато-зелені повіки передбачають порушення пуринового обміну. Птоз передбачає значне навантаження на серце. Набряк верхніх повік з восковим відтінком передбачає значну серцеву недостатність. Поява в області очей жирових бляшок, папілом свідчить про застійні процеси у системі сечовиведення, з утворенням піску, камінців.