8. Діагностика по диханню.

Нормативи дихання у практично здорового дорослого у стані покою – 14 – 20 дихань за хвилину, на вдиху 1/3 на видиху 2/3 від часу одного дихання. На 1 дихання випадає 5 ударів серця у стану спокою. Задишка це порушення глибини і ритму дихання, розподіляють фізіологічну і патологічну задишку. Види патологічної задишки: експіраторна – порушення видиху (озвучений видох) передбачає наявність бронхоспазму; інспіраторна – порушення вдиху (озвучений вдих) передбачає наявність гіпертензії легеневого кола кровообігу (серцева задишка); змішана задишка передбачає наявність важких форм внутрішніх захворювань, отруєнь, наслідки важких травм. Задух – напад задишки. Ортопное – вимушено положення при диханні, визначає наявність задухи (бронхіальна астма та інші).

Практично здоровий чоловік дихає животом, якщо чоловік дихає груддю, це визначає патологію середнього ступеня важкості, органів живота, тазу, якщо чоловік дихає змішано (груддю і животом), це передбачає легку патологію органів живота, тазу. Практична здорова жінка дихає груддю, якщо жінка дихає животом це визначає наявність патології органів грудної клітини – середнього ступеня важкості, якщо жінка дихає змішано (груддю і животом), це передбачає наявність легкої патології органів грудної клітині.

Патологічні типи дихання.

Сопяче дихання – визначає наявність ринофарингіту.

Хропяче дихання – передбачає наявність аденоїдів, загорляночних процесів, специфічних захворювань горлянки.

Свистяче дихання – передбачає наявність стрідору, наявність крупу, гостру алергію.

Клокочуче дихання – передбачає наявність набряку легенів (серцева астма).

Стогнуще дихання – передбачає наявність важких форм внутрішніх захворювань, отруєнь, інфекцій.

Саккодіроване дихання – передбачає наявність патології стволової частини мозку.

Дихання типа Біота передбачає наявність енцефаломенінгіту, нейротоксікозу, агоніїї.

Дихання типа Чейн–Стокса передбачає наявність уремії, важкої форми інтоксикації, судинної патології мозку.

Дихання типа Грока передбачає наявність інсульту, гострого порушення мозкового кровообігу, гострих, важких форм отруєнь.

Дихання типа Кусмауля передбачає наявність коми.

9. Діагностика по кашлю

Загальноприйняте рахувати кашель як захісний рефлекс, тому, як усякий рефлекс, він має відображати наявність різних захворювань, наприклад:

– покашлювання передбачають наявність хронічного ларінгофарингіту, початок туберкульозу, плевропневмонії;

– сухий, безперервний кашель передбачає наявність гострого респіраторного захворювання, кіру, трахеїту, гострого фарингіту, бронхопневмонію, також декомпенсовані захворювання серця, аневризми;

– безголосний кашель передбачає поліомієліт, міопатію;

– вологий кашель передбачає наявність бронхіту, пневмонії, абсцес легень;

– вологий кашель повним ротом передбачає наявність бронхоектазів, гангрени легенів, абсцесу легенів;

– кашель–рвота передбачає наявність стравохідно-дихальної нориці;

– постійний кашель у стану жвавості передбачає хронічний фарингіт, хронічний трахеобронхіт, застійні явища у легенях;

– гавкаючий кашель передбачає гострий ларингіт, оманий круп, кір, невропатії;

– періодичні напади кашлю, як реприза, передбачає кашлюк, специфічну пневмонію, муковісцидоз, сторонні тіла бронхів;

– хрипковий кашель передбачає прояви туберкульозу горлянки, хронічні запалення горлянки, кандидамікоз;

– монотональний кашель визначає наявність гострого запалення;

– бітональний кашель передбачає наявність рецидиву хронічного захворювання легенів.