7. Вступ до іридодіагностики

Дуже важливе, для лікаря–лікувальника, є інформація про амбулаторну іридодіагностику. Іридодіагностика це уставлення діагнозу по радужці очей. Топографію радужок дивись на додатоку. Малюнкі 1, 2.

Дійсно, що треба проводити її при денному чи достатньому освітленні і вона буде якісної, якщо у людини світлі радужки очей. Якщо радужки світлі, це передбачає схильність до збудження нервової системи (роздратованість, безсоння, втомленість). Якщо радужка темна, це передбачає недостатність світла з проявом депресії, зниження обміну речовин. Густа радужка є ознакою доброї спадковості, міцного імунітету, витривалості, довголіття. Не дуже густа радужка передбачає помірність усіх вказаних ознак. Крихкість радужки передбачає наявність слабкого імунітету, поганої спадковості та витривалості. Якщо на радужці адаптаційні кільця, півкільця, це визначає наявність нервово-психічного напруження з патологією серцево-судинної системи. Біла дуга з краю радужки визначає наявність атеросклерозу, а наявність лакун, пігментних плям, токсичної промінності, укрупнення трабекул, розколу проміж трабекул, також симптоми трапеції, маргаритки, розколоного горіху, помутніння, пластівні, срібної нитки, медузи та інші визначає наявність патології в зонах відмісцевлення на радужці.

Спочатку деяка інформація, про варіанти практичного стану здоров’я при розгляданні радужок очей з урахуванням годинного, хвилинного поясу.

Розподіл органів і систем на правій, лівій радужках (в годинах і хвилинах).

Розподіл органів і систем на правій, радужці (в годинах і хвилинах). Зовнішній край – профіль. Внутрішній край – анфас.	Розподіл органів і систем на лівій радужці (в годинах і хвилинах). Зовнішній край – профіль. Внутрішній край – анфас.
1.0 Око	1.0 Смочковатий паросток, хребтова артерія.
1.10 Бубенна порожнина	1.10 Зовнішнє, середнє, внутрішнє вухо.
1.20 Лобна пазура, сонна артерія. 1.30 Очня, решетчата пазура 1.40-45 Ніс, гайморова пазура	1.20-40 Потилиця, шия, сонна артерія, щитовидна залоза. 1.45 Піддужкова артерія, стравохід.
Верхня щелепа, горлянка, гортань, піднібна залоза.	2.0 Рам’яний суглоб, дужка.
2.10 Рот, язик, лімфатичні вузли 2.20 Мигдалики. 2.30 Нижня щелепа, верхня пола вена.	2.10-30 Паренхіма верхньої частини лівої легені, дуга аорти, лівий шлуночок серця.
2.40-3.0 Щитовидна залоза, передсердя, дихавка, стравохід, нижня пола вена, правий шлуночок серця.	2.40-3.0 Паренхіма нижньої частини лівої легені, верхівка серця.
3.10 Задній торакс, бронхи 1, тимус.	3.10 Олегня, молочна залоза, бронхи 1, тимус.
3.20-40 Торакс, бронхи 2,4,7, тимус. 3.45 Спина верхня, середня частини, бронхи 9,10.	3.20 Огруддя, бронхи 3, осердя. 3.30-45 Передний торакс, бронхи 4,5,8, межистіння.
4.0 Задня частина діафрагми.	4.0 Рам’я, кетяг, передня частина діафрагми.
4.10-20 Спина (нижня частина), тіло матерниці, задня частина печінкі. 4.30 Сечовий міхур, сфінктер.	4.10-30 Сележінь, хвіст підшлункової залози.
4.40-5.10 Піхва, матерниця, надяйча, надяйник, яйник, брамник, 12 – пала кишка.	4.40- 5.0 Верхня частина живота, очерев’я, кульшовостегновий суглоб, сідальний нерв, надяйник, яйник.
5.20-40 Пах, крижевоздуховинне зчленування, здухвинна кістка, лобик.	5.10-40 Нижня частина животу, очерев’я.
5.45 -6.0 Сечовий міхур, сечовивідний проток, нирка, надниркова залоза.	5.45 -6.0 Сечовивідний проток, ниркова лоханка, паховий лімфатичний вузьол, ступня, гомілка, коліно, стегно, стегнова артерія.
6.05-10 Ступня, гомілка, коліно, стегно, стегнова артерія, очерев’я. 6.20 Сечовивідний провод, ниркова лоханка, очерев’я.	6.20 Сечовий міхур, сечовивідний проток, нирка, надниркова залоза, кутня, ректум.
6.30-7.0 Нижня частина живота, очерев’я, апендикс, сігма.	6.30-40 Пах, крижевоздуховинне счленовання, здуховинна кістка, лобик, проміжність. 6.40-7.0 Піхва, материнця, надяйча, надяйник, яйник.
7.05-10 Надяйник, яйник, кульшовостегновий суглоб, сідальний нерв.	7.05 Сечовивідний провод.
7.20-40 Верхня частина живота, очерев’я, підшлункова залоза.	7.10-30 Сечовий міхур, сфінктер. 7.40 Спина нижня частина, тіло материнці.
Печінка, жовчні протоки, жовчний міхур, бульбус 12-палої кишки, брамник. 8.0 Кетяг, рам’я, лімфатичний вузьол.	7.45 Печінка ліва частина. 8.0 Діафрагма.
8.0-8.40 Передний торакс, бронхи 4,5,6.	8.0-8.30 Верхня, середня частина спини, задне межистіння, 12-пала кишка. 8.40 Лопатка, бронхи 7,9,10, ліва, задня стінка серця, кардії шлунку.
8.45-9.0 Огруддя, ребра, олегня, бронхи 1,3, молочна залоза, дно шлунку.	8.45 -9.0 Задній торакс, бронхи 2,6, стравохід, тимус, кардії шлунку.
9.05-20 Нижня частина правої легені, тимус.	9.0-10 Дихавка, бронхи 1, ліве передсердя.
9.20-40 Середня частина правої легені, легеневі судини, правий шлуночок серця.	9.15-30 Щитовидна залоза, легеневі вени.
9.40-10.0 Верхня частина правої легені.	9.30-45 Нижня щелепа, мигдалики, язик, легеневі вени. 9.45-10.0 Гортань, горлянка, лімфатичні вузли.
10.0-10.10 Рам’яний суглоб, дужка, піддужна артерія.	10.10 Верхня щелепа.
10.10-45 Потилиця, шия, щитовидна залоза.	10.10-40 Ніс, гайморова пазура.
10.45-11.0 Зовнішнє, середнє, внутрішнє вухо, смочковатий паросток.	10.40-45 Решетчата пазура, очня. 10.45-11.0 Лобна пазура, бубенна порожнина, око.
11.0-30 Потилична частина мозку, мозочок, стовбурова частина мозку.	11.0-20 Скронна частина мозку, лімбична частина мозку. 11.20-40 Лобна частина мозку, передній гіпоталамус.
11.30-12.20 Тім’яна частина мозку, задній гіпоталамус, гіпофіз.	11.40-12.30 Тім’яна частина мозку, гіпофіз, задній гіпоталамус, стовбурова частина мозку.
Лобна частина мозку, передній гіпоталамус, епіфіз. 12.40-1.0 Скоронна частина мозку, лімбічна частина мозку.	12.30-1.0 Потилична частина мозку, частина стовбура мозку, мозочок.

Для хвороб легенів і бронхів характерно:

Наявність фіолетово-синіх та золотисто-жовтих плям у проекції легенів і бронхів передбачає гнійні вогнища. Соломено-жовтий колір плям передбачає слабкість легенів. Ржаво-червоні та червоно-жовті плями передбачають пухлинний процес або туберкульоз.

Втяжіння чи вибухання автономного кільця радужки з жовто – коричневими вкрапленнями насупроти проекції легенів і бронхів передбачає хронічну патологію органів дихання.

Змини форми зіниць очей (D на 8 год. S на 4 год.) та зміщення зіниць від центрів радужок справа на 3 години, зліва на 9 годин передбачає загострення хронічної бронхо-легеневої патології.

Панкреотріадний синдром визначає вроджену патологію легенів, а поперечні смуги є ознакою ексудату у легенях.

Медузообразна лакуна визначає велике хронічне запалення у легенях, закриті лакуни визначають закриті процеси, а відкриті лакуни – відкриті запальні процеси

Для хвороб серцево-судинної системи характерно:

Наявність лакун і адаптаційних кільців у проекції серця та судин передбачає гостру і підостру запальну патологію.

Подвоєні лакуни у проекції серця та судин передбачає прихильність до інфаркту міокарду.

Зміщення зіниць S – на 3 години визначає серцеві захворювання, зміщення на 9 годин визначає серцево-легеневі захворювання. Сплощення лівої зіниці на 3 години визначає кардіоміопатію.

Симптом „маргаритки” – визначає наявність порушення мінерально-сольового обміну.

Кардіоренальний синдром визначає наявність патології серця та нирок.

Розрив автономного кільця з 2 до 3 годин визначає наявність аневризми.

Зміщення автономного кільця на 3 години – зовнішнє, визначає патологію серця та аорти.

Для патології кістково-суглобної системи характерно:

Зміни структури, кольору в проекції кісток, суглобів на лівій радужці (2, 4, 4-45, 7-10, 8, 10, годин) та симетричних зонах на правій радужці (10, 8, 8-45, 5, 4, 2, годин).

Жовтий, золотистий колір автономного кільця визначає патологію хребців, кістяку, зв’язок.

Коричневий колір автономного кільця визначає слабкість з’єднуючої тканини, нирковокам’яну хворобу, гіпертонічну хворобу, хвороби травної системи, прихильність до пухлинного процесу.

Для хвороб шлунково-кишкового тракту характерно:

Втягнення до зіниць автономного кільця на 6 годин D i S, а втягнення на 5–7 годин визначає наявність виразкової хвороби шлунку, 12–палої кишки з деформацією.

Дрібні, трикутні втягнення у автономне кільце визначають стриктури товстого кишечнику.

Крапкові випирання за автономне кільце – визначають дівертікули кишок.

Втягнення автономного кільця з 10 до 2 годин визначають відпущення поперечно-ободочної кишки.

Потемнення зони автономного кільця визначає хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Жовте, буре фарбування по лімфатичному розарію визначає гепатопатію, також передбачає можливість цукрового діабету.

Пінообразна депігментація автономного кільця визначає спазм кишок.

Зміщення зіниці на 6–7 годин зправа визначає наявність: гастралгії, виразкової хвороби 12-палої кишки, хвороби підшлункової залози.

Зміщення зіниці на 5–6 годин зліва визначає наявність: відпущення шлунку, хвороби сележні.

Розколини автономного поясу – визначають хронічний атрофічний гастрит, а розколини на 5–6 годин визначають метеоризм, проноси, печію.

Зміни у структурі, пофарбування біля зіниць визначають патологію шлунку, зміни біля автономного кільця, пофарбування визначають патологію кишок.

Для хвороб органів сечовивідення характерно:

Наявність адаптаційного кільця на 6 годин.

Оксамитово-коричневий колір радужок визначає наявність нефролітіазу.

Брудносірі пластівці по лімфатичному розарію визначають наявність: ниркової недостатності, нирковокам’яну хворобу.

Зміщення зіниць справа на 10–10,30 годин, зліва на 2–2,30 годин визначає наявність нефриту, орхіту, наслідки сальмонельозу.

Сплощення зіниць на 6 годин визначає хвороби нирок.

Круглі лакуни на 6 годин визначають наявність ниркової коліки.

Симптом надлуснутого горіху на 6 годин визначає гідронефроз.

Симптом трапеції на 5,30–6,30 визначає нефролітіаз.

Симптоми маргаритки, кардіоренальний синдром визначають порушення функції нирок.

Для хвороб ендокриної системи характерно:

Зміна кольору у зовнішнього краю автономного поясу на: 12, 12-30, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 годин і 2-40 по лімфатичному розарію на правої радужці визначають патологію ендокринних залоз лівої половини тіла людини.

Зміна кольору у зовнішнього краю автономного поясу на: 12, 1-40, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 годин і 9-30 по лімфатичному розарію на лівій радужці також визначають патологію ендокринних залоз правої половини тіла.

Сплощення зіниць справа на 7 -8 годин і зліва на 4- 5 годин визначає цукровий діабет.

На патологію ендокринних залоз указують: розриви (гіпофункція), слабке пофарбування (гіперфункція), плямки інтенсивного фарбування автономного кільця у проекції ендокринних залоз.

Пофарбування у жовтий або бурий колір автономного кільця визначає наявність цукрового діабету, прояви гіпотеріозу.

Наявність „проміневості” в проекції автономного паску визначає спадкову ендокринну патологію.

Зернисте, золотисте пофарбування у проекції щитовидної залози визначає тіреотоксикоз.

Фіолетово-червоні патохромії на світлих радужках, а червоні патохромії на темних радужках визначають спадковий цукровий діабет.