6. Діагностика по язику

Безумовно, язик є дзеркало шлунково-кишкового проводу, тому для визначення нормального стану шлунково-кишкового проводу характерно: язик рожевий, вологий, без поволоків, зморжків, розколин, усі пугарики рівномірні, язик міститься у ротовій порожнині.

Найбільш частіша картина язику, як прояв патології, є: язик рожевий, вологий з тонкою поволокою білого кольору, це передбачає наявність хронічного гастриту з нормальною чи зменшеною кислотністю.

Язик червоний, вологий, без поволоків – це передбачає хронічний гастрит з підвищеною кислотністю.

Язик червоний, лакірований, полірований – це передбачає виразкову хворобу шлунку.

Язик малиновий – це передбачає наявність шкарлатини.

Язик жовтий – передбачає наявність жовтяниці.

Язик з поволокою чорного кольору – передбачає наявність гіповітаминозу, авітаминозу вітамінів „С” і „РР”.

Язик ціанотичний – передбачає наявність дихальної недостатності, недостатності кровообігу, гострої патології підшлункової залози.

Язик блідий, білий – передбачає геморагічну анемію.

Язик з поволокою барнавого кольору, розколинами, сухий – передбачає наявність хронічного запалення, хронічної гарячки.

Язик з товстою поволокою сірого кольору, вологий – передбачає наявність кишкової інфекції а при локалізації у коріння язика – порушення функції товстого кишечнику.

Язик „географічний” у дитини, передбачає наявність діатезу, у дорослих передбачає наявність злоякісної анемії.

Язик волохатий – передбачає наявність в шлунково-кишковому проводу пухлинного процесу.

Язик ізрізаний, застійний – передбачає наявність виразкової хвороби дванадцятипалої кишки а при наявності поволоки це патологія товстого кишечнику.

Язик набрясклий з відтисненням на бокових частинах від зубів – це рання ознака серцевої недостатності, прояві хронічного ентероколіту.

Крім того товщина поволокі передбачує форму патології, наприклад тонка поволока – початок патології, товста поволока – хронічна патологія. Має значення також локалізація поволокі на язику. Наявність поволоки по середньою смузі язика передбачає збуджений стан. Відхилення поволоки від середньої смузі у коріння язика передбачає патологію у поперековому відділі хребта з проявами радикуліту, відхилення поволоки у центрі язика – патологія в грудному відділі хребта, відхилення поволоки на кінчику язика – патологія шийного відділу хребта. Наявність поволок у корінні язику – патологія нирок. Наявність поволоки на кінчику язика передбачає серцево-судинну недостатність. Наявність поволоки по бокової частини язика передбачає бронхо-легеневу патологію.

Топографічна діагностика по язику

На кінчику язика розташовані усі мисові, статеві органи, в осередку – матиця (у жінок), у чоловіків – присечник, біля них розташовані: над’яйча, над’яйники, насінні залози, яйники.

Поблизу у коріння язика розташовані нирки, в осередку язику – проекція стравоходу. Зліва, від стравоходу, розташована сележінь, зправа, від стравоходу, розташована проекція печінки. З вінців від сележню і печінки, також, проміж сележні, печінки та нирками розташовані проекції легенів. Нижні частки легенів – проміж нирок та сележні, печінки, а зверхні частки легенів, середня та язикова частка легенів розташовані по вінцям бокових поверхнів язику.