1. Залежно від особи, яка надає забезпечення, всі форми

забезпечення можуть бути поділені на:

– форми, де забезпечувальне зобов’язання надається і в разі

необхідності виконується боржником;

– форми, де забезпечувальне зобов’язання надається і

виконується третьою особою.

2. При застосуванні поручительства, гарантії і страхування

виконання зобов’язання завжди забезпечує третя особа (гарант,

поручитель, страхова компанія). Крім цього, участь третьої особи в

забезпеченні кредитного зобов’язання можлива, коли заставодавцем є

майновий поручитель.

Форми забезпечення

кредитних зобов’язань

Традиційні форми Нетрадиційні форми

неустойка

завдаток

застава

гарантія

страхування

поручительство

поступка вимоги

перерахування

утримання майна

боржника

способи передачі майна

боржником у власність

кредитору

договір купівлі-продажу

майна із зобов’язанням

зворотного викупу

договір “зворотного”

продажу майна з

відкладальною умовою

довірча передача

позичальником права

власності на своє майно

кредитору

299

3. Залежно від кількості учасників зобов’язальних відносин, вони

поділяються на:

– двосторонні (банк – позичальник);

– тристоронні (банк – третя особа (поручитель, гарант, страхова

компанія) – позичальник).

4. Залежно від особливостей оформлення забезпечувальних

відносин у банківській практиці всі форми забезпечення поділяються на

такі, що:

– оформляються окремим двостороннім договором (наприклад,

при застосуванні таких форм забезпечення, як застава, гарантія,

поручительство, страхування);

– оформляються шляхом внесення в кредитний договір

окремого пункту відповідного змісту (наприклад, при застосуванні такої

форми забезпечення, як неустойка);

– оформляються тристороннім договором (банк – поручитель

(гарант, страхова компанія) – кредитор).

5. Залежно від форми встановлення забезпечувальних відносин

всі форми забезпечення кредитних зобов’язань у банківській діяльності

поділяються на такі, що оформляються:

– простою письмовою угодою (неустойка, поручительство,

гарантія, страхування, застава, крім застави нерухомого майна,

транспортних засобів та космічних об’єктів);

– нотаріально посвідченою письмовою угодою (застава

нерухомого майна, транспортних засобів та космічних об’єктів, а також за

бажанням сторін при застосуванні інших форм забезпечення повернення

кредиту).

6. За часом оформлення забезпечувальних відносин їх можна

поділити на такі, що оформляються:

– на стадії укладання кредитного договору;

– на стадії виконання кредитного договору;

– на стадії пролонгації кредитного договору;

– перед укладанням кредитного договору.

7. Залежно від способу встановлення всі забезпечувальні

зобов’язання поділяються на:

– законні;

– договірні.

300

Законні – це форми забезпечення, які встановлюються законом та

застосовуються незалежно від волевиявлення сторін, навіть коли

боржник не знав про їхнє існування. Так, розмір неустойки в ряді

випадків визначається законом чи підзаконним нормативним актом, який

регулює конкретні правовідносини.

Договірні форми забезпечення – це всі форми забезпечення,

передбачені чинним законодавством, що встановлюються за угодою

сторін і застосовуються за бажанням кредитора. Тобто задоволення

вимог кредитора за рахунок наданого на підставі договору позичальником

чи третьою особою забезпечення – не обов’язок кредитора, а його право.