Провідник “вісімка” одним кінцем

Застосовується в тих же випадках, що і провідник “вісімка”. Техніка зав’язування, як “провідник одним кінцем”.

Австрійський провідник (мал. 121)

Додаткові назви – серединний провідник, бершафт. Петля по середині мотузки потрібна в якості проміжних точок опори або навішування опори для блоків, також при виготовленні мотузкових нош. Спочатку мотузку складають “вісімкою”, далі верхня петля загинається до основи та виймається знизу через

361

нижню петлю, після чого вузол затягується. Для того щоб отримати вірний вузол (мал. 121-3), потрібно кінці мотузок розтягнути у сторони. Контрольні вузли не в’яжуться.

Мал. 121

Стремено (мал. 122)

Найбільш важливий та розповсюджений вузол. Застосовується для влаштування петель, в’язки транспортуючих пристосувань, не затягуючи подвійних петель, розміри яких потрібно регулювати. Він швидко в’яжеться і надійно тримається на будь-якій опорі (нога або стопа при підйомі по мотузці, карабін, дерево) за рахунок великого тертя. За допомогою стремена легко закріпитися на

362

Мал. 122

мотузці після зависання на самострахуванні або натягнути перила через проміжні точки опори. Дерев’яні щаблі на драбині з мотузки теж можуть бути закріплені цим вузлом.

При в’язанні потрібно відмітити, що руки, які тримають мотузку, повертаються під кутом 180 град. за годинниковою стрілкою, потім отримані петлі сполучаються.

363

Стремено одним кінцем, однією рукою (мал. 123)

Мал. 123

Можна застосовувати для закріплення мотузки. Цей вузол дуже добре тримає на абсолютно гладкому камені або дереві, але при великому навантаженні або мокрій мотузці затягується так, що розв’язати його дуже важко. Спосіб зав’язування зображено на малюнку 123, але слід додати, що в даному випадку обов’язково потрібен контрольний вузол.

Інколи виникає потреба зав’язати стремено однією рукою (одна рука зайнята або пошкоджена), спосіб зав’язування зображено на малюнку.

Обов’язково зав’язується контрольний вузол.

364

Булинь (мал. 124)

Мал. 124

Вузол застосовується для закріплення мотузок на природних опорах (деревах, каменях, виступах скель). Цінність вузла – надійність, швидкість зав’язування, легке розв’язування, не затягується. Етапи зав’язування зображені на малюнку 124. Слід лише зауважити, що петля, в яку пропускається ходовий кінець обов’язково повинна бути зроблена на робочому кінці, який потім буде навантажуватись, як це показано на малюнку, інакше вузол буде зав’язаний не правильно.

Обов’язково зав’язується контрольний вузол.

365

Булинь одним кінцем «альтаночний» (мал. 125)

Вузол в’яжеця одним кінцем навколо опори. Відступив від кінця мотузки потрібну відстань, роблять петлю поворотом

Мал. 125

мотузки на 180˚, потім ходовий кінець мотузки обносять навколо опори і просовують його в утворену петлю (мал. 125-1). Потім ходовим кінцем обнести робочу частину мотузки і просунути в петлю у зворотному напрямку (мал. 125-2). Вузол затягується і зав’язується контрольний вузол.

Удавка (мал. 126)

Вузол “удавка” застосовується для зав’язування мотузки до дерева, каменю, опори тощо.

366

Мал. 126

Після зав’язування вузла потрібно розвернути місце виходу мотузки із вузла так, щоб вона на цій ділянці не “працювала на зріз”. Після цього мотузку можна навантажувати, вузол працює тільки під навантаженням. Удавка вважається зручним вузлом, так як після зняття навантаження легко розв’язується. На вільному кінці мотузки, який обгортає петлю, обов’язково в’яжеться контрольний вузол.

Під час використання цього вузла “обкрутка” повинна охоплювати 3 частини опори. Якщо не виконувати цієї вимоги, мотузка під великим навантаженням навіть з контрольним вузлом може прослизнути і зірватися.

367

Схоплюючий або петля Прусика (мал. 127)

Мал. 127

Усі вузли серії “схоплюючи” використовуються під час руху по вертикальних перилах із мотузок, для підйому або самострахування, також можна їх використовувати як допоміжні: розтяжки наметів, регулювання лямок для перенесення вантажів, відтяжки на поліспасті або автоматична страховка.

Обов’язкова умова для цього вузла: в’яжеться допоміжною мотузкою на основну мотузку, діаметр якої значно більше допоміжної. Під час зриву учасника вузол затягується (“схоплюється”) і запобігає падінню людини. Під час використання цього вузла в умовах походу бажано пам’ятати, що він може погано тримати на обмерзлій, мокрій або твердій мотузці.

368

Відразу після зав’язування вузла потрібно розправити витки мотузки у вузлі, бо якщо буде перехрест, то вузол може не спрацювати. Після того як вузол зав’язаний і розправлений, його легенько затягують. У розслабленому стані вузол, коли його проштовхують, вільно рухається по основній мотузці, а при різкому навантаженні затягується і перестає рухатись (якщо не затиснутий в руці).

Техніка зав’язування зображена на мал. 127. Якщо вузол має тільки один оберт (мал. 127-Б), то це буде напівсхоплюючий вузол іще його називають коров’ячий. Петля Прусика являє собою кільце із репшнура, кінці якого зв’язані (мал.127-Г).

Потрібно пам’ятати, що техніка безпеки категорично забороняє використання схоплюючого вузла для само страховки при переправах через річки на горизонтальних перилах, особливо на річках з стрімкою течією.

С хоплюючий одним кінцем (мал. 128)

Мал. 128

369

Схоплюючий (напівсхоплюючий) одним кінцем в’яжеться коли немає можливості вільно зав’язати цей вузол. На мотузці більшого діаметру (основній), одним кінцем обводимо навколо два рази в одному напрямку (мал.128-1), потім перекинувши мотузку через пів вузла виконуємо два оберти навколо основної мотузки у зворотному напрямку, просовуючи кінець в утворену петлю (мал.128-2). При в’язанні вузла одним кінцем потрібен контрольний вузол.