Технічне завдання № 256 на виготовлення технічної документації щодо проекту відведення на земельну ділянку

1. Виконавець робіт: НУ "Львівська політехніка"

2. Місце знаходження об'єкта (земельної ділянки): с. Ставчани, Хотинський район, Чернівецької області

3. Підстава для виконання робіт:

   1. Заява замовника;

   2. Ухвала Хотинської районної ради від 2 лютого 2012 р. № 007

4. Загальна характеристика об'єкта, площа земельної ділянки, мета і призначення робіт: виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення сільського господарства площею, 1,4161га.

5. Перелік матеріалів та документів, які необхідно використати при виготовленні технічної документації:

   1. викопіювання з індексної карти;

   2. матеріали попереднього погодження.

6. Перелік видів робіт, які необхідно виконати:

• виконати знімання території в масштабі 1:10000;

• прив'язку до місцевої системи координат (СК-63);

• геодезичну обробку матеріалів виконати в програмі «INVENTGRAD»;

• виготовити каталог координат кутів повороту зовнішніх меж землекористування,

• виготовити план встановлених меж;

• виготовити кадастровий план;

• визначити площу ділянки з точністю 1 м².

7. У відповідності до яких нормативних документів виконувалися роботи:

• Земельний кодекс України від 25.02.2007,

• Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, затверджена наказом ГУГКК від 09.04.1998р. №56;

• Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:25 000 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500.

8. Перелік обов'язкових термінів проходження технічної документації, які слід виконувати в угоді між виконавцем та замовником:

• термін виготовлення технічної документації згідно договору до подання на державну землевпорядну експертизу;

• термін проходження державної землевпорядної експертизи - 20 днів.

9. Перелік документів та матеріалів, які необхідно передати на державну землевпорядну експертизу:

• технічне документація на земельну ділянку щодо проекту відведення;

• обмінний файл іn 4.

10. Кількість екземплярів, які повинні бути представленні в результаті виконання робіт:

- технічна документація: 3 примірники.

11.Інші умови:

Начальник Чернівецького міського

Управління земельних ресурс

Дуринда Г.А. 1 лютого 2012 року

Завдання склав:

інженер Мазурик А.В.. 1 лютого 2012 року

Завдання зареєстрував: Цимбалюк А.В. 1 лютого 2012 року

Завдання отримав:Ганжа Ю. О . 1 лютого 2012 року

2. Фізико – географічний опис району робіт. Чернівецька область.

Чернівеецька область — область у південно-західній частині України. Утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно українцями заселеної, частини Буковини і сусідньої частини Бессарабії (з Хотином). Розташована у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько - Бесарабської височини. Площа 8100 км²; 922800 мешканців (373500 міських і 549300 сільських). Національний склад за переписом населення 2001 року: українці — 75,0%, румуни — 12,5%, молдавани — 7,3%, росіяни — 4,1%, поляки — 0,4%, білоруси — 0,2%, євреї — 0,2%, інші національності — 0,4%. 11 міст, 11 селищ міського типу; 11 районів, 252 сільські ради.

ГРУНТИ

Земля є головним засобом виробництва в сільському господарстві, де вирішальну роль відіграє родючість ґрунтів. Одним із основних показників родючості ґрунтує вміст в ньому органічної речовини та її найбільш цінної складової — гумусу. Гумус є основним резервом накопичення в ґрунті азоту, фосфору, калію, сірки, кальцію, магнію та інших елементів живлення. Із запасом гумусу тісно пов’язані агрохімічні властивості ґрунту, його водний та повітряний режими і в кінцевому результаті продуктивність сільськогосподарських культур.

Ґрунти у Чернівецькій області можна об'єднати в такі основні типи та підтипи:

1. дерново- підзолисті (поверхнево - оглеєні і сильноглейові);

2. сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі);

3. чорноземи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні);

4. гідроморфні (лучні, лучно-болотні та болотні);

5. дернові;

6. гірські (буроземно-підзолисті, бурітадерново-буроземні).

Географічне розміщення окремих ґрунтових типів і підтипів зумовлене природними ландшафтами, які на території Чернівецької області утворюють три добре виявлені провінції: Карпатську гірсько-лісову, Передкарпатськувисочиннулісолучну і Прут-Дністровську височинну лісостепову. Кожна зі згаданих провінцій відзначається своїм специфічним спектром ґрунтів. Наприклад, у Карпатах поширені ґрунти буроземного типу, Передкарпатті переважно ґрунти підзолистого типу, на Прут-Дністровській височині - здебільшого ґрунти чорноземного типу. Згаданій послідовності ми і розглядаємо ґрунтовий покрив Чернівецької області.

Так, темно сірі опідзолені середньосуглинкові ґрунти займають 91,3 тис. га площі земель, з яких 16,2 тис. га (17,7%) мають різну ступінь змитості. Світло сірі та сірі опідзолені - 70,0 тис. га, змитих– 10,5 тис. га (15%). Дерново-підзолистих – 29,7 тис. га, змитих - 4,6 тис. га (15,5%). Чорноземів опідзолених суглинкових – 12,5 тис. га, еродованих – 1,5 тис. га (12,0%) земель с/г угідь. Всього еродованіземлізаймають59,7% від загальної площі с/г угідь області

Вміст гумусу в ґрунтах області залежить відїх типу і коливається в межах від 1,9 до 2,6%, а в середньому по області становить 2,3%. Найвищий вміст гумусу спостерігається в Новоселицькому районі — 2,6%, Заставнівському— 2,5%, що свідчить про досить високий рівень землеробства. Зміни вмісту гумусу в ґрунті залежать від співвідношення процесів новоутворення і мінералізації і від того, який з них переважає, залежить їх родючість.

КЛІМАТ

Територія Чернівецької області неоднорідна за характером поверхні, то й погода тут відрізняється від місця до місця. В горах завжди холодніше й більше опадів, на рівнинах - тепліше і сухіше.

Пересічна температура повітря за рік на території Чернівецької області становить 6°С (від 8°С на північному сході до 3°С на південному заході). Взимку холодно і пересічна температура найхолоднішого місяця - січня - опускається до -4°С -5°С. В рівнинних районах вона може становити -32°С, а в горах спостерігались морози нижче -40°С. Особливо низькі температури спостерігаються тоді, коли над територією області проходять маси арктичного повітря, що прориваються сюди з Карського моря. Коли ж над областю проходять повітряні маси тропічного походження із Середземного моря , температура може підніматись у грудні до 16-18 °С, у січні – до 15 – 16 °С, у лютому – до 16 – 17 °С. відомо що відлиги, тобто підвищення температури до позитивних значень в холодний період року, в Чернівецькій області бувають досить часто. В рівнинних районах відлиги можуть тривати майже до 20 днів у грудні і 15 днів у січні і лютому. В гірських районах відлиги спостерігаються значно рідше.

Пересічна кількість опадів взимку становить 100-250 мм, що майже втричі менше, ніж влітку. За весь холодний період року на сході Буковини випадає менше ніж 125 мм опадів, у центральній частині 125 – 150 мм, в передгір’ях – 175 – 200 мм, а в горах 250 – 300 мм і більше. У грудні, січні, лютому і навіть у березні опади випадають переважно у вигляді снігу. Сніг може йти у квітні і в листопаді, хоча в ці місяці переважають дощі.

Взимку в рівнинній частині території Чернівецької області дмуть вітри різних напрямків, але переважають північно-західні, західні, південно-східні, східні, на які припадає близько 80% від усіх напрямків. У горах переважно вітри що дмуть по долинах.

Літо в краї помірно тепле. Пересічна температура повітря особливо не змінюється і в найтеплішому місяці - липні - становить від 15°С (в горах) до 19°С (на сході області). Найвища зареєстрована температура повітря сягала до 38°С. Найнижчі температури повітря влітку спостерігались на рівнині у червні 3 °С, у липні 7 °С, у серпні 4°С, а в горах відповідно -3°С, 1°С і -2°С.Отже, в літній період у рівнинній частині приморозків не буває, а в горах вони можуть бути у червні і серпні. Кількість днів з температурою понад 10 °С на сході і в центрі області становить пересічно понад 160 днів, в передгір’ях – 160-140, а в горах – 120 -100. Це дає можливість вирощувати в межах Чернівецької області теплолюбні сільськогосподарські культури. Влітку випадає багато опадів (400-700 мм і більше). Найбільше опадів випадає в горах. В цей же час часто бувають зливи, грози. Особливо рясні опади випадають з червня по серпень. Якщо на рівнині кількість днів з опадами взимку, весною і влітку становить десь біля 38 і менше, восени – 32, то в горах взимку – 43, весною – 49, влітку – 52, восени – 35. У теплий же період спостерігаються й такі небезпечні явища як грози, град, суховії. Кількість днів з градом становить від 3 до 11 і більше. Суховії найчастіше спостерігаються у центральній і східній частині і становить приблизно до трьох днів. Посухи спостерігались у східних районах і бувають один раз на 10 і більше років. Грози можуть спостерігатись практично цілий рік, але взимку майже не бувають. Влітку, особливо у червні – липні вони повторюються пересічно від 7 днів на рівнинах до більше 10 днів у горах. Пересічна тривалість грози у східних районах сягає 2,5 години і менше, а в південно-західних – 3,5 години і більше.

Перехідними періодами є весна та осінь. Осіння пора на території Чернівеччини за характером погоди поділяється на два періоди. В першому періоді ( першій половині) осені на рівнині протягом вересня і двох декад жовтня зберігається тепла, суха і переважно малохмарна погода, а в другій половині – прохолодна з частими приморозками, хмарним небом, туманами і слабкими опадами протягом останньої декади жовтня і всього листопада. У горах ця друга половина осені наступає майже на місяць раніше.

Пересічна місячна температура повітря у вересні в межах Чернівецької області змінюється від 14 °С на сході до 9 – 7 °С на південному заході, у жовтні – відповідно від понад 8 °С до 4 – 7 °С і у листопаді від 1 – 2 °С тепла до 0 – 1 °С морозу.

Осінь має і найменшу кількість днів з опадами. Якщо найбільше число днів з опадами і найбільша кількість опадів припадає на листопад ( 36 – 51 мм) то найменше на жовтень ( 32 – 45 мм) . У вересні випадає близько 50 мм опадів.

Початок весни за пересічними багаторічними даними в рівнинній частині Чернівецької області наступає на тиждень пізніше початку березня, а в горах – лише в кінці березня, хоча протягом весняного періоду відбувається швидке підвищення пересічних місячних температур. Якщо у березні вона в рівнинних місцевостях становить 1 – 2 °С, в передгір’ях 0°С, а в горах близька до -1 °С, то у квітні на рівнині пересічна місячна температура повітря зростає до 7 – 8 °С, в передгір’ях - до 5 – 6 °С, в горах до 2 – 4 °С тепла. У травні ж температура на рівнині вже сягає понад 14 °С, в передгір’ях – 11 – 13 °С, а в гірських місцевостях – 7 – 10 °С. При вторгненні на територію області арктичних повітряних мас температура суттєво знижується. Однак при проникненні на Буковину теплих тропічних і субтропічних повітряних мас температура підвищується у межах 25 – 33 °С.

Найменше опадів випадає у березні ( близько 40 мм). У квітні і травні відповідно близько 60 і 80 мм.

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах є досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні річки Прут виявлено значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смтКрасноїльськ є перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу «Іжевська», «Мацеста», «Боржомі» і «Нафтуся».

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Серет, Черемош.

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк, Черемоський національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочища Шилівський ліс, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Білка; печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська та інші природоохоронні території, зокрема: Кадубівська стінка, Товтрівська стінка, Совицькі болота, Чорнопотоцький заказник, заказник Чорний Діл, заказник Боргиня, Молочнобратський карстовий масив.