6. Іржа шишок ялини.

Хвороба викликається двома різними іржастими грибами: Thecospora padi Kleb. i Chrysomyxa pirolae Rostr..

При ураженні грибом Thecospora padi шишки ялини широко розкриваються і мають темно-коричневе забарвлення (дивися рисунок). На внутрішній стороні лусочок утворюються численні еції, які мають вигляд темно-коричневих кульок діаметром 2-3 мм і містять жовтуваті еціоспори. Літня й осіння стадії гриба розвиваються на листках черемхи. Уредініостадія представлена червонуватими плямами, на яких утворюються уредініоспори, які зібрані у дрібні помаранчеві подушечки. Пізніше на верхній стороні уражених листків формуються ділянки, що продукують теліоспори. Теліоспори зимують на листках і проростають весною наступного р оку з утворенням базидіальних ділянок, де утворюються спори.

Рисунок. Іржа шишок ялини викликана грибом Thecospora padi.

1 і 2 – шишка і лусочка з еціями гриба

Іржа шишок ялини найчастіше зустрічається у Білорусії та у північних регіонах України.

При ураженні шишок ялини грибом Chrysomyxa pirolae на зовнішній стороні покривних лусочок з’являються два еції у вигляді великих (3-4 мм) помаранчевих круглих подушечок. Ці еції незначно виступають під епідермісом, швидко руйнуються і оголюють масу помаранчево-червоних еціоспор. Літня й осіння стадії гриба розвиваються на листках різних видів грушанок.

П ерше спороношення ецидій у циклі розвитку іржавинного гриба утворюється на лусочках шишок ялини; другий господар цього гриба – грушанка.

Іржа шишок наносить велику шкоду лісовому господарству, тому що значно зменшує вихід насіння. Крім того, насіння, яке отримують із заражених шишок, володіє низьким ступенем проростання.

Боротьба з іржею шишок ялини є важкою і заходи захисту поки що не розроблені, через те що зараження шишок відбувається ще на деревах. З профілактичних заходів можна рекомендувати збирання насіння із здорових шишок і спалювання заражених шишок.

7. Деформація плодів.

Хвороба характеризується зміною форми плода або його частин, що часто супроводжується збільшенням його розмірів (дивися рисунок). Насіння при цьому або зовсім не утворюються, або мають надзвичайно низьку якість і не придатні до посіву. Збудниками хвороби є голосумчасті гриби із роду Taphrina. Особливо часто деформація плодів спостерігається у кісточкових дерев (вишні, сливи, терену, черемхи), а також у тополі, осики та вільхи.

Рисунок. Деформація плодів. 1 – осики; 2 – черемхи; 3 – вільхи.

Деформація плодів кісточкових викликається грибами Taphrina pruni Tub. – у сливи; Taphrina pruni var. padi Jacz. – у черемхи; Taphrina cerasi Sabed. – у вишні. При захворюванні плоди збільшуються у розмірах і дуже деформуються, стають видовженими і нагадують вивернуті кишені, у зв’язку з цим, хвороба отримала назву «кишеньки».

Плоди тополі заражаються грибом Taphrina rhisospora Johans., плоди осики заражаються грибом Taphrina Johansoni Sad. При цьому плоди жіночих сережок збільшуються у розмірі, набрякають і набувають золотисто-жовтого забарвлення, яке обумовлене плодоношенням гриба, що розвивається під кутикулою.

Деформацію жіночих сережок вільхи сірої та чорної викликає гриб Taphrina alni-incanae (Kuhn.) Magn.. Уражені плоди набувають характерної листоподібної форми, і не утворюють насіння. На деформованих плодах з’являються сумчасті спороношення, у вигляді суцільного шару сумок із спорами.

Міцелій збудників деформації плодів може зимувати у бруньках і в паренхімі кори гілок, звідки проникає у зав’язі плодів. Крім цього, гриби можуть зимувати у плодах. Тоді дозрівання сумкоспор відбувається весною наступного року. Сумкоспори розносяться повітряними потоками і уражають квітучі жіночі сережки.

Для попередження захворювання плодів рекомендується застосовувати профілактичні заходи захисту, які полягають у ранньовесняному обприскуванні фунгіцидами.