4. Муміфікація насіння і плодів.

Муміфікація насіння і плодів – це небезпечна розповсюджена хвороба, яка характеризується висиханням ураженого насіння і плодів та появою на них склероціїв або перетворенням усього плода або насінини в строму. На цю хворобу найчастіше хворіють насіння берези, жолуді дуба, насіння вільхи і плоди горобини.

Муміфікація насіння берези викликається сумчастим грибом Sclerotinia betulae Woron., і характеризується появою у насінні підковоподібних чорних склероціїв. Уражене насіння практично не проростає.

Зараження берези відбувається під час цвітіння. Попадаючи у жіночі сережки, спори проростають, новоутворений міцелій проникає у сім’яні бруньки і далі у крильця, де і утворюються склероції. На заражених насінинах склероції проростають весною наступного року з утворенням апотеціїв у вигляді червоно-помаранчевого диска діаметром 1-4 мм на ніжці до 15 мм (дивись рисунок).

Р исунок. Муміфікація насіння берези викликане грибом Sclerotinia betulae

(насінина з склероціями гриба.

Муміфікація наносить велику шкоду і веде до псування значної кількості насіння берези. Ця хвороба найчастіше зустрічається на деревах берези у лісі. У рідких насадженнях і на узліссях муміфікація зустрічається значно рідше. Це необхідно враховувати при заготівлі насіння берези.

Муміфікація насіння вільхи викликається грибом Sclerotinia alni Maub., а муміфікація плодів горобини викликається грибом Sclerotinia aucupariae Ludu.

Муміфікація жолудів викликається сумчастим грибом Stromania pseudotuberosa Rehm., і характеризується перетворенням сім’яних дольок у строму гриба у вигляді чорної губчастої маси.

Жолуді заражаються грибницею при контакті з ураженими жолудями або спорами, які проникають через тріщини у шкаралупі.

Первинною ознакою ураження є поява на поверхні сім’яних дольок невеликих різко окреслених помаранчевих плям. Згодом сім’яні дольки стають буро-оливковими а їх поверхня покривається сіруватим шаром міцелію, який має округлі конідії.

На заключній стадії ураження сім’яні дольки перетворюються у строму, яка проростає з утворенням чашкоподібних апотеціїв діаметром біля 7 мм, на довгій короткій ніжці (дивись рисунок). Хворі жолуді практично не проростають.

Р исунок. Муміфікація жолудів, викликана грибом Stromania pseudotuberosa . 1 – жолудь у першій стадії розвитку хвороби; 2 і 3 – муміфікований жолудь (на розрізі і загальний вигляд); 4 – плодові тіла

гриба (апотеції).

5. Плямистість плодів і насіння.

Хвороба характеризується утворенням на плодах і насінні плям і крапок різної форми, розмірів і забарвлення. Плями – це ділянки відмерлої тканини, а крапки – це плодоношення грибів.

Збудниками плямистостей є деякі сумчасті й недосконалі гриби, які уражають плоди і насіння до їх опадання із дерев або після опадання.

На крилатках клена і ясена плямистість викликається грибами Sordaria fimicjla Ces. Et de not., Diplodina acerium Sacc., Phoma samorarum Fuck., (дивись рисунок), Septoria submaculata Wint., Gloesporum acericolum Allesch., та інші.

На жолудях дуба плямистість викликається грибами: Сytospora quercella Brun. (темно-коричневі плями на сім’яних долях), Cytospora quercus Pass. (чорно-коричневі плями на сім’яних долях), Dothiorella grandicola (Schw.) Strab. (чорна плямистість опалих жолудів), Epiococcum purpureacens Ehreub. (темно-коричнева плямистість опалих жолудів), Graphium subulatum (Ness.) Sacc., та інші.

Р исунок. Плямистість крилаток клена гостролистого, викликаного грибом Phoma samorarum. 1 – уражена крилатка; 2 – пікніки гриба.

Для запобігання плісняви насіння і плодів, гниття і плямистостей необхідно здійснювати профілактику ще у період їх заготівлі, яка полягає в ізоляції та спалюванні усіх зігнивших і недорозвинутих плодів. Важливим є оберігання насіння і плодів під час збирання і зберігання від механічних пошкоджень і забруднення, надмірного зволоження, підмерзання і пересушування. При заготівлі насіння, слід надавати перевагу тому насінню, яке було зібране на спеціальних лісонасіневих плантаціях і ділянках. Заготоване насіння і плоди ретельно сортують, при цьому видаляють уражені та механічно пошкоджені плоди і насіння. Доброякісне насіння слід просушити перед зимовим зберіганням до вологості 10-15%. Відібране насіння протруюють системними препаратами – фундазолом, топсином-М та іншими, а також біопрепаратами – трихотецином, ітобактеріоміцином та іншими. Підготоване таким чином насіння має зберігатися у сухих прохолодних приміщеннях за температури 0-5°С. У сховищах перед закладанням насіння і плодів необхідно провести дезінфекцію інвентарю і тари 3%-ним розчином формаліну або іншими фунгіцидами, а саме приміщення дезінфікують шляхом спалювання сірки з розрахунку 30 г на 1м³.