5. Принципи (загальні засади) цивільного права.

Принципи цивільного права – це основні засади, на яких здійснюється регулювання цивільно-правових відносин. Вони відображають найбільш характерні властивості цивільного права.

Цивільне право базується на загальноправових принципах, що містяться в Конституції України і поши­рюються на всі галузі права, та на галузевих принципах, що закріплені у ст. 3 ЦК:

1. неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини. Тобто органи державної влади і самоуправлін­ня не повинні втручатися в приватне життя особи, визначати її місце в суспільстві, диктувати характер поведінки;

2. неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Держава надає рівну правову охорону власності незалежно від її форм та видів. Під­стави і порядок позбавлення права власності регламентовані законом (конфіскація, реквізиція);

3. свобода договору. Цей принцип реалізується шляхом:

   1. вільного вибору контрагентів;

   2. вільного обрання виду договору;

   3. вільного формування умов, на яких договір уклада­ється;

4. свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Не допускається адміністративне втручання в підпри­ємницьку діяльність. Водночас керуючись інтересами публіч­ними, держава за певних умов може регламентувати певні відносини (наприклад, обов’язковість ліцензування медичної діяльності);

5. судовий захист цивільного права та інтересу. Суд зобов’язаний розглянути будь-який спір, що стосується захисту законних прав і свобод особи;

6. справедливість, добросовісність та розумність. Суд не по­винен стояти на формальних позиціях при захисті порушених прав.

Наявність законодавчого переліку принципів не є перешко­дою до виявлення у цивільному праві й інших правових засад. Принципами цивільного права виступають також:

1. принцип по­єднання інтересів особи та суспільства;

2. принцип недопущення здійснення цивільних прав, яке б суперечило їх призначенню, та ін.

ЛЕКЦІЯ 2

Тема: Поняття, предмет, метод, система та джерела цивільного права України

1. Система цивільного права України.

2. Джерела цивільного права України. Нові підходи до визначення системи джерел цивільного права.

3. Теоретичні проблеми застосування аналогії цивільного закону та цивільного права

4. Загальна характеристика Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р.

1.Система цивільного права України.

Як і будь-яка галузь права, цивільне право є сукупністю розміщених в певній послідовності правових норм, об’єднаних в групи й інститути.

Цивільно-правовий інститут — це сукупність правових норм, які регулюють певну групу взаємопов’язаних суспільних відно­син. Наприклад, норми, які встановлюють підстави виникнення та припинення права власності, його зміст, способи захисту, становлять один із найважливіших інститутів цивільного пра­ва – інститут права власності. Норми, які визначають поняття договору купівлі-продажу, його форму, права та обов’язки сторін, від­повідальність за невиконання зобов’язань, об’єднані в інститут купівлі-продажу.

Завданням наукової систематики права є не тільки розмежу­вання окремих галузей права, а й систематичне розташування матеріалу, що належить до певної галузі права, з метою науко­вого узагальнення, послідовності вивчення та вдосконалення кодифікації.

Система цивільного права – це розміщені в певній послідовності цивільно-правові інститути. Для приватного права Європи традиційним є існування двох основних систем побу­дови цивільного права: інституційної та пандектної.

Інституційна система побудови включає три основні частини, в яких містяться цивільно-правові норми:

1. про особу;

2. про речі;

3. про зобов’язання.

Пандектна система складається із:

1. загальних положень,

2. речо­вого права,

3. зобов’язального права,

4. сімейного і спадкового права.