- •Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни
- •1. Облікова політика підприємства та чинники, які впливають на її формування.
- •2. Економічна сутність грошових коштів та завдання обліку.
- •3. Облік наявності та руху грошових коштів у касі.
- •4. Методика визначення ліміту залишку готівки в касі.
- •5. Облік грошових документів в касі.
- •6. Облік грошових коштів на поточних рахунках в банках в національній валюті.
- •7. Облік розрахунків із застосуванням платіжних доручень.
- •8. Облік розрахунків за акредитивною формою.
- •9. Облік грошових коштів з використанням платіжних карток.
- •10. Облік грошових коштів в іноземній валюті в касі підприємства.
- •11. Облік грошових коштів на поточному рахунку в іноземній валюті.
- •12. Розкриття інформації про грошові кошти у фінансовій звітності.
- •13. Критерії визнання та види дебіторської заборгованості.
- •14. Облік довгострокової дебіторської заборгованості.
- •15. Облік дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги).
- •16. Визначення та облік резерву сумнівних боргів на основі методу застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.
- •17. Визначення та облік резерву сумнівних боргів на основі методу застосування коефіцієнтів.
- •19. Облік короткострокових векселів одержаних.
- •20. Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •21. Облік розрахунків за претензіями.
- •22. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.
- •23. Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності.
- •24. Визначення, критерії визнання та класифікація необоротних матеріальних активів.
- •25. Оцінка основних засобів при їх придбанні за грошові кошти та створенні власними силами.
- •26. Документальне оформлення наявності та руху основних засобів.
- •27. Облік капітальних інвестицій.
- •28. Облік надходження основних засобів в результаті будівництва.
- •29. Облік придбання основних засобів за грошові кошти.
- •30. Облік безоплатного одержання основних засобів.
- •31. Облік внесення засновниками основних засобів до статутного капіталу підприємства.
- •37. Облік ремонту основних засобів господарським та підрядним способами.
- •38. Облік продажу основних засобів.
- •39. Облік безоплатної передачі необоротних матеріальних активів.
- •40. Облік передачі необоротних матеріальних активів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства.
- •41. Облік переоцінки основних засобів.
- •42. Облік фінансової оренди у орендаря.
- •43. Облік операційної оренди у орендаря.
- •44. Розкриття інформації про необоротні матеріальні активи у фінансовій звітності.
- •45. Визнання, класифікація та оцінка нематеріальних активів.
- •46. Оцінка нематеріальних активів при їх придбанні за грошові кошти та безоплатному отриманні.
- •47. Облік надходження нематеріальних активів.
- •48. Облік амортизації нематеріальних активів.
- •49. Облік вибуття нематеріальних активів.
- •50. Облік переоцінки та зменшення корисності нематеріальних активів.
- •51. Розкриття інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності.
- •52. Критерії визнання запасів, їх класифікація та оцінка.
- •53. Оцінка запасів при їх придбанні за грошові кошти та безоплатному отриманні.
- •54. Документальне оформлення та облік надходження виробничих запасів.
- •55. Облік транспортно – заготівельних витрат.
- •56. Оцінка та облік вибуття запасів.
- •57. Документальне оформлення наявності і руху запасів.
- •58. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.
- •59. Критерії визнання, класифікація та оцінка фінансових інвестицій.
- •60. Облік поточних фінансових інвестицій.
- •61. Облік інвестицій за методом участі в капіталі.
- •62. Облік фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю.
- •63. Облік реалізації фінансових інвестицій.
- •64. Розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності.
- •65. Визнання та класифікація витрат на виробництво.
- •66. Облік прямих виробничих витрат.
- •67. Облік втрат від браку продукції.
- •68. Методика обліку та розподілу загальновиробничих витрат.
- •69. Облік незавершеного виробництва.
- •70. Зведений облік виробництва і калькулювання собівартості продукції.
- •71. Документальне оформлення та облік готової продукції.
- •72. Визначення і облік собівартості реалізованої продукції.
17. Визначення та облік резерву сумнівних боргів на основі методу застосування коефіцієнтів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
Для нарахування резерву сумнівних боргів використовується рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів". Цей рахунок є контррахунком до рахунка 36 "Розрахунки з покупцями".
18. Облік безнадійної дебіторської заборгованості із застосуванням коефіцієнта сумнівності, розрахованого способом визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, робіт, послуг на умовах наступної оплати.
При визнанні дебіторської заборгованості безнадійною, тобто дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість щодо її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона буде списана за рахунок резерву.
Треба зазначити, що списання безнадійної дебіторської заборгованості не торкається Звіту про фінансові результати, тому що витрати, понесені у зв`язку з неповерненням боргу, підприємство визнало в тому ж звітному періоді, що й дохід від реалізації, пов`язаний з виникненням цієї дебіторської заборгованості. У цьому полягає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.
Фактична сума списаних безнадійних боргів рідко збігається з розрахунковим резервом сумнівних боргів. Якщо суми безнадійних боргів, які списуються, менше від суми нарахованого резерву, рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів" буде мати кредитове сальдо на кінець звітного періоду. Якщо суми безнадійних боргів у поточному періоді більш, ніж нарахований резерв, то частина безнадійного боргу, яка перевищує нарахований резерв безнадійних боргів, списується за рахунок витрат поточного періоду (дебет рахунка 944 "Сумнівні та безнадійні борги").
Сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості облічується на забалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостиреження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунка 071 "Списана дебіторська заборгованість" після надходження суми в порядку відшкодування або у зв`язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.
Метод застосування коефіцієнта сумнівності
Цей метод визначення суми резерву базується на статистичних розрахунках (обчисленні відповідного коефіцієнта). П(С)БО 10 передбачено три способи розрахунку коефіцієнта сумнівності:
1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Для цього підприємству спочатку потрібно проаналізувати, яка частина доходів, нарахованих у попередніх періодах, не оплачена покупцями. У прикладі 3 додатка до П(С)БО 10 визначено період у три роки, але підприємство на свій розсуд може встановити інший строк. Після цього слід обчислити коефіцієнт сумнівності шляхом ділення суми безнадійної дебіторської заборгованості на суму чистого доходу від реалізації сумарно за обрані періоди;
2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення. Розрахунок коефіцієнта таким способом наведено у прикладі 2 додатка до П(С)БО 10. Для його використання потрібно насамперед провести класифікацію дебіторської заборгованості за строками її непогашення. Період непогашення підприємство визначає самостійно. У разі застосування цього способу величина резерву сумнівних боргів на дату балансу має дорівнювати величині сумнівних боргів на ту саму дату;
3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3–5 років. Спочатку визначається сума списаної безнадійної заборгованості за обраний період, а потім обчислюється її питома вага у загальній сумі дебіторської заборгованості на початок періоду. За рекомендаціями Мінфіну, викладеними у листі від 05.06.2008 р. № 31-34000-20-25/21471, коефіцієнт сумнівності для визначення величини резерву сумнівних боргів розраховується як частка від ділення суми списаної дебіторської заборгованості за обраний період на суму дебіторської заборгованості на початок кожного року в обраному періоді. Отримані показники за усі періоди додаються, а загальна сума ділиться на кількість періодів для визначення середнього показника.