67. Облік втрат від браку продукції.

Браком у виробництві є окремі деталі, напівфабрикати та вироби, які за якістю не відповідають стандартам або встановленим технічних умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на їх виправлення.

Виявлений брак відображають у первинних документах, пов’язаних з обліком виробництва (нарядах, маршрутних листах тощо), і оформлюється спеціальним актом, в якому вказують причини і винуватців браку.

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено активний рахунок 24 «Брак у виробництві».

За дебетом цього рахунка відображають виявлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невиправного, остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму та витрати на утримання гарантійних майстерень. За кредитом рахунка показують суми, що виділяються на зменшення витрат на брак, та суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку тощо.

Аналітичний облік за рахунком 24 «Брак у виробництві» ведеться за видами виробництва, видами продукції, статтями витрат, причинами і винуватцями браку.

У разі виправного браку на дебет рахунка 24 «Брак у виробництві» відносять усі витрати по його виправленню у кореспонденції з кредитом рахунків:

20 «Виробничі запаси» – на вартість матеріалів, витрачених на виправлення дефектів;

66 «Розрахунки за виплатами працівникам» – на суми заробітної плати, пов’язані з операціями з виправленням браку;

65 «Розрахунки за страхування» – відображаються нараховані зобов’язання за видами страхування.

По невиправному браку на дебет рахунка 24 «Брак у виробництві» списують собівартість забракованих виробів, напівфабрикатів, деталей у кореспонденції з кредитом рахунків:

23 «Виробництво», його субрахунків і аналітичних рахунків;

25 «Напівфабрикати».

Списання втрат від браку залежно від обставин його виникнення може бути здійснено за рахунок постачальників матеріалів і працівників – винуватців барку. Невідшкодовану суму витрат від браку списують з кредиту рахунка 24 «Брак у виробництві» на дебет рахунка 23 «Виробництво» і включають до собівартості тієї продукції, по якій був допущений брак.

68. Методика обліку та розподілу загальновиробничих витрат.

До загально виробничих витрат відносяться витрати, що пов’язані з управлінням та обслуговуванням цехів, дільниць та інших підрозділів підприємства, що займаються виробництвом продукції (робіт, послуг).

Загально виробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

Змінні загально виробничі витрати пов’язані з обслуговуванням та управлянням виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

До постійних загально виробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Для обліку загально виробничих витрат призначений рахунок 91 «Загально виробничі витрати». На цьому рахунку ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також експлуатацію машин і устаткування.

За дебетом рахунка 91 «Загально виробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, а за кредитом – щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Наприкінці звітного місяця загальногосподарські розподілені витрати включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) записом:

Дебет рахунка 23 «Виробництво»

Кредит рахунка 91 «Загально виробничі витрати».