Підготовка дублюючої маси

Гідроколоїдні гелі на основі агару міс­тять 70% води та клейкого желатину з додаванням гліцерину та мінеральних речовин, при нагріванні у воді до 100 °С перетворюються в золь (золь - це коло­їдна система, в якій дисперсна фаза є твердою речовиною, а постійна фаза - рідиною), а при охолодженні до 43,3 °С він знову перетворюється в гель. Тому ці маси називають реверсивними, або зворотніми. Вони можуть використову­ватись багаторазово. Дублюючі гелі не­шкідливі для зовнішнього середовища і дешевші, ніж силіконові. Проте, фор­ми для дублювання із гідроколоїдних мас на основі агар-агару недостатньо міцні (при необережному поводженні можуть деформуватися), нестабільні (на відкритому повітрі одразу дають усадку). А це негативно впливає на точ­ність каркасів бюгельних протезів при відливанні на вогнетривких моделях.

Форми для дублювання із силіконових мас відрізняються високою точністю відтворення, стабільними розмірами (матеріал не дає усадки) значно стій­кіші до деформацій. Тому, звичайно, перевагу слід віддавати силіконовим дублюючим масам.

При застосуванні термопластичних гідроколоїдних мас шматочки дрібно нарізаного ґумоподібного гелю роз­плавляють при температурі 95 °С (за інструкцією виробника), постійно по­мішуючи. Ці маніпуляції можна про­вести з використанням закритих елек­тронних мікропроцесорних апаратів із автоматичним змішувачем та регу­льованою мікропроцесором робочою температурою - показники висвічу­ються на дисплеї (Геловіт МР) - або в емальованому посуді на водяній бані, вручну перемішуючи дублюючий гель. При використанні текучих силіконів немає потреби в попередньому замо­чуванні гіпсової моделі, а компоненти матеріалів (порошок, рідина) замішу­ються в певній об'ємно-масовій про­порції у точній відповідності до реко­мендацій виробника в спеціальних вакуум-змішувачах або ручним спосо­бом (мал. 2).

Заповнення кювети дублюючою ма­сою - гідроколоїдним гелем вручну або через жиклер змішувача проводять на вібростолику через один з трьох отво­рів у верхній частині кювети так, щоб струмінь маси не потрапляв на воскові деталі гіпсової моделі. При цьому маса повільно заповнює кювету, витісняє повітря та охоплює всі елементи мо­делі щелепи.

Заповнену кювету охоло­джують послідовно:

• на повітрі при кімнатній температурі впродовж 20-30 хв. або часу, рекомен­дованого

виробником;

- у проточній воді (температура 8-10 °С) впродовж 30-45 хв.

Охолоджувати кювету потрібно по­ступово, щоб уникнути перепаду тем­ператури в шарах дублюючого гелю, оскільки швидке охолодження поверх­невих шарів гелю викликає перепад температурного стану на поверхні та усередині, що призводить до відшару­вання від гіпсової моделі щелепи вна­слідок усадки. При цьому корпус кюве­ти повинен бути із матеріалу з низькою теплопровідністю, наприклад, із полі­меру.

Заповнення кювети силіконовою ма­сою для дублювання проводять безпо­середньо після ретельного змішування компонентів у вакуум-міксері. Процес тверднення силіконового матеріалу в кюветі доцільно проводити в спеціаль­ному апараті з контрольованим тиском. Так, наприклад, у апараті Варіопрес твер­діння силікону відбувається упродовж 35-40 хв. під тиском в 4 атмосфери.

Вивільнення гіпсової моделі щеле­пи із дублюючого матеріалу прово­дять після відокремлення від кювети її основи. При використанні термоплас­тичних гідроколоїдних мас зрізують дублюючу масу навколо основи гіп­сової моделі і обережно вивільняють модель.

При використанні силіконових дублю­ючих мас гіпсова модель вивільняється від силікону за допомогою стисненого повітря. Поверхню силіконової дублю­ючої маси покривають спеціальною рідиною (наприклад, Аурофільмом) з метою усунення водовідштовхуваль­ного ефекту силіконової поверхні та ретельно висушують стисненим пові­трям.

Після візуальної оцінки якості гідро- колоїдної або силіконової форми в кюветі для дублювання її заповнюють вогнетривкою формувальною масою для отримання робочої вогнетрив­кої моделі щелеп (мал. 3).

Мал. 3 Виготовлення вогнетривкої моделі:

а) приготування формувальної маси;

б) замішування формувальної маси у вакуум- змішувачі;

в) формувальна маса поступово заповнює силіконову форму на вібростолику;

г) вогнетривка модель вивільнена із силіконової форми

Для отримання вогнетривкої моделі використовують формувальні маси, основними компонентами яких є вог­нетривкий дрібнодисперсний поро­шок та зв'язуючі речовини. Для отри­мання вогнетривких моделей для бюгельних протезів використовують фосфатні формувальні маси. Форму­вальні маси також використовують для формування каркаса бюгельного про­теза на вогнетривкій моделі в опоку. В цьому випадку слід застосовувати таку ж формувальну масу, з якої отримува­ли вогнетривку модель.

Методика відливання бюгельних про­тезів на керамічних вогнетривких моделях має дві переваги. По-перше, немає небезпеки щодо деформації воскової репродукції майбутнього каркаса бюгельного протеза під час зняття його з моделі і підготовки до відливання. По-друге, є можливість компенсувати ливарну усадку сплаву за рахунок розширення вогнетривкої моделі в процесі нагрівання. Залитий на нагріту, а відтак збільшену в об'ємі модель, метал охолоджується разом з моделлю, таким чином зберігаючи розміри відливки.

Точні відливки можливо отримати тоді, коли для моделі використовують та­кий матеріал, який в процесі нагріван­ня розширюється на величину усадки сплаву, а потім під час охолодження стискується до попередніх розмірів. Таким матеріалом є кварц, пластифіко­ваний етил-силікатом.

Кремнію оксид може перебувати в трьох алотропних формах: кварц, три­диміт, кристобаліт. Кварц, або звичай­ний природний кварцовий пісок, має форму. Під час нагрівання до 573 °С він набуває β-форми, збільшуючи при цьому об'єм. Перетворення другої форми кварцу - кристобаліту відбува­ється при температурі 180-270 °С, із значнішим збільшенням об'єму. Пере­творення тридиміту не супроводжу­ється збільшенням об'єму, тому його не використовують як формувальну масу. На об'єм кварцу впливає не тіль­ки його різновид, а й величина зер­нового складу формувальної маси. На ступінь термічного розширення впли­вають кількість та вид рідини, взятої для замішування.

Отримання вогнетривкої моделі щеле­пи залежить від вибору матеріалу для її створення та складу дублюючої маси:

• при використанні термопластичних гідроколоїдних мас на основі агар- агару

рекомендується отримувати вог­нетривку модель із матеріалів з міні­мальним часом

твердіння, щоб вода із дублюючої маси не встигла вступити в реакцію з вогнетривким

матеріалом;

• при використанні силіконових дублю­ючих мас для отримання вогнетривкої моделі

використовують матеріали на основі фосфатної зв'язки, вміст кварцу в яких досягає 70%.

Послідовність основних маніпуляцій при отриманні вогнетривкої моделі щелепи

наступна (мал. 3):

1. Замішування компонентів вогне­тривкої маси спочатку вручну до утворення однорідної маси, а потім у вакуум-змішувачі впродовж 60 секунд.

2. Заповнення форми в дублюючій кю­веті проводять при температурі 20⁰С ( впродовж 2,5-3,0 хв. Вогнетривка мас а заповнює кювету рівномірним стру менем, після чого кювету встановлю ють на вібростолику, який працює в середньо інтенсивному режимі. При використанні силіконових дублюючих мас, кювету, заповнену вогнетривкою масою, розміщують в апараті, в якому створюється тиск 4 атмосфери.

3. Після вивільнення вогнетривкої мо­делі щелепи із дублюючої маси її про­сушують. Якщо вогнетривкі моделі отримували в силіконових формах, то їх висушують при температурі 70 °С впро­довж 5-10 хв. у сушильній шафі. Пізніше на всю поверхню моделі щелепи нано­сять спеціальну рідину, яка забезпечує міцну адгезію воскової репродукції про­теза до поверхні моделі (Дюрофлюід, «Бего», Німеччина). Моделі, створені в гідроколоїдних формах, висушують в сушильній шафі при температурі 250 °С впродовж 60 хв. Потім моделі занурюють для закріплення на кілька секунд в по­судину зі спеціальною рідиною (Дюрол, Дипфікс, «Бего», Німеччина), яка сприяє їх твердінню, згладжуванню поверхні, а пізніше поміщають в сушильну шафу або муфельну піч на 10 хв.