
- •1.1. Нафтовий комплекс: сутність, структура
- •1.3. Нафтопровідна система України
- •2.1. Стан та динаміка розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості за 2010-2012 рр.
- •2.2. Структурно-динамічний аналіз розвитку нафтової і нафтопереробної промисловості
- •2.3. Обсяги експорту та імпорту нафтової продукції в Україні за 2010-2012 рр.
- •3.1. Основні проблеми розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості в Україні
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1
НАФТОВА І НАФТОПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ……………………….....5
.- Нафтовий комплекс: сутність, структура…………………………………..............5
.- Територіальна організація нафтової та нафтопереробної промисловості……..8
.- Нафтопровідна система України………………..…………………………………..9
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ТА ТЕРИТОРІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАФТОВОЇ ТА НАФТОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ………….12
2.1.- Стан та динаміка розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості за 2010-2012 рр……………………………………………………………………………………12
2.2.-Структурно-динамічний аналіз розвитку нафтової і нафтопереробної промисловості……………………………………………………………………………14
2.3.- Обсяги експорту та імпорту нафтової продукції в Україні за 2010-2012 рр……18
РОЗДІЛ 3
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАФТОВОЇ ТА НАФТОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ………………………………………………………...21
3.1.- Основні проблеми розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості в Україні……………………………………………………………………………………21
3.2.- Прогнозування розвитку українського ринку нафти та нафтопереробної промисловості……………………………………………………………………………24 3.3.- Запровадження зарубіжного досвіду у державному регулюванні нафтодобувних та нафтопереробних підприємств………………………………………………………29
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………..33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………36
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..37
ВСТУП
Жодна проблема, мабуть, не хвилює сьогодні людство так, як паливо. Паливо - основа енергетики, промисловості, сільського господарства, транспорту. Нафтова промисловість є складовою частиною ПЕК - багатогалузевої системи, що включає видобуток і виробництво палива, виробництво енергії (електричної і теплової), розподіл і транспорт енергії й палива.
Нафтова та нафтопереробна промисловість є невід’ємною складовою частиною паливноенергетичного комплексу України. Нафта є не тільки цінним паливом, але й сировиною для різних галузей промисловості, тому паливно-енергетичний комплекс відіграє дуже важливу роль у народному господарстві країни.
Сучасний рівень та стан розвитку техніки дозволяє одержувати з нафти різноманітні продукти і вироби: паливо (бензин, дизель), каучук,паливний мазут, синтетичні волокна, розчинники,технічний спирт, медичні препарати тощо.
Нафтова промисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості видобутку нафти значно більші. Внаслідок певного вичерпання нафтових родовищ у старопромислових західних районах поряд з пошуками і видобутком нафти у східних районах ширше розгортається геологічна розвідка шельфової зони Чорного і Азовського морів, а також Причорноморської низовини, де останніми роками видобувають промислову нафту.
Нині перше місце за видобутком нафти посідає Лівобережна частина України, де працюють нафтогазові управління в Чернігівській області на базі Гнідинцівського та Прилуцького родовища, у Сумській – на основі Охтирського і Качанівського, у Полтавській – на базі Сагайдацького, Зачепилівського, Радченківського родовищ. Тут видобувають більшість нафти України. На другому місці Прикарпатська нафтогазоносна провінція, де працють нафтогазовидобувні управління – Бориславнафтогаз і Долинонафтогаз. Поки що масштаби видобутку нафти тут невеликі через вичерпність запасів і недостатній рівень пошукових робіт.
Дослідженням цієї промисловості займалися такі вчені як: М.Данилюк, І.Діяк, В.Саприкін, Т.Сердюк, І.Рибчич і інші.
Однак, незважаючи на всю серйозність і актуальність їх наукових розробок, на сьогодні існує потреба узагальнення теоретичних положень та практичних висновків щодо підвищення ефективності та зміни пріоритетів розвитку нафтового комплексу України в умовах посилення інтеграційних процесів. Тобто, обрана тема є актуальною.
Метою дослідження є вивчення перспектив розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості України на основі вивчення теоретичних та практичних аспектів обраної тематики.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:
1) Розглянути теоретичні аспекти функціонування нафтової та нафтопереробної промисловості України;
2) Оцінити сучасний стан розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості України;
3) Охарактеризувати нафтопроводи України;
4) Обсяги експорту та імпорту нафтової продукції в Україні;
5) Розглянути перспективи розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості України;
6) Спрогнозувати розвиток нафтової та нафтопереробної промисловості у майбутньому;
7) Вивчити зарубіжний досвід у регулюванні нафтової та нафтопереробної промисловості України;
Об’єктом дослідження є паливно-енергетичний комплекс, а саме нафтова та нaфтoперoбнa прoмислoвість. Предметом дoслідження є особливості територіальної організації та розвиток нафтової та нафтопереробної промисловості України.
У ході дослідження були використані такі методи як: індукція, аналіз, формалізація спостереження, порівняння, які дозволяють розгледіти тенденції розвитку нафтової промисловості протягом років; і навіть літературний і статистичний методи, які дозволяють унаочнити ці тенденції з урахуванням достовірних фактів і цифр.
РОЗДІЛ 1
НАФТОВА І НАФТОПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
1.1. Нафтовий комплекс: сутність, структура
Найдавніші спроби видобутку нафти належать до початку XVII ст. Саме тоді на Прикарпатті почали відрами витягувати "ропу", або "мазь", як її тоді називали, з природних виходів на глибині 4-6 м. Спочатку нафту використовували в натуральному вигляді як мастило, для освітлювання приміщень, як лікувальний засіб. Промислова розробка нафти почалась на базі Бориславського родовища на рубежі ХІХ-ХХ ст., із впровадженням глибоких свердловин. Родовища Прикарпаття по-хижацьки експлуатувались, що призвело до різкого скорочення видобутку нафти в цьому районі: у 1938 р. тут видобували всього 0,4 млн т. У 1950 p. в Прикарпатті було відкрите Долинське родовище нафти (Івано-Франківська обл), в 1962 р. - Північно-Долинське, Ольхівське та ін. Після війни домінуючу роль у видобутку нафти в Україні став відігравати Дніпровсько-Донецький район.
З видобутком нафти безпосередньо пов'язана її первинна переробка, яка здійснюється на нафтопереробних заводах. Нафтопереробні заводи розташовані, як правило, в районах видобутку нафти (наприклад, у Прикарпатті нафтопереробні заводи є в Дрогобичі, Бориславі, Надвірній і Львові), в місцях перевалки сирої нафти з морського транспорту на залізничний і річковий (Одеса, Херсон, Бердянськ) або в зоні пролягання нафтопроводів (Вінниця, Кременчук).
Отже, нафта є не тільки цінним паливом, але й сировиною для різних галузей промисловості.
Нафтова промисловість охоплює нафтовидобувну та нафтопереробну галузі. Нафтовидобувна промисловість об’єднує підприємства з розвідування й видобутку нафти та попутного нафтового газу, зберігання та транспортування нафти. Нафтопереробна промисловість - це галузь обробної промисловості, яка виробляє з сирої нафти нафтопродукти, що використовуються як паливо, мастильні та електроізоляційні матеріали, розчинники, шляхове покриття та нафтохімічна сировина.
Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - це складна міжгалузева система видобутку й виробництва палива та енергії, їх транспортування, розподілу та використання.
За запасами нафти Україна посідає четверте місце в Європі після Норвегії, Великобританії і Нідерландів. На її території розташовані три нафтодобувних регіони: Західний (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська обл.), Східний (Полтавська, Сумська, Харківська та Чернігівська обл.) та Південний (Причорноморсько-Кримський). Таким чином, промислові і прогнозовані запаси нафти в Україні залягають у Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області, Карпатській та Причорноморській нафтогазоносних провінціях. На державному балансі нараховується 290 родовищ вуглеводнів. Експлуатується понад 4300 нафтових та газових свердловин. Потреби України за рахунок власного видобутку забезпечуються нафтою на 10-12 %.
Особливо важливі об’єкти нафтової галузі, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, охороняються спеціалізованими охоронними підрозділами відповідно до чинного законодавства. Режим охорони інших об’єктів нафтової галузі відповідні підприємства визначають самостійно з дотриманням вимог чинного законодавства. Підприємства нафтової галузі зобов’язані укомплектувати робочі місця кваліфікованими кадрами, забезпечувати їм безпечні умови праці.[1, с.44-47.]
Сьогодні перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній Україні, де працюють нафтогазові управління в Чернігівській області на базі Гнідинцівського і Прилуцького родовищ, Сумській – на основі Охтирського і Качанівського родовищ і в Полтавській на базі Сагайдацького, Зачепилівського та Радченківського родовищ. Друге місце займають Прикарпатські родовища ( Битківське). Видобута нафта в Україні має високу собівартість внаслідок способу і умов видобутку. Нафтопереробна промисловість представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським та Надвірнянським нафтопереробними заводам. [2, с.311]
Перспективними напрямками розвитку промисловості є: розвідки на суходолі України і у підводних надрах Чорного моря, та використання нафти для виробництва палива для двигунів і як сировини для хімічної промисловості.
Як наслідок певного вичерпання нафтових родовищ у старих промислових західних районах поряд з пошуками і видобутком нафти у східних районах ширше розгортається геологічна розвідка шельфової зони Чорного і Азовського морів, а також Причорноморської низовини, де останніми роками видобувають промислову нафту, яка має більшу якість, ніж та, що видобувалася і Прикарпатті.
Запаси нафти в Україні складають понад 150-170 млн. т. Основні нафтові райони України: Прикарпатський район (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області); Донецько-Придніпровський район (Сумська, Чернігівська, Полтавська області) Приазов’я (Донецька, Запорізька області) та Причорномор‘я ( Херсонська, Одеська, Миколаївська області).
Видобуток нафти, і газового конденсату здійснюється на 211 родовищах (ВАТ "Укрнафта" — 102 родовища, ВАТ "Укргазпром" — 92 родовища, підприємство "Чорноморнафтогаз" — 7 родовищ, спільні підприємства та компанії — 10 родовищ).
Тенденція до скорочення видобутку нафти в Україні пояснюється не лише вичерпністю її запасів, а й тим, що більше ніж 90% механізованих свердловин мають насоси, які можуть працювати на глибині до 2000—2500 м, в той час як середня глибина основних покладів нафти становить 3000—4000 м.
Крім цього, застарілим є основний фонд більшості свердловин та їхнього обладнання. Загальне спрацювання основних фондів по ВАТ «Укрнафта» становить майже 60%, не вистачає міцних труб, насосів, агрегатів.
Незважаючи на це, нафтова промисловість відіграє важливу роль в економіці країни, тому що вона забезпечує більшість галузей господарства необхідною сировиною, продуктами нафтопереробки. Крім того, сучасний рівень розвитку науки і техніки дозволяє одержувати з нафти різноманітні продукти і вироби: паливо (бензин, дизель), паливний мазут, каучук, синтетичні волокна, технічний спирт, розчинники, медичні препарати тощо. Саме в цьому народногосподарське значення нафтової промисловості.
1.2. Фактори впливу на територіальну організацію нафтової промисловості
Нафтовидобувна промисловість орієнтується на нафтові родовища суходолу і континентального шельфу. Нафтопереробна промисловість розміщується поблизу нафтопромислів, у портах ввозу сирої нафти або на трасах магістральних нафтопроводів.
Для розвитку нафтової та нафтопереробної промисловостей необхідне устаткування, яке виробляють різні галузі машинобудування. На основі районів видобутку паливних ресурсів виникають населені пункти, так як розвиток цих промисловостей потребує певної кількості трудових ресурсів.
Нaфтовидoбувнa промисловість найбільш розвинена в районах крупних родовищ нафти. Підприємства нафтопереробної промисловості орієнтуються на споживача нафтопродуктів, так як передавати сиру нафту набагато легше, а також на сировинну базу. В недалекому минулому нафта перероблялась виключно в районах її видобутку.[3, с. 191-194.]
Розміщення підприємств нафтопереробної промисловості залежить від розмірів споживання нафтопродуктів у різних районах, техніки переробки та транспортування нафти, територіального співвідношення між ресурсами.
Добута з надр землі нафта вміщує велику кількість піску, води та солі. Нафту треба очищувати, тому спочатку вона надходить до очищувальних заводів, котрі розміщуються в місцях її видобутку. Потім очищена нафта йде до нафтопереробних заводів, які будуються в районах її споживання.
Технічний прогрес призвів до відриву нафтовидобувної промисловості від нафтопереробної.
Наближення нафтопереробної промисловості до місць її споживання має свої переваги, які пов’язані з її зберіганням:
-трaнспoртувaння нафти є більш економічно вигідним ніж перевезення її виробів;
-для транспортування нафти широко використовуються трубопроводи, які окрім сирої нафти здійснюють транспортування світлих продуктів;
-збeрігaння сирої нафти дешевше ніж нафтoпродуктів;
-спoживaч має можливість одночасно використовувати сиру нафту, яка надходить з різних районів.
Транспортувати нафту найдешевше суднами-танкерами та трубопроводами. До того ж це значно вигідніше, ніж перевозити продукти її переробки. Тому підприємства нафтопереробної промисловості розміщені в різних регіонах країни за наявністю транспортних шляхів та споживача. Нафтопереробні заводи Борислав, Дрогобич, Надвірної розміщені в місцях видобутку сировини на Прикарпатті. Підприємства Одеси, Бердянська, Херсона орієнтовані на нафту, привезену морським шляхом. До Херсона нафта надходить трубопроводом з Росії. На цій нафті працюють нафтопереробні підприємства Кременчука і Лисичанська.
Отож, основним фактором впливу на розміщення нафтогазових підприємств є, саме, територіальне розміщення їх родовищ. А також підприємств, які займаються обробкою і переробкою цих ресурсів.