3. Фізичні особи як дестинатори меп

Ще в кодексі Бустаменте (ст. 3) у МЧП виділяється три категорії спеціальних норм, що регулюють статус ф.о.:

• особисті, (слідують за особою – екстериторіальність)

• територіальні (підпорядковують осіб, незалежно від громадянства);

• добровільні (вільно обираються за принципом автономії волі).

Поняття громадянства.

Інститут громадянства є основною юридичною характеристикою населення

Населення Д складається з ф.о., пов’язаних з Д. інститутом громадянства.

Громадянство – стійкий правовий зав’язок між державою і особою, що знаходить вияв у взаємних правах та обов’язках. (ст. 1. ЗУ Про Гро.)

Отже такі характеристики Г.:

• Стійкість зв’язку

• Якість зв’язку: юридичний (і політичний)

• Взаємність прав та обов’язків.

Динаміка інституту Г. :

Три форми держави (поліс, імперія, держава-нація)

Як наслідок – різні форми зв’язку держави з населенням.

Громадянство як прояв суверенної волі держави: встановлює правила набуття і припинення громадянства, взаємини х громадянами.

На своїй території – абсолютна юрисдикції

Екстериторіальна – над громадянами

Громадяни пов'язані з державою особистою юрисдикцією, яка здійснюється державою екстериторіально, коли громадяни перебувають за її межами.

МП питання громадянства:

1. Загальні стандарти ПСЛ основні:

• право бути громадянином (ніхто не може позбавити права Г.)

• право вільно обирати чи змінювати громадянство,

• система громадянських і політичних прав громадянина

2. Вимога дійсності (зв’язку особи і держави. МС ООН в справі Nottebohm (Гондурас V Люксембургу «Про подвійне гр.-во») 1955 р.

Громадянство – це різновид правовідносин, побудованих на публічному факті приналежності і реальної солідарності інтересів в поєднанні з взаємним характером прав та обов’язків.

3. Звичаєва практика набуття громадянства, уніфікована в нац. законодавстві

4. Проблеми подвійного громадянства

5. Уникнення безгромадянства

6. Колізія законів про громадянство ??

Позитивна форма узгодження можливо узгодити обидва законодавства (наприклад одна правова система передбачає набуття після шлюбу дружиною громадянства чоловіка, а держава дружини передбачає збереження громадянства за жінками які укладають шлюби з іноземцями).

Негативна законодавства не дозволяють узгодження порушується або те або те, слід обирати одне з них.

За ЗУ про громадянство від 18 січня 2001 року.

Принципи з-ва України про громадянство (ст. 2):

• Єдиного громадянства

• Запобігання виникнення випадків без громадянства

• Неможливість позбавлення Г,

• Визнання право на зміну Г.

• Неможливість автоматичного набуття Г,

• Рівність перед законом громадян У. незалежно від підстав, пор порядку і моменту набуття Г,

• Збереження Г. незалежно від місця проживання.

Документи що підтверджують ст. 5 (11 видів док.)

А. Умови набуття громадянства

Суверенна Д. має виключну компетенцію в сфері визначення правил надання громадянства і всіх пов’язаних з цим питань.

Але загальна практика держав знає

Загальні й виняткові способи набуття

Загальні:

- через умови народження («ius sanginis» та «ius soli»)

- та через натуралізацію: сімейний (шлюб, усиновлення), позасімейний (на прохання, певний час проживання)

За ЗУ від 18 січня 2001 всі підстави комбінує:

Розділ ІІ, ст. 6 підстави набуття г. (всього 10)

1. за народженням

2. за територіальним походженням

3. внаслідок прийняття до гром-ва

4. поновлення

5. усиновлення

6. встановлення опіки чи піклування, влаштування в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або на виховання в сім’ю патронатного вихователя.

7. встановлення опіки над недієздатною

8. у зв’язку з перебуванням у громадянстві одного чи двох батьків дитини

9. визнання батьківства чи материнства

10. за інш .підставами передбаченими м/н договорами

Ст 7. набуття за народженням – (з моменту народження)

1. один з батьків

2. на території України від осіб б/г.

3. за межами від б\г які постійно проживають на Україні і не набула іншого г-ва

4. на тер від іноземців і не набула інш.

5. на тер України одному з батьків – статус біженця

6. на тер Укр. вд іноземця і б\г і не наула за народж. гр-тва іноземця

7. знайда (на території батьки не відомі)

ст 8. За тер походженням

Особа: до 24 серпня 1991 р. (Про правонаступництво України) особисто чи хоча б один з її батьків

Дитина (ті ж підстави ,що і в п.1.) за заявою одного з батьк. чи опік/пік.

Дитина після 24. 1991 за клопотанням

П.1. іноземець або особа без громадянства м.б. прийняті до гром. України

П.2.умовами прийняття до Г. є:

Визнання і дотримання КУ

Подання декларації про відсутність іноземн. громад.

Безперервне проживання 5 років

Отримання дозволу на імміграцію

Володіння державною мовою

Наявність законних джерел існування

П. 3 Не приймаються особи:

• Вчинили злочин проти людства чи геноцид

• Засуджені в Україні до ув’язнення за тяжкий злочин

• На тер іншої держави діяння що в нас – злочин

Умови припинення і втрати громадянства

Розділ ІІІ: припинення Г. та скасування рішень про набуття Г.

Ст. 17 припинення:

• Вихід

• Втрата

• Міжн. договори

Ст. 19. (підстави для втрати):

добровільне набуття г-ва іншої держави

/якщо набув Гр. обманом,

вступ на військову службу.

Проблеми подвійного громадянства

Подвійне громадянство виникає внаслідок колізій законодавств про набуття і втрату громадянства в різних державах. Такі ситуації виявляються переважно при шлюбі, усиновленні, або при народженні.

Держави мають певні незручності

По-перше порушується принцип реального (ефективного) зв’язку *

По-друге – проблеми, що випливають з біпатризму для держави – переважно дві: дипломатичний захист і служба в армії (як і інші види державної служби).

загальна норма – біпатриди користуються правами і виконують обов’язки нарівні з громадянами держави їх громадянства.

* Для МПр, П діє критерій найбільш тісного зв’язку.

Особливості статусу біпатридів, апатридів, біженців.

Подвійне громадянство виникає внаслідок колізій зак-в різних держав.

При шлюбі й народженні. Але нині законодавства передбачають різні форми набуття громадянства, право вільного вибору й вільної зміни громадянства. Реальна проблема – процедурні недоліки (законодавчі й організаційні).

Дипломатичний захист і армія – ті сфери де можуть виникати проблеми для державних чиновників

Біпатриди користуються правами і виконують обовязки нарівні з громадянами держав їх громадянства.

Критерій більш тісного зв’язку. Багатосторонні угоді і двосторонні угоди проблему поступово усувають.

Перше покоління угод – усувало наслідки біпатризму;

Друге усуває сам біпатризм – гнучка система критеріїв вибору громадянства.

Особи без громадянства і біженці –

Біженці певні пільги міжнародні стандарти з захисту прав людини.

Трудові мігранти. Конвенції МОП

Міжнародні :

КОНВЕНЦІЯ ПРО СТАТУС БІЖЕНЦІВ 28.07.1951

КОНВЕНЦІЯ ПРО СТАТУС АПАТРИДІВ 28. 09. 54

КОНВЕНЦІЯ ПРО СКОРОЧЕННЯ БЕЗГРОМАДЯНСТВА 30.08.61

Законодавство України

Про громадянство України 18 січня 2001 року

Про правовий статус іноземців та осіб без гром-тва 4 лютого 1994 р.

Про правовий статус закордонних українців 4 березня 2004 року

Про біженців 21 червня 2001 року

ЗАКОН.2005

Розділ II. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО ПРАВОВОГО СТАТУСУ ФІЗИЧНИХ (ст. 16-25) ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ