Р озділ 2. Конституція України

Анотація

У модулі визначено основоположні теоретичні питання щодо поняття конституції, її форми та структури, видів конституцій, способів прийняття та внесення змін до конституцій. Значна увага приділена визначенню поняття, змісту, структурі, функці­ям Конституції України, як акту, що має найвищу юридичну силу, є основним законом нашої держави, визначенню її місця, ролі і значення у правовій системі України. Визначено обсяг знань та вмінь, якими студент має оволодіти після вивчення теми. Напри­кінці розділу подаються питання для самоперевірки та контролю, тести, рекомендована література.

Після вивчення теми необхідно знати:

Поняття і сутність конституції; Основне призначення конституції; Характерні ознаки конституції; Основні властивості конституції; ♦ Юридичні види конституцій;

Зміст, форму, структуру конституцій; Способи прийняття конституцій та внесення змін до них; Поняття «конституціоналізм»; Зміст конституції України; Структуру Конституції України; Основні функції конституції України;

Процедуру створення принципово нової Конституції суверен­ної держави Україна, прийнятої 28 червня 1996 р.;

вміти:

• охарактеризувати конституцію як правовий акт та як політич­ ний документ;

• розкрити співвідношення між поняттями «конституція» та «конституціоналізм»;

45

Розділ 2.

• визначати фактори, що зумовлюють прийняття нової конститу­ ції або внесення змін до чинної конституції;

• розмежовувати поняття: форма конституції та структура конституції; матеріальна конституція та формальна консти­ туція; писана конституція та не писана (змішана) конститу­ ція; кодифікована конституція та некодифікована конституція; жорстка конституція та гнучка конституція;

• аналізувати Конституцію України з точки зору її змісту, струк­ тури, форми, способів внесення змін до неї;

• проводити порівняльний аналіз порядку прийняття Конституції України та конституцій зарубіжних країн;

• дати загальну характеристику положень Конституції України 28 червня 1996 р.

К лючові поняття й терміни: конституція; конституціоналізм; форма конституції; структура конституції; зміст конституції

♦

46

Теоретичний зміст модуля:

§ 1. Поняття і сутність конституції

Конституція України є основою всієї правової системи України. Вона становить базове, фундаментальне джерело, як для конституцій­ного права України, так і для всіх без винятку галузей національного права України - адміністративного, фінансового, цивільного, кримі­нального та ін.

Система Конституції України наперед визначає, обумовлює у загальних рисах систему конституційного права як галузі національ­ного права, систему науки конституційного права та систему навчаль­ної дисципліни з конституційного права.

Термін «Конституція» походить від латинського «сопзїпиііо», що означає встановлення, устрій, заснування. Він має багатовікову історію.

Поняття «конституція» відомо ще рабовласницькому і феодально­му устрою держав. Проте, у рабовласницькій та феодальній державах цей термін не у значенні основного закону держав.

Так, у стародавньому Римі термін «конституція» вживався для найменування актів, які відбивали волю імператора. Це стало основою для іншої версії виникнення даного терміну. Висловлюється припу­щення, що в основі терміну «конституція» покладено зворот, з якого починалися акти римських імператорів - «гет риЬіісит сопзіійііге».

Для позначення розглядуваного інституту на початкових стадіях його становлення, поряд з терміном «конституція» вживалося також найменування «Іех ґипсіатепіаіев» - «Основний Закон».

Перші акти конституційного характеру, які вже мали ознаки конституційного закону, з'явилися у період Англійської буржуазної революції (1640-1653 р.). Тоді було прийнято ряд конституційних актів. Один з них називався: «Форма правління державою Англії, Шотландії, Ірландії та володіннями, що їм належать» (1653 р.).

У 1710 р. у Бендерах була прийнята так звана «Конституція Пили­па Орлика». Це також був акт, який мав ознаки конституційного зако­ну, хоча конституцією у повному і сучасному розумінні слова він ще не був.

Вважається, що як основний закон держави, конституція виникла наприкінці XVIII століття, в період становлення буржуазних націо-

47

Розділ 2.

н альних держав. Як відомо з історії, в цей період у США і Франції встановився буржуазний лад з республіканською формою правління. США і Франція були проголошені буржуазними республіками. У США і була прийнята перша Конституція і вже саме, як Основний Закон цієї держави. Конституція США була прийнята Національним конвентом у Філадельфії в 1787 р. Незабаром Конституції були прийняті у Фран­ції і Польщі. Пізніше, у XIX столітті конституції були прийняті і в ряді інших країн світу.

Отже, ідея конституції, як основного закону держави, який вста­новлює основи організації і функціонування держави, основи право­вого статусу особи, зародилася в період боротьби буржуазії та народ­них мас із феодалізмом. Саме тоді конституція почала розглядатися як основний закон в системі чинного законодавства.

В чому ж призначення конституції?

Насамперед, конституція покликана визначити, окреслити межі державної влади та забезпечити захист прав і свобод особи. Ця ідея була сформульована у Французькій Декларації прав людини і грома­дянина 1789 р. У ст. 16 Декларації говориться, що суспільство, в якому не забезпечено гарантії прав людини і не запроваджено поділу влади немає конституції. (Французька республіка, Конституція та законодав­чі акти. С. 29).

Що ж являє собою конституція і в чому її сутність?

Відповідно до світової конституційної доктрини, сутність консти­туції полягає у тому, що вона покликана, насамперед, обмежити державну владу. Конституція - це свого роду хартія, що обмежує владу в рамках держави та владу держави в рамках суспільства.

Вітчизняні дореволюційні державотворці стверджували, що конституційна держава - це держава, де влада не лише організова­на, а й юридично обмежена. Сукупність обмежень державної влади і становить конституцію держави.^І0

Уявлення про рамки обмежень державної влади змінювалися на різних етапах конституційного розвитку держав, проте, в ціло­му залишалося не змінним визнання необхідності таких обмежень державної влади конституцією, як найважливіша ознака конституції і конституціоналізму. Відповідно до сучасної світової конституційної доктрини, посилити конституціоналізм, означає посилити ефектив­ність обмежень державної влади конституцією.

' " Див. Спекторский Л. В. «Что такое конституцію». - М, 1917. —С. 8.

48