Розділ 3. Конституційний лад України

Анотація

У модулі визначено вихідні загальнотеоретичні положення щодо поняття конституційного ладу України, його конституцій­них засад, основних складових. Особлива увага приділена харак­теристиці змісту конституційного ладу України, конституційних засад його суспільного та державного ладу, державних символів України, аналізу місця і значення конституційного ладу України як конституційно-правового інституту, що започатковує Конститу­цію нашої держави, закладає основи правової системи України. Визначено обсяг знань та вмінь, якими студент має оволодіти після вивчення теми. Наприкінці розділу подаються питання для самоперевірки та контролю, тести, рекомендована література.

Після вивчення теми необхідно знати:

♦ Поняття конституційного ладу України.

♦І* Зміст конституційного ладу України, як основоположного інституту конституційного права України.

♦ Основні принципи конституційного ладу України. Конституційно-правові основи суспільного ладу України. Характерні ознаки суспільного ладу України.

Зміст і структуру суспільного ладу України. Поняття політичної системи суспільства України. Конституційні основи економічної системи України. Конституційні основи соціальної структури суспільства Укра­їни.

Конституційно-правові основи державного ладу України. Форму Української держави. Атрибути державності України.

Конституційно-правове регулювання державних символів Укра­їни.

♦ Конституційно-правовий статус мов в Україні.

76

Питання для самоперевірки та контролю:

вміти:

• визначати зміст конституційного ладу України як основополож­ ного конституційно-правового інституту;

• проводити порівняльний аналіз конституційного ладу України та аналогічних правових інститутів зарубіжних країн;

• визначати тенденції розвитку конституційного ладу України;

• проводити аналіз структури конституційного ладу України;

• визначати співвідношення між структурними елементами полі­ тичної системи України;

• аналізувати конституційно-правове регулювання економічної системи України;

• охарактеризувати конституційні основи соціальної структури України;

• визначати співвідношення між поняттями: «конституційний лад», «суспільний лад» та «державний лад»;

• аналізувати основні конституційні принципи конституційного ладу України;

• розкрити й проаналізувати зміст державного ладу України;

• охарактеризувати структурні елементи форми Української держави.

К лючові поняття й терміни: національний суверенітет, народ­ний суверенітет, державний суверенітет, влада, соціальна влада, державна влада, публічна влада, політична влада, конституційний лад, суспільний лад, державний лад.

77

Теоретичний зміст модуля:

§ 1. Поняття конституційного ладу України, його основні принципи

Конституційне право України, як галузь національного права, скла­дається із норм, які утворюють окремі конституційно-правові інститу­ти. Кожен із таких правових інститутів регулює певну групу однорід­них і взаємопов'язаних між собою суспільних відносин.

Одним із найважливіших інститутів конституційного права України є конституційний лад України. Норми цього інституту регулюють одну з найбільш важливих груп суспільних відносин, що становлять пред­мет регулювання конституційного права України. Тому цей інститут поправу займає перше місце серед всіх інших інститутів конституцій­ного права України. Він становить фундамент і не лише конституцій­ного права, а всієї системи національного права України.

Як інститут, що закладає основи для всіх інститутів конституційно­го права та всієї правової системи України, конституційний лад запо­чатковує конституцію держави. Конституційний лад — це інститут, який визначає основні засади суспільного і державного ладу країни. У демократичних, правових державах цей інститут має ґрунтувати­ся на пріоритеті загальнолюдських цінностей, відображати інтереси всіх членів суспільства, а не його окремих кіл, груп. Він має сприяти постійному утвердженню ідеалів гуманізму і демократії. В Конституції України, норми розглядуваного інституту містяться в її розділі першо­му, який має назву «Загальні засади».

За своєю суттю конституційний лад являє собою певний тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави і права. Конституційний лад можна визначи­ти як реально існуючий суспільний і державний лад. Його основу становлять ті об'єктивно існуючі суспільні відносини, які визначають найбільш суттєві економічні, політичні, соціальні та інші характерис­тики суспільства. Отже, за своїм змістом, конституційний лад охоплює ряд складових. Основними серед них є: основи соціальних відносин, основи політичних відносин, основи економічних відносин, основи духовного життя, основи правового статусу особи. Останній елемент-основи правового статусу особи - є надзвичайно важливим у характе­ристиці конституційного ладу. Особа є присутньою у всіх зазначених

78

§ 1. Поняття конституційного ладу України, його основні принципи

с кладових конституційного ладу. Без людини відмічені відносини існу­вати не можуть. Отже, без такого елементу, як основи правового стату­су особи, характеристика основоположних, визначальних засад консти­туційного ладу є не повною. Хоча за звичай у конституційному праві основи правового статусу особи розглядаються окремо, що зумовле­но тим, що це самостійний конституційно-правовий інститут. Однак, основи правового статусу особи мають надзвичайно важливе значення у оцінці конституційного ладу. Тому основи правового статусу особи обов'язково розглядаються, як елемент конституційного ладу країни.

Стосовно виникнення самого поняття «конституційний лад», то вважається, що поняття конституційного ладу розвивається з кате­горій суспільного і державного ладу.^п Такої думки додержується більшість українських юристів - конституціоналістів, які зазначають що конституційний лад опосередковує насамперед і головним чином суспільний та державний лад.^|3 Необхідно зазначити, що поняття «конституційний лад» не можна ототожнювати із поняттями «консти­туційний порядок», «державна організація» - «державний лад». Конституційний лад є значно ширшим від конституційного порядку та державного ладу, які охоплюються ним.

Отже, у найбільш загальному розумінні, конституційний лад будь-якої країни — це офіційний суспільний та державний лад та офіцій­на система інших суспільних відносин, проголошених і закріплених актом вищої юридичної сили - конституцією.

На основі наведеного загального визначення поняття «конститу­ційний лад» можна сформулювати таке визначення поняття «Консти­туційний лад України»:

Конституційний лад України - це офіційний суспільний і держав­ний лад та офіційна система інших суспільних відносин, передбаче­них і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

За своїм змістом конституційний лад України опосередковує, насам­перед, передбачені і гарантовані Конституцією суспільний та держав­ний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпо­середнього народовладдя, організацію державної влади й місцевого

^{1 2} Тодика Ю. М, Супрунюк Е. В. Конституция Украйни - основа стабильности конституци-онного строя и реформирования общества. - Симферополь, 1997. - С. 7.

" Основи конституційного права України. Підручник / За редакцією академіка АПрН Укра­їни професора В. В. Копейчикова. - К., 1997.- С. 8-12, 30-37.; Погорілко В. Ф. Основи консти­туційного ладу України // Підруч. Конституційне право України за ред. В. Ф Погорілка К. 1999.

79

Розділ 3.

с амоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші найважливіші інститути конституційного права України.

Принципи конституційного ладу України - це загальні, вихідні й визначальні ідеї, що лежать в основі суспільного і державного ладу Укра­їни, взаємовідносин особи і держави, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших державних і суспільних інституцій.

Виходячи із змісту положень розділу першого Конституції Украї­ни, загальними принципами конституційного ладу України є наступні принципи:

• народовладдя;

• суверенітету;

• здійснення державної влади шляхом поділу її на законодавчу, виконавчу і судову;

• відповідальності держави перед людиною і суспільством за свою діяльність;

• верховенства права;

• прямої дії норм Конституції;

• визнання й гарантування місцевого самоврядування;

• визнання пріоритету загальнолюдських цінностей;

• судового захисту прав і свобод людини і громадянина;

• визнання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою частиною національного законодавства України;

• єдиного громадянства;

• єдиної державної мови;

• цілісності і недоторканності території України;

• політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності суспіль­ ного життя в Україні;

• непорушності права приватної власності;

• пріоритетності права власності українського народу на природні ресурси;

• захисту прав усіх суб'єктів права власності;

• свободи інформації;

• недопустимості використання Збройних Сил, інших військових формувань для обмеження прав і свобод громадян або з метою пова­ лення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджан­ ня їх діяльності;

• адміністративної автономії окремих адміністративно-територі­ альних одиниць (Автономна Республіка Крим) тощо.

80