Застосування тренінгових технологій на заняттях із курсу “педагогіка”

Адаптація студента до професії вчителя починається з курсів “Психологія”, “Педагогіка”, “Методика фахової дисципліни” та продовжуються під час педагогічних практик, коли студенти самостійно готують та проводять заняття та позакласні виховні заходи з учнями у базових школах або зі студентами в університеті. При обговоренні результатів педагогічних практик під час проведення підсумків досить часто чуєш від студентів, що вони стикалися з проблемами при спілкуванні зі школярами, особливо при спілкуванні із підлітками. Як це не дивно, але перша зустріч, знайомство з учнями відіграють важливу роль у подальшій роботі. Тому на заняттях з курсу “Педагогіка” ми застосовуємо метод “комунікативна атака”, при якому кожен студент за 1,5 хвилини повинен представити себе класу. Подання своєрідної самореклами потребує підготовки, відбору тільки такої інформації, яка була би невідомою і змогла би зацікавити учнів. Саме з вправ “знайомство” починається кожне заняття з тренінгу спілкування. Це допомагає сформувати такі відносини, при яких враховуються інтереси інших учасників, що взаємодіють, а також їх почуття, емоції, переживання, визначається цінність особистості іншої людини.

Корисними є вправи, які уміщують завдання з невербальним спілкуванням. Наприклад, на спині одного з учасників, який знаходиться у центрі кола, закріплена картка з написом будь-якого поняття (весна, вода, місто). Цю картку учасник не бачить, та за допомогою підказки інших невербальними засобами може здогадатися, що саме написано на ній. Можна складати речі у рюкзак для подорожі, жестами та рухами зображаючи ті речі, які потрібно взяти з собою. Допомагає розвивати жестикуляцію і вправа-привітання невербальними засобами. Такі вправа дозволяють навчити студентів правильно спілкуватися з учнями за допомогою рухів, жестів. Студентам важко даються вправи по невербальному спілкуванню, тому бажано включати їх у практичні заняття з курсу “Основи педагогічної майстерності”.

Заняття з тренінгу допомагають студентам засвоїти парну і групову форми роботи і їх особливості. Об’єднавшись у пари, студенти відпрацьовують вправи з передаванням і оволодінням інформацією. “Партнер по парі, вислухавши чергове повідомлення, повинен відреагувати на нього словами або дією, продемонструвавши розуміння змісту прохання, з яким до нього звернулися”[26,146].

Групова форма роботи досить часто використовується під час тренінгу. Цікавою є вправа, де по колу ведеться розмова на вказану тему. Можна придумати всім разом казку, фантастичне оповідання, детектив, сюжет мультфільму. Будь-хто починає оповідь, інші за годинниковою стрілкою продовжують її. “Тему можна визначити заздалегідь, проте допускається і спонтанний початок. Можна і заздалегідь домовитися про індивідуальний внесок кожного у групове оповідання: наприклад, дозволяється проговорювати не менше двох речень протягом однієї хвилини” [26,146]. Після закінчення оповідання група оцінює результат спільної творчої праці: оригінальність сюжету, вдалий початок, несподіване закінчення. Ця вправа корисна для студентів філологів та інших гуманітарних факультетів, тому що розвиває метафоричне мовлення та художньо-образне мислення.

Популярним сьогодні є такий засіб тренінгу як сторітеллінг, який вже понад сотню років відомий у Англії і в Америці. Це усний переказ відомої казки, анекдота, пригоди, у якому версія оповідача відрізняється від оригіналу. Вважається, що сторітелінг стимулює уяву, формує основи літературного смаку, виконує важливу роль у становленні особистості учнів і їх соціальної адаптації. [26,147].

Робота у групах активізує учнів, збільшує їх результативність, фактично відсутні люди, які нудьгують, бо нічим не зайняті. Доказом цього є дві методики, пов’язана зі спільним пригадуванням. Перша методика допомогає разом пригадати вірш чи байку. Спочатку кожен з учасників виконує завдання індивідуально, фіксує на листку відомі слова або залишає пропуски на місці забутих слів, фраз. Під час спільного пригадування заповнюється всі пропущені місця. Друга методика допомагає пригадати розташування будинків на окремих вулицях, вулиць в окремих районах міста та ін.

Досить широко у тренінгу використовуються рольові ігри. Кожен тренер може застосовувати сюжети вже відомих ігор або для кожної групи створювати свої.

Багато вправ, зазначених у розділах “Тренінг сенситивності”, “Тренінг креативності”, можуть бути використані студентами біологічного, географічного, філологічного, математичного, історичного філософського факультетів та факультетів іноземних мов та міжнародних відносин на заняттях з мікровикладання, коли відтворюються етапи засвоєння знань, закріплення нового матеріалу. Отже, студенти можуть, оперуючи конкретним матеріалом своєї дисципліни, застосовувати ці вправи на заняттях спочатку в аудиторних умовах, а потім і на практиці. Наприклад, використовуючи вправу “Арифмометр”, можна повторити прості і двозначні числа, відпрацювати дії множення, ділення на швидкість та ін. Багато вправ можна застосовувати для уроків з іноземної мови. Вони не лише допоможуть засвоїти нову лексику з конкретної теми, а й розвивають мовлення, вимову тощо. Вправи на асоціації з літературними героями допоможуть історикам відтворити епоху, історичну подію, окреслити особу діяча тої чи іншої доби і країни, а філологам проникнути у творчу лабораторію письменника, зрозумівши характер, вчинок того чи іншого літературного героя. Відбір тренінгових вправ, безумовно, залежить від творчості самого педагога, від мети заняття, перш за все розвиваючої: які вміння і навички на занятті потрібно виробити в учнів.

Отже, досвід показує, що застосування тренінгу на практичних заняттях з курсу “Педагогіка” допомагають викладачеві адаптувати студентів до педагогічної діяльності, навчити його правильно спілкуватися зі своїми учнями, показати багатосторонність педагогічного спілкування. Безумовно, цілі курсу “Педагогіка” і тренінгу співпадають. Насамперед, тренінгові вправи допомагають розвиватися педагогічним здібностям та вмінням оволодіти таким складним видом діяльності як діяльність вчителя. Проте впровадження тренінгових вправ на заняттях допомагають зекономити час, практично відтворити комунікативні вміння педагога, що неможливо на звичайних практично-семінарських заняттях, та, врешті-решт, готує студента до мікро-викладання конкретної дисципліни в аудиторних умовах. Тому, ми можемо вважати тренінг новою технологією у навчальному процесі, яка адаптує майбутніх педагогів до професії. Тренінг як нова педагогічна технологія вбирає у себе зміст всіх визначень цього поняття, бо уміщує різноманітні методи і прийоми, як модель сукупної діяльності вчителя і учня допомагає в організації і проведенні навчального процесу, створює комфортні умови для співпраці вчителя і учнів, викладачів і студентів, показує майстерність, вміння і мистецтво педагогів.