Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Спеціальність: Правознавство Семестр 4

Навчальний предмет: кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 4

БІЛЕТ № ____

1. Командир роти майор Копилов вирішив покласти край так званій «дідівщині». Він наказав старшині роти Карасю викликати до себе солдатів старших періодів служби Цибулю й Луненка і шляхом нанесення їм тілесних ушкоджень примусити останніх відмовитися від підтримання у роті позастатутних відносин. Старшина роти Карась виконав наказ майора Копилова й спричинив Цибулі та Луненку легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності. У суді Карась повідомив, що виконував наказ командира роти, а тому не повинен нести відповідальності за вчинене.

Чи повинні нести кримінальну відповідальність у даному випадку Копилов та Карась?

а) Копилов та Карась не повинні нести кримінальну відповідальність;

б) кримінальній відповідальності підлягає тільки Копилов;

в) Копилов та Карась повинні обидва нести кримінальну відповідальність;

г) кримінальній відповідальності підлягає тільки Карась.

2. Відмова громадянина від використання свого права на необхідну оборону:

а) тягне цивільну відповідальність;

б) не тягне відповідальності взагалі;

в) має наслідком кримінальну відповідальність;

г) тягне адміністративну відповідальність.

3. Затримання особи, що вчинила злочин, є правомірним, якщо саме затримання було здійснене:

а) лише в момент вчинення злочинного посягання;

б) безпосередньо після вчинення злочинного посягання або через деякий час після цього;

в) через деякий час після вчинення злочинного посягання

г) в момент або безпосередньо після вчинення злочинного посягання.

4. У разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

а) два роки;

б) три роки;

в) чотири роки;

г) п’ять років.

5. Непереборним визнається такий фізичний примус:

а) при якому особа хоча б частково зберігає можливість керувати своїми вчинками.;

б) при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми вчинками.;

в) при якому особа хоча б частково втрачає можливість усвідомлювати свої вчинки.;

г) при якому особа фізично не може протидіяти злочинцю, який посягає на її життя чи здоров’я, інші охоронювані законом суспільні відносини.

6. Юридична природа обставин, що виключають злочинність діяння, полягає у:

а) відсутності об’єктивних ознак злочину;

б) виключенні підстави кримінальної відповідальності;

в) відсутності суб’єктивних ознак злочину;

г) виключенні суспільної небезпечності через малозначність.

7. Метою ризикованого діяння є:

а) досягнення будь-якої суспільно корисної мети;

б) досягнення лише значної суспільно корисної мети;

в) досягнення значної суспільно корисної мети виключно у господарській сфері;

г) досягнення значної суспільно корисної мети, пов’язаної лише із загальнодержавними інтересами.

8. За вчинення діяння у стані непереборного фізичного примусу:

а) кримінальна відповідальність виключається;

б) особа звільняється від кримінальної відповідальності;

в) особа несе кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК;

г) особа не несе кримінальної відповідальність лише у випадках, коли такі дії створювали стан крайньої необхідності.

9. Початковим моментом перебігу строків давності при звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності є:

а) день набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

б) день початку відбування покарання;

в) день вчинення злочину;

г) день затримання злочинця.

10. За вчинення діяння у стані непереборного фізичного примусу кримінальна відповідальність виключається внаслідок:

а) відсутності такої обов'язкової ознаки кримінально-правового діяння, як його волимість;

б) відсутності такої обов'язкової ознаки кримінально-правового діяння, як його кримінальна протиправність;

в) відсутності такої обов'язкової ознаки кримінально-правового діяння, як його конкретність;

г) відсутності такої обов'язкової ознаки кримінально-правового діяння, як усвідомленість його особою.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права № 1, протокол №_______ від «___» ________________ 2012 р.

зав. кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________