Розділ 4 економічна ефективність діяльності митних органів

4.1. Визначення економічної ефективності впровадження технічних засобів митного контролю на об’єктах митної інфраструктури

Митні органи при втіленні в життя митної політики вирішують ряд завдань, серед яких одним із найголовніших є припинення контрабандного вивозу за межі митної території України історичних, культурних цінностей та ввозу наркотичних, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, а також вогнепальної та холодної зброї. Також чинним законодавством України обмежено переміщення через митний кордон деяких видів інформації, що переміщуються на матеріальних носіях. Для здійснення митного контролю та більш ефективного виконання перелічених вище завдань використовуються технічні та спеціальні засоби митного контролю.

 Сукупність технічних засобів, які застосовують спеціалізовані структурні підрозділи митних органів для забезпечення розв’язання покладених на них задач, називається митна техніка. Митна техніка включає такі основні види:

- технічні засоби митного контролю, що застосовуються для проведення фактичного митного контролю, насамперед огляду товарів, транспортних засобів і осіб, що переміщуються через митний кордон;

- технічні засоби криміналістики, що використовуються для вирішення задач розкриття злочинів;

- технічні засоби митної експертизи, що дозволяють вирішувати завдання ідентифікації товарів;

- технічні засоби зв’язку і передачі даних, що забезпечують вирішення управлінських, технологічних та інших завдань;

- технічні засоби інформаційного забезпечення митної діяльності, що використовуються для збору, опрацювання, збереження, пошуку і видачі інформації, необхідної при вирішенні задач митних органів; - технічні засоби охорони і забезпечення власної безпеки митних органів;

- технічні засоби, що застосовуються для вирішення задач оперативно-пошукової діяльності (спецтехніка);

- технічні засоби митного діловодства (оргтехніка). 

Основною, найважливішою частиною митної техніки є технічні засоби митного контролю (ТЗМК).       Технічні засоби митного контролю – це комплекс спеціальних категорій пристроїв і інструментів, які застосовують митні органи в процесі документального і фактичного митного контролю об’єктів, що переміщуються через митний кордон, із метою перевірки істинності і достовірності декларуючих документів, установлення відповідності вмісту контрольованих об’єктів поданим на них відомостям, а також виявлення в цих об’єктах предметів митних правопорушень.

Правовою основою застосування ТЗМК є ст. 62 Митного кодексу України, де законодавчо закріплено, що «для здійснення митного контролю в порядку, встановленому законодавством України, можуть використовуватися технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя і здоров’я людини, тварин та рослин і такі, що не завдають шкоди товарам та транспортним засобам» [2].

Слід також відмітити, що удосконалення процесу митного контролю неможливе без застосування технічних засобів. Це, з однієї сторони, сприяє спрощенню процедури митного контролю при підвищенні його ефективності, а з іншої, збільшенню надходжень у дохідну частину Державного бюджету України.

Практичний досвід показує, що у більш, ніж 60% випадків заведення справ про порушення митних правил, під час митного огляду використовувались ТЗМК. У той же час вартісна частка таких ПМП сягає 80%.

Основними перевагами використання ТЗМК є:

1) підвищення ефективності здійснюваних митних операцій;

2) спрощення процедури митного контрою;

3) скорочення тривалості процедури митного контролю;

4) підвищення пропускної здатності об’єкта митної інфраструктури.

До основних недоліків використання ТЗМК можна віднести:

1) недостатнє фінансування впровадження ефективних ТЗМК;

2) недостатній рівень підготовки інспекторів, що використовують ТЗМК;

3) ефективність використання ТЗМК значно залежить від «творчого» підходу інспектора, що з ним працює.

У зв’язку з необхідністю виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань щодо нерозповсюдження зброї массового знищення, необхідності оснащення пунктів пропуску за стандартами ЄС, обов’язків перед Всесвітньою митною організацією щодо дотримання термінів та якості митного контролю при транзитних перевезеннях тощо, Держмитслужбі необхідно постійно підвищувати рівень забезпечення митних органів сучасними технічними засобами митного контролю, засобами обчислювальної техніки, засобами і мережами телекомунікацій та системами захисту.

Організація процедури митного контролю із застосуванням сучасних інформаційних технологій та технічних засобів митного контролю на рівні міжнародних стандартів дасть змогу збільшити товарообіг при транзитних перевезеннях товарів, сприятиме наповненню бюджету, запобігатиме незаконному переміщенню зброї, наркотиків, товарів, що перевозяться з порушеннями митного законодавства та боротьбі з міжнародною злочинністю і тероризмом.

Найефективнішими з цієї точки зору технічними засобами митного контролю є обладнання, за допомогою якого здійснюється неруйнівний контроль транспортних засобів, що забезпечує істотне зменшення часу, необхідного на проведення огляду вантажів з метою встановлення відповідності товарів, які в них містяться, товарам, задекларованим до перевезення через митний кордон, а отже, збільшення пропускної спроможності в пунктах пропуску. Крім того, такий контроль забезпечує надійність виявлення зброї, боєприпасів, вибухових та інших небезпечних речовин.

Найбільш прийнятними для України є інспекційні системи перевірки автомобілів та контейнерів, що використовують рентгенівське випромінювання. Різноманітність модифікацій таких систем дає можливість перевіряти як невеликі предмети, так і транспортні засоби вагою в десятки тонн. Встановлення таких систем потребує відповідних площадок та приміщень і, як правило, не можливе в умовах облаштування пунктів пропуску за тимчасовими схемами. Оснащення такими системами необхідно здійснювати поетапно з першочерговим оснащенням пунктів пропуску, через які проходять основні транспортні коридори та потоки. Вкрай важливо при цьому не допускати альтернативних шляхів переміщення вантажів і товарів. Отже, планомірне та поступове оснащення митних органів необхідно здійснювати паралельно з розбудовою об’єктів митної інфраструктури.

Крім того, важливу роль в організації процедур митного контролю в сучасних умовах відіграє оснащеність митних підрозділів засобами обчислювальної техніки, засобами і мережами телекомунікацій та системами захисту. Використання цих засобів дозволяє значно пришвидшити виконання митних процедур та відповідний обмін митною інформацією, що є необхідним для проведення митних процедур до вимог і стандартів ЄС, збільшення товарообігу при транзитному перевезенні товарів, а, відтак, збільшення надходжень до бюджету від митних платежів [19].

Маючи на меті покращити діяльність міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ягодин – Дорохуськ» та збільшити імовірність виявлення порушень митних правил та спроб переміщення контрабандних вантажів є доцільним розглянути можливість придбання радіометра нейтронного і гамма-випромінювання РКС-02 «КОРДОН» (рис. 4.1), що використовується для оперативного виявлення санкціонованого і несанкціонованого ввезення-вивезення джерел нейтронного і гамма-випромінювань або забрудненого радіоактивними речовинами транспорту або вантажу на транспортних комунікаціях; для контролю несанкціонованого вносять (ввезення) джерел радіоактивного випромінювання (або забруднених радіоактивними речовинами матеріалів) під час проходу через контрольне простір персоналу при вході (або виході) на територію промислових об'єктів і об'єктів державної важливості і т.д.

Рис. 4.1. Схема типового розміщення радіометра нейтронного і гамма-випромінювання РКС-02 «КОРДОН»

Вартість даного радіометра – 191000 грн. [21]

Технічна характеристика:

Діапазон енергій гамма-випромінювання, МеВ – від 0,06 до 3

Діапазон енергій швидких нейтронів, МеВ – від 0,2 до 10

Діапазон вимірювань щільності потоку нейтронного випромінювання, хв-1 ∙ см-2 – від 0,1 до 10

Межі основної відносної похибки вимірювання щільності потоку нейтронного випромінювання при довірчій ймовірності 0,95 не більше,% - ± 40

Діапазон вимірювання щільності потоку гамма-випромінювання з енергією 660 кеВ, хв^-1∙ см^-2 – від 0,5 до 50

Межі основної відносної похибки вимірювання щільності потоку гамма-випромінювання з енергією 660 кеВ при довірчій ймовірності 0,95 не більше,% - ± 35

Чутливість радіометра до гамма-випромінювання з енергією 660 кеВ:

- З блоком детектування БДПС-03М не менше, (Имп / с) / (хв-1 ∙ см-2) - 300

- З блоком детектування БДПС-06 не менш, (Имп / с) / (хв-1 ∙ см-2) – 440

Діапазон значень часу вимірювання встановлюються в межах, з – від 0125 до 128

Час безперервної роботи не менше, год – 24

Нестабільність показань радіометра за час безперервної роботи 24 год не більше,% - 5

Середнє напрацювання на відмову не менше, год – 10000

Середній термін служби радіометра не менше, років – 10.

Початок реалізації проекту планується розпочати в 2011 році, а його експлуатація розпочнеться в 2012 році і триватиме до 2013 року включно.

Прогнозується, що надходження до Держбюджету від виявлення порушень митних правил при впровадженні проекту в 2012 році становитиме 88400 грн. і кожного року буде зростати на 25% порівняно з роком, що минув.

Витрати на експлуатацію ТЗМК кожного року будуть зростати на 10% порівняно з роком, що минув.

Витрати на встановлення ТЗМК становлять 10% від вартості. Планується, що ринкова вартість ТЗМК на момент завершення проекту буде дорівнювати їх балансовій вартості мінус 10% на зношуваність для кожного року порівняно з роком, що минув.

Витрати на встановлення:

(4.1)

де В_ТЗМК – ринкова вартість ТЗМК.

(грн.)

Витрати на впровадження ТЗМК:

(4.2)

(грн.)

Витрати на заробітну плату інспекторів, що працюють з ТЗМК:

(4.3)

де ЗП – ставка заробітної плати митного інспектора (приймаємо 2800 грн.);

К_інсп – кількість інспекторів, що задіяні в роботі ТЗМК (2 особи);

К_{місяців} – кількість місяців у році (12 місяців).

(грн.)

1. Дохід в Держбюджет від виявлення ПМП (25% від вартості)

Рік 1: 0 (грн.)

Рік 2: 88400 грн

Рік 3: 88400+88400*0,25=110500 (грн.)

2. Витрати

2.1. Виплата заробітної плати

Рік 1: 0 (грн.)

Рік 2: 2800*12*2=67200 (грн.)

Рік 3: 2800*12*2=67200 (грн.)

2.2. Витрати на експлуатацію ТЗМК (10 % від вартості)

Рік 1: 0 (грн)

Рік 2: 191000*0,1 = 19100 (грн.)

Рік 3:19100+19100*0,1= 21010(грн.)

3. Грошовий потік за операційною діяльністю

ГП

ГП 88400-67200-19100=2100 (грн.)

ГП 110500-67200-21010=22290 (грн.)

4 . Придбання ТЗМК + встановлення (10 % від вартості)

Рік 1: Ціна ТЗМК+ Ціна ТЗМК *10%

Рік 1: 191000+191000*0,1=210100 (грн.)

5 . Продаж ТЗМК (зношуваність = 10 %)

Рік 3: 191000-191000*0,1=171900 (грн);

6.Грошовий потік за інвестиційною діяльністю

ГП р.4.+р.5.

Рік 1:ГП_{інв.діял}=р.4= 210100 (грн);

Рік 3:ГП_{інв.діял}= р.5=171900 (грн);

7. Чистий грошовий потік

ЧГП=ГП

Рік 1: 0 -210100 = - 210100 (грн);

Рік 2: 2100– 0 = 2100 (грн);

Рік 3: 22290 +171900=194190 (грн);

8.Чистий грошовий потік наростаючим підсумком

Рік 1: ЧГПрік1

Рік 2: ЧГП

Рік 3: ЧГП

Рік 1: = -210100 (грн);

Рік 2: = -210100 - 2100= -212200 (грн);

Рік 3: = -212200- 194190=-406390 (грн);

У таблиці 4.1 представлено прогноз руху грошових коштів за інвестиційним проектом.

Таблиця 4.1

Прогноз руху грошових коштів за інвестиційним проектом, грн.

Показник	Рік
	2011	2012	2013
Операційна діяльність
1. Дохід в держбюджет від виявлення ПМП		88400	110500
2. Витрати:
2.1. Виплата ЗП інспекторів		67200	67200
2.2. Витрати на експлуатацію ТЗМК (10% від вартості)		19100	21010
3. Грошовий потік за операційною діяльністю		2100	22290
Інвестиційна діяльність
4. Придбання ТЗМК + встановлення (10% від вартості)	210100
5. Продаж ТЗМК (зношуваність 10%)			171900
6. Грошовий потік за інвестиційною діяльністю	210100		171900
7. Чистий грошовий потік	(210100)	2100	194190
8. Чистий грошовий потік за наростаючим підсумком	(210100)	(212200)	(406390)

Термін окупності:

Т_ок = К_п + КВ/ЧВ_в = 2 + (-212200)/(-406390) = 2,52 роки

Аналізуючи дані, представлені в таблиці 4.1, робимо висновок, що даний проект не окупиться на кінець 2013 року. Для підвищення економічної ефективності проекту, що планується для реалізації, можна рекомендувати збільшити термін експлуатації ТЗМК.

На рис. 4.2 та 4.3 наведено динаміку доходів до Держбюджету та динаміку чистого грошового потоку відповідно.

Рис. 4.2. Динаміка доходів у Держбюджет

Рис. 4.3. Динаміка чистого грошового потоку