Тема 2: Класифікація форм логістичних утворень

1. Поняття про логістичні ланцюги

2. Товарорух: суть,елементи і основні форми

3. Основні інструменти управління логістикою

4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах

1. Логістичний ланцюг - це лінійно упорядкована чисельність фізичних і юридичних осіб, які виконують логістичні операції, що спрямовані на доведення зовнішнього логістичного потоку від однієї логістичної системи до іншоі чи до кінцевого споживача.

Логістичний канал - це впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

Основні компоненти ланцюга:

• Зовнішня логістика - виробництво

• Внутрішня (внутрішньовиробнича)

• Збут продукції

• Сервісне обслуговування споживачів і замовників

Логістичні мережі - це складні логістичні утворення взаємоповязаних ланок, які поєднують кілька ланцюгів.

Логістичний цикл - це час з моменту оформлення замовлення на постачання продукції до її доставки кінцевому споживачу.

Логістичний центр - це юридична особа, яка бере на себе виконання значної частини логістичних операцій з централізацією на одному підприємстві і надання нових, раніше не характерних логістичних функцій.

2. Товарорух - це процес, що забезпечує доставку товару до місця його споживання чи продажу.

Основні форми:

1. Складська - при якій переміщення товарів переривається у звязку з перевезенням на проміжні склади.

2. Транзитна - без перерви в іх русі від місця виробництва до місця продажу кінцевому споживачеві.

Основні елементи:

• Опрацювання замовлення

• Складування

• Упакування

• Укладання угод з споживачем - про час доставки

• Отримання та відвантаження товарів

• Підтримання товарних запасів

• Транспортування товарів

3. До основних інструментів управління логістикою належать:

• Бюджет логістики - це витрати на логістику

• Показники логістики - це частота оборотності запасів, загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, ступінь готовності постачальника, витрати на логістику

• Планування номенклатури товарів

• Методи дослідження операцій.

4. Співпраця характерна для учасників одного каналу розподілу. Завдяки співпраці вони можуть краще обслуговувати цільовий ринок.

Конфліктувати можуть представники різних рівнів одного каналу - відділ закупівлі і склади;

фірми одного рівня.

Конкуренція може виникати між:

• Фірмами і системами, що намагаються обслуговувати одні і ті самі ринки,

• Між комплексними системами, що обслуговують конкретний ринок.

Вертикальні маркетингові системи складаються з виробника і одного чи кількох роздрібних торговців, що діють як єдина система. В цьому разі один з членів каналу є або власником роздрібних торговців, або надає йому торговельні привілеі, або має забезпечити певну співпрацю. Домінувати в межах вертикальної маркетингової системи може або виробник, або оптовик, або роздрібний торговець.

Основні типи вертикальних маркетингових систем:

• Корпоративні - в її межах послідовні етапи виробництва і розподілу перебувають у одноосібному володінні.

• Договірні - складаються з незалежних фірм, що повязані між собою договірними взаємовідносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшоі економії та вищих комерційних результатів.

• Керовані - координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з учасників.