АВТОТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ

1. Сутність автотранспортного страхування і страху­вання автотранспортних засобів.

2. Урегулювання питань щодо завданих збитків у страху­ванні авто КАСКО.

3. Обґрунтування потреби в страхуванні цивільно-право­вої відповідальності власників автотранспорту. Історич­ний аспект його запровадження в Україні.

4. Сучасні умови обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів.

1. Сутність автотранспортного страхування і страхування автотранспортних засобів

Важливо. Автотранспортне страхування — комплекс особливих видів страхування, що покривають ризики, пов'язані з експлуатаціє автотранспортних засобів. Охоплює страхування механізованих транспортних засобів (страхування авто КАСКО), водіїв, пасажирів, вантажу, багажу, цивільно-правової відповідаль­ності власників автомобільного транспорту [36].

Довідково. Страхування КАСКО (hull insuranse) — страху­вання вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів [36].

E понятійно-категоріальному полі економічної науки страхування авто КАСКО трактується як вид страхування, що пе­редбачає страховий захист збитків, які можуть виникнути внаслі­док пошкодження, повного знищення або втрати автотранспортно­го засобу чи окремих його частин у разі настання подій, передба­чених страховим договором.

За панування добровільної форми страхового захисту автотран­спортних засобів стрімке зростання автомобільного парку в Україні зумовлює популярність страхування авто КАСКО серед спожива­чів. Чинниками популярності можна вважати зростаючу загрозу

втрати транспорту внаслідок дорожньо-транспортних пригод, кра­діжок, угонів та інших небезпек.

Страховим захистом покриваються майнові інтереси страхува­льника, що не суперечать чинному законодавству та пов'язані з правом володіння, користування й розпорядження засобом назем­ного транспорту, термін експлуатації якого не перевищує десяти років. Разом із транспортним засобом на страхування береться від­повідне приладдя та додаткове обладнання до нього

Страховими випадками є знищення, пошкодження або втрата транспортного засобу внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; стихійних лих (бурі, повені землетрусу та ін.), нападу тварин, по­жежі або вибуху в транспортному засобі; протиправні дії третіх осіб (крім угону та крадіжки); угон та крадіжки.

Не страхуються від угону автотранспортні засоби, які не облад­нані протиугоними пристроями.

Страхова сума встановлюється на підставі страхової оцінки ав­тотранспортного засобу. Дійсна вартість може бути визначена екс­пертним шляхом, на підставі каталогу офіційного дилера чи рахун-ку-фактури заводу виробника.

На ринку пропонуються страхові тарифи в розрізі ризиків, сума яких становить сукупний базовий страховий тариф. Він може змі­нюватись у більшу чи меншу сторону залежно від ступеня ризику, який визначають тип автотранспортного засобу, стаж водія, наяв­ність і тип протиугонного пристрою тощо. На розмір тарифної ста­вки впливає також тарифна політика страховика, що враховує кон'юнктуру страхового ринку.

Договір може бути укладений на термін від декількох днів до одного року і набуває чинності з 00 годин дня наступного за днем надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страхової компанії.

Власна участь страхувальника в покритті збитків реалізується за допомогою безумовної франшизи, яка встановлюється кожною страховою компанією з урахуванням індивідуальних рис об'єкта страхування, виду ризику тощо.

Крім того, існує численний перелік обмежень щодо виконання страховиком свого основного обов'язку.

Так, не відшкодовуються збитки, пов'язані зі знищенням або пошкодженням транспортного засобу внаслідок: військових дій, громадських заворушень; захоплення, конфіскації, арешту, здійсне­них цивільною або військовою владами; радіоактивного забруднен­ня, під час якого неможлива подальша експлуатація транспортного засобу; вибуху внаслідок перевезення, зберігання боєприпасів, вибу­хових речовин; пожежі через порушення правил техніки безпеки при користуванні горючими рідинами на транспортних засобах.

До страхових випадків не належать та виплата страхового від­шкодування не здійснюється в разі:

1. відсутності у страхувальника або особи, допущеної до управ­ління автотранспортним засобом посвідчення водія, що дає право управляти транспортним засобом;

2. пошкодження транспортного засобу у технічно несправному стані в момент настання страхового випадку;

3. гниття, корозії матеріалів, що використовуються в транспор­тному засобі, внаслідок зберігання в невідповідних умовах;

1. обробки теплом, вогнем або іншого термічну впливу на транспортний засіб (сушка, зварювання, гаряча обробка тощо);

2. використання транспортного засобу в заздалегідь відомому страхувальникові технічно аварійному стані;

3. керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

4. неггідпорядкування владі (утеча з місця дорожньо-транспорт­ної події, переслідування працівниками дорожньо-патрульної слу­жби), скоєння карних дій, крім дій, що пов'язані з порушенням Правил дорожнього руху;

5. перевезення транспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту;

6. участі в спортивних змаганнях;

10) використання автотранспортного засобу для учбової їзди.

Страховик не відшкодовує збитки при пошкодженні, знищенні тіль­ки шин унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також крадіжку інструментів та коліс, що входять до комплекту транспортного засобу.

До страховик випадків не належить також захоплення транспортно­го засобу третіми особами, добровільно допущеними страхувальником або його довіреною особою в салон, та при використанні транспортно­го засобу в ролі таксі, якщо це не обумовлено в заяві про страхування.

Відшкодуванню не підлягають непрямі збитки, пов'язані зі страховим випадком: штраф, плата за використання орендованого транспортного засобу, плата за проживання в готелі під час ремон­ту, витрати на відрядження, втрати внаслідок простою тощо.