
- •Яке з нижче приведених положень розкриває принцип повноти огляду?
- •Що означає «зорієнтуватись» на місці події, розпочинаючи робочий етап огляду місця події?
- •Що у криміналістиці розуміють під поняттям «ложе трупа»?
- •Що слід розуміти під поняттям «ложе трупа»?
- •У яких відповідях містяться положення, які правильно розкривають сутність і підстави проведення додаткового огляду?
- •У яких відповідях правильно розкрито сутність повторного огляду?
- •Які з нижче приведених положень розкривають принцип об’єктивності (неупередженості) огляду?
- •Виявлення, вивчення і фіксацію яких об’єктів спеціально не передбачає огляд місця події як слідча дія?
- •Огляд місця події та його обстановки як слідча дія спеціально не передбачає (не охоплює) виявлення, вивчення і фіксацію яких об’єктів?
- •У яких варіантах відповідей правильно вказано, які завдання вирішуються на завершальному (підсумковому) етапі огляду місця події?
- •У яких варіантах відповідей містяться положення, що розкривають суть і призначення фронтального способу дослідження обстановки місця події?
- •У яких варіантах відповідей правильно вказано, у яких випадках огляд трупа є самостійною слідчою дією і про його хід і результати складається окремий протокол?
- •Що може бути завданням освідування?
- •Вкажіть особливості огляду речей та фіксації його ходу і результатів?
- •У яких варіантах відповідей вказано, що може бути завданням огляду місця події?
- •У яких варіантах відповідей вказано, що може бути завданням огляду місця події?
- •У яких відповідях вказано, що може бути завданням огляду місця події?
- •Які відомості повинні знайти своє відображення у вступній частині протоколу огляду?
- •Додатками до протоколу слідчого огляду можуть бути:
- •Які з нижче приведених положень розкривають принцип дотримання криміналістичних правил поводження з об’єктами огляду?
Що може бути завданням освідування?
- встановлення чи є на тілі освідуваного особливі прикмети, які саме і де;
- встановлення чи є на тілі освідуваного ушкодження, які саме і де;
- встановлення чи є на тілі чи на одязі освідуваного сліди-мікрочастинки якихось речовин, рідин, волокон, які з’явились внаслідок його взаємодії з місцем події чи з потерпілим (часточки наркотичної речовини під нігтями пальців рук, волокнини одягу потерпілого на одягу підозрюваного тощо);
- встановлення чи є на тілі або на одязі освідуваного предмети, заборонені у вільному цивільному обігу;
- встановлення статевої зрілості освідуваної особи;
- відібрання в освідуваної особи біологічних порівняльних зразків для експертного дослідження;
- встановлення чи є на тілі або в одязі освідуваного знаряддя вчинення злочину;
- встановлення можливості освідуваного чути в конкретних умовах;
- встановлення можливості освідуваного реагувати на певні тактильні (дотикові) подразники;
Вкажіть особливості огляду речей та фіксації його ходу і результатів?
- про хід і результати огляду речі відзначається у протоколі про проведення додаткової тієї слідчої дії, в ході якої він був виявлений;
- за загальним правилом про хід і результати повного і детального огляду речей із остаточним їх опечатуванням, завіреним підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду, відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК потрібно відзначати у протоколі огляду місця події, приміщення, місцевості;
- у разі якщо огляд речей на місці їх виявлення здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування, про що складається відповідно протокол огляду речей;
- у разі якщо огляд речей на місці їх виявлення здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, у протоколі тієї слідчої дії, в ході якої вони були виявлені (огляду, обшуку) зазвичай зазначаються загальні та індивідуалізуючі ознаки речей, а мета огляду речі як самостійної слідчої дії – детальне дослідження і опис ознак і слідів на речі;
- під час огляду речі слідчий повинен зосередити свою увагу на виявленні тих ознак і слідів, які згодом можуть стати об’єктами експертного дослідження;
- огляд речей зазвичай здійснюється відразу по закінченні слідчої дії, в ході якої вони були виявлені, на місці їх виявлення, про що складається окремий протокол огляду речей;
- огляд речей повинен здійснюватись виключно на місці їх виявлення в ході тієї слідчої дії, під час якої вони були виявлені;
- огляд речей як самостійну слідчу дію ч.7 ст. 23 КПК дозволяє здійснювати без участі понятих і без застосування безперервної фіксацій огляду технічними засобами;
- КПК 2012 р. взагалі не передбачає огляд речей (предметів) як самостійну слідчу дію;
У яких варіантах відповідей вказано, що може бути завданням огляду місця події?
- виявлення і вилучення знарядь, засобів інших слідів злочину, які в подальшому можуть слугувати речовими доказами у справі;
- виявлення і вилучення знарядь чи інших слідів злочину, коли для їх виявлення доведеться заподіяти шкоду будівлям, насадженням чи іншому майну власника (особи або установи) – наприклад, територію саду потрібно оглянути на предмет виявлення захованого трупа, а його пошуки будуть пов'язані з пошкодженням дерев або яких-небудь будівель;
- з'ясування ознак, що характеризують осіб, учасників учинення злочину (їхня кількість, приблизний вік, фізичні дані, наявність у них певних звичок, навичок, психічних відхилень, а також обізнаності їх про життєвий устрій, розпорядок роботи потерпілого тощо);
- встановлення обставин, що відображають об'єктивну сторону злочину: час і спосіб його вчинення, дії злочинця на місці події, наслідки злочину, наявність зв'язків між діями злочинця та його наслідками;
- виявлення ознак, що вказують на мотиви і мету вчиненого злочину;
- встановити маршрут руху до місця події або з нього, якщо допитуваний обвинувачений не міг його вербально описати;
- виявити (встановити) місце події, що становить інтерес для слідства, якщо про його локалізацію (місцезнаходження) в матеріалах справи немає будь-яких даних, але потерпілий, підозрюваний (обвинувачений) стверджує, що може його показати;
- встановити, чи вчинено злочин на місці, де провадиться огляд? Чи є це місце місцем вчинення злочину;
- встановити чи міг свідок, перебуваючи в певному місці, бачити чи чути те, що відбувалося під час вчинення злочину;