
- •Яке з нижче приведених положень розкриває принцип повноти огляду?
- •Що означає «зорієнтуватись» на місці події, розпочинаючи робочий етап огляду місця події?
- •Що у криміналістиці розуміють під поняттям «ложе трупа»?
- •Що слід розуміти під поняттям «ложе трупа»?
- •У яких відповідях містяться положення, які правильно розкривають сутність і підстави проведення додаткового огляду?
- •У яких відповідях правильно розкрито сутність повторного огляду?
- •Які з нижче приведених положень розкривають принцип об’єктивності (неупередженості) огляду?
- •Виявлення, вивчення і фіксацію яких об’єктів спеціально не передбачає огляд місця події як слідча дія?
- •Огляд місця події та його обстановки як слідча дія спеціально не передбачає (не охоплює) виявлення, вивчення і фіксацію яких об’єктів?
- •У яких варіантах відповідей правильно вказано, які завдання вирішуються на завершальному (підсумковому) етапі огляду місця події?
- •У яких варіантах відповідей містяться положення, що розкривають суть і призначення фронтального способу дослідження обстановки місця події?
- •У яких варіантах відповідей правильно вказано, у яких випадках огляд трупа є самостійною слідчою дією і про його хід і результати складається окремий протокол?
- •Що може бути завданням освідування?
- •Вкажіть особливості огляду речей та фіксації його ходу і результатів?
- •У яких варіантах відповідей вказано, що може бути завданням огляду місця події?
- •У яких варіантах відповідей вказано, що може бути завданням огляду місця події?
- •У яких відповідях вказано, що може бути завданням огляду місця події?
- •Які відомості повинні знайти своє відображення у вступній частині протоколу огляду?
- •Додатками до протоколу слідчого огляду можуть бути:
- •Які з нижче приведених положень розкривають принцип дотримання криміналістичних правил поводження з об’єктами огляду?
У яких відповідях містяться положення, які правильно розкривають сутність і підстави проведення додаткового огляду?
- цей вид огляду проводиться фактично вдруге щодо об’єкта, який уже оглядався у тій самій кримінальній справі;
- цей вид огляду, виходячи із кримінально-процесуального принципу безпосередності (п.16 ч.1 ст. 7 КПК), проводиться у випадку відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора в порядку п.2 ч.2 ст.39 КПК, відразу після призначення керівником органу досудового розслідування іншого слідчого і передачі йому матеріалів розслідування;
- цей вид огляду проводиться у випадках, коли перший огляд відбувався за несприятливих умов (під час інтенсивних атмосферних опадів, вночі тощо), через що важливі для встановлення істини сліди, ознаки, предмети могли залишитися не виявленими;
- цей вид огляду проводиться у випадках, коли перший огляд був проведений з якихось причин недоброякісно, а саме: а) не досліджувалися суттєві для справи обставини; б) не залучались особи, які володіють спеціальними знаннями, а їхня участь була доцільною і необхідною;
- цей вид огляду треба проводити у випадках, коли в ході розслідування після проведення першого огляду встановлено, що окремі сегменти об'єкта огляду під час його проведення не були оглянуті повністю або оглянуті недостатньо якісно чи ретельно;
- при проведенні даного виду огляду оглядаються лише ті сегменти об'єкта огляду, для обстеження (огляду) яких і проводиться ця слідча дія, без повного огляду раніше оглянутого об'єкта огляду в цілому;
- цей вид огляду певного об’єкта проводиться повністю, як і огляд, що проводився вперше;
У яких відповідях правильно розкрито сутність повторного огляду?
- цей вид огляду за послідовністю слідчих дій у перебігу розслідування справи є другим оглядом, що проводиться у тій самій кримінальній справі;
- цей вид огляду проводиться вдруге щодо об’єкта, який уже оглядався у тій самій кримінальній справі, однак тактика його підготовки і проведення має свої особливості;
- цей вид огляду, виходячи із кримінально-процесуального принципу безпосередності (п.16 ч.1 ст. 7 КПК), проводиться у випадку відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора в порядку п.2 ч.2 ст.39 КПК, відразу після призначення керівником органу досудового розслідування іншого слідчого і передачі йому матеріалів розслідування;
- цей вид огляду проводиться з участю обов’язково тих самих понятих, які залучались до первинного огляду;
- цей вид огляду треба проводити у випадках, коли в ході розслідування після проведення першого огляду встановлено, що окремі сегменти об'єкта огляду під час його проведення не були оглянуті повністю або оглянуті недостатньо якісно чи ретельно;
- при проведенні даного виду огляду оглядаються лише ті сегменти об'єкта огляду, для обстеження (огляду) яких і проводиться ця слідча дія, без повного огляду раніше оглянутого об'єкта огляду в цілому;
- цей вид огляду певного об’єкта проводиться повністю, як і огляд, що проводився вперше;
У яких відповідях вказано вид слідчого огляду за суб’єктами його виконання (здійснення)?
- огляд, що проводиться слідчою чи слідчо-оперативною групою;
- огляд, що проводиться слідчим;
- огляд із залученням свідка;
- огляд із підозрюваним (обвинуваченим);
- огляд з потерпілим;
- огляд із залученням спеціаліста;
- огляд з використанням допомоги технічного персоналу;
Які з нижче приведених положень розкривають організаційно-тактичний принцип планомірності огляду місця події?
- єдиноначальність, підпорядкування і підконтрольність всіх учасників огляду, зокрема й керівника органу досудового розслідування, прокурора, якщо вони присутні на слідчій дії, слідчому;
- забезпечення якнайменшого проміжку часу між надходженням повідомлення про кримінальне правопорушення і проведенням огляду його місця вчинення;
- визначення слідчим моменту і часу проведення огляду місця події, виходячи із загального плану розслідування, наміченої послідовності слідчих, процесуальних та організаційних дій для перевірки врсій;
- впорядкованість діяльності всіх учасників огляду на місці його проведення згідно з прийнятим слідчим плану, що ґрунтується на передбаченні обсягу роботи, який необхідно виконати,
- поетапність огляду місця події та раціональний розподіл сил, часу і засобів його проведення;
-дотримання криміналістичних рекомендацій щодо визначення меж, вихідної точки, послідовності пересування територією або приміщенням, що оглядається, обрання найдоцільнішого методу і способу огляду;
- якщо керівник органу досудового розслідування чи прокурор присутні під час огляду, однак не взяли на себе функцію виконання цієї дії, то слідчий самостійний у виборі тактичних засобів і методів огляду.