Тема іі релігія як соціальне явище і складова частина духовної культури

Час – 4 години.

Заняття 1-е – (2 години).

План

1.  Релігієзнавство про богословсько-теологічне і філософсько-матеріа- лістичне розуміння природи і суті релігії.

2.  Соціальне, психологічне і гносеологічне підґрунтя релігії.

3.  Первісно-громадські форми релігії – тотемізм, анімізм, магія, фетишизм.

Теми рефератів

1.  Богослов’я і наука про суть і походження релігії.

2.  Наука і релігія як форми суспільної свідомості.

3.  Релігія в системі форм суспільної свідомості (політика, мораль, мистецтво, наука, філософія).

4.  Марксистська релігієзнавча концепція про походження релігії.

Список рекомендованої літератури

1. Бутинов М.С. Как возникла религия? – М., 1987.

2. Дулуман С.К. Релігія як соціально-історичний феномен. – Київ, 1974.

3. Добренков В.И., Радугин А.А. Методологические вопросы исследования религии. – М., 1989.

4. История религии / Под ред. И.Н. Яблокова: В 2 т. – М. 2004.

5. Калінін Ю.А., Харьковщенко С.А. Релігієзнавство. Підручник. – Київ, 1995.

6. Косуха П.І. Наука про походження релігії. – Київ,1976.

7. Кривелев И.А. История религии. В 2-х томах. Т.1. – М., 1988.

8. Лобовик Б.А. Религия как социальное явление. – Киев, 1982.

9. Левада Ю.Н. Социальная природа религии. – М., 1985.

10. Сухов А.Д. Религия как общественный феномен. – М., 1977.

11. Цветков А.П. Религиоведение. – К., 2002.

12. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.20.

Методичні вказівки

Для послідовного і обґрунтованого розкриття змісту, сенсу і призначення трьох питань теми, передбачених планом семінарського заняття, необхідно виходити з розуміння єдності складових частин релігієзнавчої дисципліни, які націлені на глибоке розуміння природи, суті і причин походження релігії в протилежність богословсько-теологічному тлумаченню релігії.

При розкритті першого питання теми важливо встановити корінну відмінність між богословським і філософським підходами до релігії. Для правильної відповіді на це питання слід спиратися на історичний підхід до релігії. Згідно йому процес становлення релігієзнавчої галузі знань долає складний і суперечливий історичний шлях від богословсько-теологічного до філософсько-ідеалістичного, а потім до філософсько-матеріалістичного розуміння суті, походження і розвитку релігії.

Історичний процес становлення «Релігієзнавства» тісно пов’язаний з аналізом відмінності богословсько-теологічного, філософського і соціологічного під- ходів до природи і походження релігії. Ми рекомендуємо даний аналіз дати в наступному плані:

1)  Богословсько-теологічний підхід. Характерною його особливістю є інтерпретація релігії як особливого, надприродного явища, результату надприродного зв’язку людини з Богом. Релігія з позиції теології отримала надприродний, надлюдський, надсуспільний статус.

2)  Філософський (ідеалістичний, матеріалістичний, дуалістичний, плюралістичний) підхід. Він пояснює всі процеси, явища (у тому числі і релігію) світу з позиції виявлення загальних принципів розвитку, визначення їх суті і закономірностей на основі критичного розуму, свідомого осмислення речей, явищ і процесів дійсності. Утворилися і почали розвиватися протилежні точки зору, підходи до вивчення і аналізу явищ, феноменів (у тому числі і релігії) дійсності. На цій філософській основі функціонують протилежні світоглядні напрями відносно релігії у вигляді філософії релігії (матеріалістичний напрям) та релігійної філософії. Остання виявляє ідеалістично-релігійний концептуальний підхід до релігії в цілому.

3)  Соціологічний підхід до релігії. Має істотну відмінність від філософського в своєму наочному розумінні релігії і її методів дослідження. Цю особливість Вам слід з’ясувати, застосувавши порівняльний метод, використовуваний релігієзнавством. Спираючись на вказаний метод, виявлення відмінності слід знаходити в наступному:

а)  наочною сферою філософії є дослідження явищ дійсності (у тому числі і релігії) під кутом зору світоглядного світобачення. Тому філософія релігії акцентує увагу на вивченні світоглядної сторони релігії. Для філософії релігії найбільш істотною межею є вивчення проблем, пов’язаних з устроєм буття і того, що первинно, а що є похідним: матеріальне чи духовне. Бог створив цей світ, у тому числі і людину, або людина створила із своєї свідомості Бога. Ці дві протилежні відповіді на поставлене питання служать підставою для вирішення конкретних життєвих завдань;

б)  соціологія, на відміну від філософії, окрім найбільш спільних методів, використовує власні специфічні методи (генетичний, порівняльно-історичний, комп’ютерно-модельний та ін.) дослідження релігії;

в)  на відміну від філософії, соціологія вивчає релігію як одну з складових частин і сторін суспільного життя, в тісному зв’язку і взаємодією з рештою сфер цього життя: яким чином формується релігія, як ті або інші релігійні системи пояснюють світ, які цінності, норми і образи вони формують у людей, як діють ті або інші релігійні організації, якими є функції релігії в суспільстві.

Другому питанню теми слід приділити значну увагу. Перш за все, треба проаналізувати соціально-економічні, господарські і культурологічні умови виникнення первісно-громадських будов, що зумовили походження ранніх форм релігії. Потім, пояснити соціальне, гносеологічне і психологічне коріння виникнення цих форм релігії.

Третє питання теми, будучи продовженням другого, вимагає значного поглибленого з’ясування з урахуванням розкриття наступних положень:

а)  виявлення своєрідності соціально-економічних і духовних умов і передумов походження і функціонування ранніх форм релігії (тотемізму, магії, ані- мізму, фетишизму);

б)  встановлення особливостей віровчень і культів кожної з вищезгаданих форм релігії;

в)  показати, який вплив надають ці форми релігії на життєдіяльність людей в суспільстві як у минулому, так і теперішньому часі.

Питання і завдання для самопідготовки

1.  Охарактеризуйте релігію як соціальне явище і приведіть відповідну аргументацію, підтверджуючу правильність Вашої відповіді.

2.  Назвіть основні ознаки корінної відмінності богословсько-теологічного і філософсько-матеріалістичного розуміння природи і суті релігії.

3.  У чому Ви бачите спільність і відмінність складових частин структури «Релігієзнавства»?

4.  Дайте характеристику соціального, гносеологічного і психологічного підґрунтя релігії.

5.  Проаналізуйте соціально-економічні і духовні причини, що зумовили розвиток ранніх форм релігії.

6.  Що є «магія» як найбільш поширена первісно-громадська форма релігії? Яка її роль в життєдіяльності суспільства?

7.  Які культові особливості «тотемізму», «анімізму» і «фетишизму» ранніх форм релігії? Чи є прояв вказаних форм релігії в життєдіяльності сучасного суспільства? Якщо це так, то в чому це позначається? Аргументуйте свою відповідь.