Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Одеська національна академія харчових технологій

Кафедра соціології,

філософії та права

Методичні вказівки до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «Релігієзнавство»

для бакалаврів усіх напрямів та

форм навчання

Затверджено радою з гуманітарної освіти та виховання протокол № __ від ____________

Одеса ОНАХТ 2012

Методичні вказівки до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «Релігієзнавство» для бакалаврів усіх напрямів та форм навчання / Укл.: М.І. Дейнеко, Г.А. Шевченко. – Одеса: ОНАХТ, 2012. – 30 с.

Укладачі: Дейнеко М.І., д-р філос. наук, професор;

Шевченко Г.А., канд. філос. наук, професор кафедри

Відповідальний за випуск зав. кафедри соціології, філософії та права

Г.В. Ангелов, канд. іст. наук, професор

Тема і Предмет, структура і завдання курсу «Релігієзнавство»

Час – 4 години.

План

1.  Предмет учбової дисципліни «Релігієзнавство».

2.  Структура курсу «Релігієзнавство».

3.  Основні релігієзнавчі концепції та атеїзм.

Теми рефератів

1.  Релігієзнавство і богослов’я – типи світоглядів і системи духовних і культурних цінностей.

2.  Релігієзнавство і атеїстичне світобачення.

3.  Релігієзнавство як система наук – філософія релігії, соціологія релігії, психологія релігії.

4.  Матеріалістична концепція релігії.

Список рекомендованої літератури

1. Бранский В.П. Глобализация и синергетический историзм / В.П. Бранский, С.Д. Пожарский. – СПб., 2004.

2. Гараджа В.И. Религиоведение. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М., 1995.

3. Ильин В.В. Религиоведение / В.В. Ильин, А.С. Кармин, Н.В. Носович. – СПб., 2008.

4. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.Л. Релігієзнавство. Підручник.– Київ, 1995.

5. Маркс К. Тезисы о Фейербахе /Маркс К., Энгельс Ф. Соч., Т.3.

6. Мень А. История религии. В поисках пути истины и жизни. – М., 1995.

7. Попова М.А. Фрейдизм и религия. – М., 1985.

8. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

9. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1986.

10. Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1991.

11. Элиаде М. История веры и религиозных идей: В 3 т. – М., 2001.

12. Юнг К. Археотип и символ. – М., 1991.

Методичні вказівки

Релігієзнавство – галузь знань, що включає філософію релігії, психологію релігії, соціологію релігії. Релігієзнавство дає системне уявлення про природу, суть, структуру, функції і закономірності релігії.

Релігієзнавство – метод і методологія пізнання і соціального регулювання релігійних стосунків.

При розкритті першого питання теми треба з’ясувати потрійний вимір предмету релігієзнавства:

1)  релігія відповідно до розуміння її у релігієзнавстві є складним соціальним і духовним явищем, укоріненим у стародавню історію суспільства;

2)  релігієзнавство досліджує релігію в історичному і теоретичному планах;

3) предмет вивчення релігієзнавства протилежний релігійним теоріям. Якщо релігієзнавство є галузь комплексно-системних знань, то релігійні вчення – область богослов’я (теології), теоретично обґрунтовують релігійні цінності.

Релігієзнавство визначає релігію як складову частину суспільної свідомості та соціального життя суспільства на певному етапі розвитку. Богослов’я складає систему релігійно-догматичних доказів «надприродних» істин і захисту потреб і інтересів певних шарів суспільства. Релігійні теорії не виводять релігію з глибинного підґрунтя суспільної історії і практики, а доводять її божественне походження.

Окрім вищевідзначеного, предмет релігієзнавства істотно відрізняється від атеїстичних учень, які заперечують релігію, або нігілістично відносяться до неї. На відміну від атеїстичних позицій, релігієзнавство досліджує релігію як склад- ний комплекс соціально-історичних, філософських і соціально-психологічних проблем.

Для послідовного розкриття другого питання теми «Структура курсу «Релігієзнавства» треба ґрунтуватися на системній єдності і відмінності трьох галузей релігієзнавчих знань – філософії релігії, психології релігії, соціології релігії. У даному контексті необхідно показати, що головним і визначаючим компонентом в структурі курсу «Релігієзнавства» є «Філософія релігії». Для аргументації останнього необхідно розуміти, що в «релігієзнавстві» виділяють три позиції, – матеріалістичну, ідеалістичну (у неї включається богословська точка зору) та дуалістичну. Залежно від характеру цих позицій і складається певна світоглядна основа розуміння та інтерпретації релігії.

Характеризуючи «Соціологію релігії» слід звернути увагу на з’ясування двох її компонентів:

1)  «соціологія релігії» базується на спільних положеннях «філософії релігії» і вивчає релігію як певну соціальну структуру (складову частину суспільства) з властивими їй функціями, соціальними зв’язками та стосунками;

2)  на соціологічному рівні аналізу релігії вона розуміється як соціальний інститут зі своїми структурами, зв’язками і стосунками.

Стосуючись аналізу «Психології релігії», необхідно глибоко осмислити і зрозуміти три її фундаментальні положення:

1)  віра будь-якої релігійної системи складає феномен психічного життя з відповідними емоціями релігійно-віруючих людей в суспільстві;

2)  світ релігійної психології – це особливий внутрішній стан релігійно-віруючої людини та її цінностей;

3)  внутрішньо-психологічний стан релігійно-віруючої людини, спрямований на концентрацію психічних механізмів діяльності як суспільного Я, так і прихильників різних вірувань, культів і вивчає їх духовні цінності, орієнтацію, класифікує і систематизує релігійно-психологічні властивості поведінки віруючих людей в суспільстві.

Належну увагу слід приділити розкриттю третього питання семінарського заняття:

1)  охарактеризувати суть і призначення натуралістичної, соціологічної і марксистської концепцій релігієзнавства;

2)  дати конструктивно-критичний аналіз богословської, суб’єктивно-ідеалістичної, об’єктивно-ідеалістичної точок зору по проблемах релігії;

3)  проаналізувати характер атеїстичного підходу до релігії.

Питання і завдання для самопідготовки

1.  У чому виявляється розбіг богословсько-теологічної і філософсько-матеріалістичної точок зору з питання природи, суті і функцій релігії?

2.  Назвіть основні ознаки релігії, які у системній єдності вивчає «Релігієзнавство».

3.  Розкрийте спільність і відмінність між складовими частинами «Релігієзнавства».

4.  Як Ви розумієте поняття «Філософії релігії» і по яких характерних ознаках воно відрізняється від поняття «Релігійної філософії»?

5.  Охарактеризуйте поняття «Соціології релігії» як складової частини «Релігієзнавства».

6.  Визначте поняття «Психології релігії» і покажіть яке місце воно займає серед складових частин у структурі «Релігієзнавства».

7.  Проаналізуйте характерні риси «соціологічної», «натуралістичної», «матеріалістичної» релігієзнавчих концепцій.

8.  Як співвідносяться між собою поняття «культ» і «культура»?

9.  Який зв’язок між духовною культурою і релігієзнавством?