10. Ліквідація гетьманату.І.Виговський.Переяславський и Чуднівський договори.

Скликана в Чигирині у серпні 1657 року старшинська рада "при зачинених воротах", посилаючись на молодість Юрія, доручила виконання гетьманських обов'язків генеральному писареві Івану Виговському. Порушення принципу спадкового гетьманства породило серед старшини спокусу боротьби за владу.

Активне втручання Росії в українські справи викликало невдоволення серед старшини. Численні порушення Москвою Переяславської угоди посилили позиції прихильників встановлення союзу з Польщею. Чудово розуміючи, що за умов, які склалися, початок війни з Росією є лише питанням часу, І.Виговський йде на рішуче зближення з Польщею.

Річ Посполита була ослаблена безперервними війнами і готова на значні поступки заради польсько-українського союзу. Після тривалих переговорів гетьман у вересні збирає в Гадячі козацьку раду. Прибувають на неї й польські дипломати. В Гадячі почались переговори, які проводив з польського боку досвідчений дипломат Казимир Беньовський, а з українського - талановитий радник Виговського Юрій Немирич та полковник Павло Тетеря. 16 вересня 1658 р. Представники Війська Запорозького підписують договір про входження до Речі Посполитої, названий згодом істориками Гадяцькою угодою, який був ратифікована польським сеймом. Ця угода надто обмежувала права України, що зменшило підтримку Виговського серед козацтва.

Гадяцький договір:

-Україна у формі Великого князівства Руського входила до складу Речі посполитої як рівноправний суб'єкт конфедерації.

-ця федерація мала спільного короля, який обирався спільно трьома державами

- взаємодопомога у випадку зовньошнього нападу

- на чолі Великого кн.-ва Руського стояв гетьман якого затверджував король і правив довічно.

-діловодство мало вестись украін.мовою

-козацька старшина набувала шляхетських прав

-церковна унія скасовувалась у всіх трьох державах, православні та католики зрівнювались в правах.( Брестська)

-в Україні засновувались 2 універститети

Цей договір так і не був реалізований хоч польський сейм його ратифікував, за винятком пункту про скасування унії.

Пропольська орієнтація Виговського не знайшла підтримки серед українського народу. А запорожці відкрито готувалися до виступу. В цей час війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар Виговський у липні 1659 р. розгромив російські війська під Конотопом. Але скористатися перемогою гетьман не зміг, оскільки проти нього піднімається ще одне повстання – під проводом І.Богуна та І.Сірка. Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському, і той змушений тікати до Польщі. Він зрікся влади, і гетьманом був обран у жовтні 1659р. Ю. Хмельницький.Скориставшись зміною ситуації, нова московська армія, яка вступила в Україну, оточила Ю. Хмельницького у Переяславі і 17 жові дипломатичні зносини.тня 1659р. змусила його укласти з Московским царством новий договір- Переяславські статті:

-гетьмане не можна було міняти без згоди царя,

-московські війська , окрім Київа, розміщувалися також у Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані

-Південна Білорусь відходила до Москви

-уся родина Виговського малав бути видана Москві

-гетьману заборонялася вести війну.

Слободищенський трактат 1660 р. (Чуднівський трактат) - договір, укладений 17(27).10.1660 гетьманом України Ю. Хмельницьким з Польщею у містечку Слободищі біля м. Чуднова (повторював умови Гадяцького договору, але в урізаному вигляді:

-вилучено статтей про Велике князівство Руське

-гетьман повністю втрачав права зовнішньополітичних зносин і повинен був надавати військову допомогу Польші.

- польській шляхті поверталися всі маєтності в Україні.Ю.Хмельницький розірвав відношення з Москвою і визнав зверхність польщі. Слободищенський (Чуднівський) трактат 1660 р.

Скасував невигідні для України Переяславські статті 1659. Згідно з умовами договору, Гетьманщина розривала союз з московським царем і відновлювала державний зв'язок України з Річчю Посполитою на основі Гадяцького договору 1658. За умовами С.т. Україна:

- одержувала тільки автономію з гетьманом на чолі;

--українські війська зобов'язувались брати участь у воєнних діях польської армії проти Московського царства і не нападати на Кримське ханство. Козацька рада у Корсуні схвалила С.т., але лівобережні полки на чолі з Я. Сомком і В. Золотаренком не погодились з умовами договору і висловились за збереження союзницьких відносин із Москвою, що започаткувало поділ Гетьманської держави на Правобережну і Лівобережну частини.