Договірне представництво

виникає на основі:

добровільної згоди двох осіб у відношенні його встановлення

Договірного представника в суді можуть мати як фізичні так і юридичні особи.

Основою договірного представництва є договір доручення

Коло договірних представників є досить широким:

1. члени органів управління, працівники державних підприємств, установ, організацій – в справах цих підприємств, установ, організацій;

2. уповноважені організацій, яким їх статутом чи положенням надано право представляти інтереси членів цих організацій;

3. адвокати;

4. один із співучасників за дорученням інших співучасників;

5. інші особи, допущені судом до представництва у даній справі.

Представництво перелічених суб’єктів можливе лише при наявності волевиявлення на це як з боку особи, права та інтереси якої підлягають захисту в суді так і представника.

Найбільш поширеною формою добровільного представництва у судовій практиці є представництво, що здійснюється адвокатами. Діяльність адвокатів регулюється в Україні Законом «Про адвокатуру» від 19.12.92. Законом не забороняється участь у процесі кількох адвокатів на боці однієї сторони.

3. Повноваження представника у суді та порядок їх підтвердження

Здійснення функцій судових представників у цивільному судочинстві можливе за умови наявності відповідних повноважень, належним чином стверджених та оформлених.

Перелік документів, що посвідчують повноваження представників:

• довіреність фізичної особи, яка має бути посвідчена нотаріально;

• довіреність юридичної особи або документи, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника. Така довіреність видається за підписом уповноваженої посадової особи з прикладенням печатки юридичної особи;

• свідоцтво про народження дитини або рішення про призначення опікуном, піклувальником або охоронцем спадкового майна;

• повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об’єднанням. До ордера обов’язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження на вчинення окремих процесуальних дій.

Крім встановлених у переліку документів, представник має пред’явити документ, який дає можливість безпосередньо встановити особу представника: паспорт, посвідчення адвоката.

Законні представники, зокрема батьки і усиновителі стверджують свої повноваження паспортом, свідоцтвом про народження чи рішенням про всиновлення, призначення опікуном, піклувальником.

У випадках участі у процесі представника суд обов’язково додає до справи оригінали або копії документів, які стверджують його повноваження. Якщо довіреність постійна (посвідчує повноваження представника здійснювати процесуальні дії в усіх справах особи, яку він представляє), то до справи додається її копія. Якщо довіреність разова (дається для участі в конкретній справі), то додається до справи її оригінал. Наявність цих документів дає можливість підтвердити факт участі у справі представника і перевірити обсяг його повноважень.