Не можуть бути представниками
особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.
судді, слідчі, прокурори не можуть діяти як представники в суді (крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники).
не може бути представником у суді адвокат, у випадках, визначених ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Види представництва в цивільному процесі класифікація видів представництва
За ступенем обов’язковості представництво в суді можна поділити на обов’язкове та факультативне.
За підставами виникнення процесуальне представництво буває договірне та законне.
Законне представництво
виникає на основі:
спеціальної вказівки в законі,
адміністративного акту,
судового рішення.
Суд повноважний призначати або замінювати законного представника
Законний представник може представляти інтереси тільки фізичних осіб.
Для того, щоб бути учасником процесу, необхідно мати дієздатність. Тому представництво в суді по справах малолітніх, неповнолітніх, недієздатних і обмежено дієздатних здійснюють їх законні представники – батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники. Вони можуть представляти в суді інтереси таких осіб: недієздатних, осіб, які не мають повної дієздатності, або визнані судом обмежено дієздатними; безвісно відсутніх, майно яких необхідно охороняти; спадкоємців, якщо спадок ще ніким не прийнятий, і майно потребує охорони і управління.
Представництво осіб у віці до 14 років і від 14 до 18 років здійснюють їх батьки або усиновителі, які є їх законними представниками.
Неповнолітні у віці 14-18 років можуть здійснювати, згідно з ЦК, значну частину своїх прав. Тому, відповідно до ЦПК України, суд може залучити до участі у справі неповнолітню особу.
Але
у ст. 43 ЦПК передбачені випадки, коли
батьки не можуть представляти інтереси
своїх дітей у суді з підстав, встановлених
законом. До таких підстав ст. 238 ЦК
відносить випадок, коли інтереси дітей
не співпадають з інтересами батьків.
Тому, якщо є такі випадки, то суд
зобов’язаний зупинити провадження у
справі і запропонувати органу опіки і
піклування змінити законного представника.
В усіх інших випадках законними представниками недієздатних є опікуни, а обмежено дієздатних – піклувальники. Піклувальники можуть також представляти інтереси дієздатних осіб за обставин, передбачених сімейним кодексом (піклування над особами, які за станом здоров’я не можуть самостійно захищати свої права).
Якщо необхідність представництва виникає у зв’язку із втратою особою дієздатності під час судового розгляду, провадження по справі зупиняється для вступу у справу законного представника.
У випадку визнання особи безвісно відсутньою, для охорони її майна і управління ним, призначається опікун. Він бере участь у справі як представник безвісно відсутнього (ст. 44 ЦК, ст. 39 ЦПК).
Якщо особа оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна (ст.39 ЦПК).
Законні представники мають право доручити ведення справи іншій особі по договору. Договірний і законний представники можуть виступати в суді разом.