Тема 4. Методи обробки економічної інформації

1. Сутність методу і методики в економічному аналізі;

2. ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

3. МЕТОДИ ДЕТЕРМІНОВАНОГО ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ

4. Методи стохастичного факторного аналізу.

1. Сутність методу і методики в економічному аналізі;

В економічному аналізі метод – це сукупність способів, прийомів, операцій практичного і теоретичного характеру з вивчення економічних процесів, підпорядкованих досягненню основної мети – підвищенню ефективності господарювання економічних суб'єктів.

Отже, метод – це спосіб, інструмент досягнення мети і завдань дослідження, який показує, яким чином можна провести дослідження і зробити на основі отриманих результатів обґрунтовані висновки й пропозиції.

Загальною основою розробки і застосування аналітичної методології є принципи діалектичного підходу до вивчення економічних явищ і процесів. По-перше, це вимога розгляду фактів, що характеризують досліджуване явище в цілому, у взаємозв'язку і взаємообумовленості, що дуже важливо при вивченні причинних залежностей і визначенні невикористаних резервів підвищення ефективності господарювання.

По-друге, важливим діалектичним методом пізнання є розгляд досліджуваного явища у розвитку, русі від виникнення до зникнення, що сприяє вивченню динаміки економічних явищ в їх історичній обумовленості. Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування і розвиток економічних, господарських процесів та подій у хронологічному порядку, що сприяє виявленню внутрішніх і зовнішніх зв'язків, закономірностей, суперечностей.

Класифікація та сфера використання методів дослідження

Класифікаційна ознака	Методи	Сфера використання
Мета	Первинні	Використовуються для вивчення джерел, збирання інформації, спостереження, опитування
	Вторинні	Використовуються для обробки, аналізу даних
Спосіб реалізації	Логіко-аналітичні	Дедукції, індукції – для перевірки гіпотез і висновків
	Візуальні, або графічні	Для наочного зображення результатів (схеми, діаграми, картограми)
	Експериментально-ігрові	Для аналізу і прогнозування результатів (теорія ігор та ін.)
Характер дослідження	Математичні	У прикладних гуманітарних науках для вивчення масових явищ
Функціональні можливості методу	Етапні	Використовуються лише на певних етапах дослідження (спостереження, експеримент)
	Універсальні	Використовуються на всіх етапах дослідження (абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція)
Характер досліджуваного об'єкта	Загальні	Методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент)
		Методи, що використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях (аналіз, абстрагування, індукція, дедукція, моделювання)
		Методи, які використовуються на теоретичному рівні (сходження від абстрактного до конкретного, системний підхід)
	Спеціальні	Враховують специфіку конкретних наук і використовуються в них

Існує кілька рівнів класифікацій методів економічного аналізу.

Перший рівень класифікації виділяє неформалізовані та формалізовані методи аналізу. Неформалізовані методи ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на чітких аналітичних залежностях. До них відносяться методи: експертних оцінок, сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняння, побудови систем показників, побудови систем аналітичних таблиць тощо. Застосування цих методів характеризується певним суб'єктивізмом, оскільки велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів відносяться методи, в основі яких лежать досить чіткі формалізовані аналітичні залежності. Відомі десятки цих методів; вони складають другий рівень класифікації.

Класичні методи аналізу господарської діяльності та фінансового аналізу: ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, виділення ізольованого впливу факторів, відсоткових чисел, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування тощо.

Традиційні методи економічної статистики: середніх і відносних величин, групування, графічний, індексний та елементарні методи обробки рядів динаміки.

Математично-статистичні методи вивчення зв'язків: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів, кореляційний аналіз, метод об'єкто-періодів, кластерний аналіз та ін. методи.

Економетричні методи: матричні методи, спектральний аналіз, методи теорії виробничих функцій, теорії міжгалузевого балансу.

Методи економічної кібернетики й оптимального програмування: методи системного аналізу, методи машинної імітації, лінійне програмування, нелінійне програмування, динамічне програмування тощо.

Методи дослідження операиій і теорії прийняття рішень: методи теорії графів, метод дерев, теорія ігор, теорія масового обслуговування, методи сітьового планування й управління.

З метою дослідження причинно-наслідкових зв'язків прово­дять логіко-інформаційне моделювання економічних явищ і про­цесів. Це дає змогу отримати чітке уявлення про досліджуваний об'єкт, кількісно описати, дати якісну характеристику його внутрішньої структури та зовнішніх зв'язків. Процес моделювання полягає у розробленні економіко-математичної конструкції дослід­жуваного обєкта на підставі визначення й опису його суттєвих ха­рактеристик (логічно, графічно, алгоритмами функцій і рівнянь), теоретичного аналізу моделі та їх порівняння з об^єктом, що реаль­но функціонує. Цей процес умовно поділяють на три етапи. Пер­ший етап - аналіз теоретичних закономірностей, властивих досліджуваному об'єкту, та емпіричних даних про його структуру й особливості. Для цього етапу характерне формування кінцевої ме­ти побудови моделі та вибір критерію порівняння рішень. Другий етап - вибір найраціональніший. метод розв'язку аналітичної за­дачі. Найкраща модель та, яка дає змогу отримати най-раціональніше розв'язання та точніші економічні оцінки. Третій етап моделювання - всебічний аналіз результатів, одержаних при дослідженні економічних явищ і процесів. Критерієм достовірності та якості моделей є практична дієвість висновків і пропозицій.

Моделювання факторних систем грунтується на основних критеріях виділення факторів як елементів цих систем: причин­ності, достатньої специфіки, самостійності існування, облікової можливості. Для формалізації аналітичної моделі вони повинні мати кількісне вираження.

При моделюванні детермінованих функціональних звчязків в економічному аналізі виділяють такі види моделей.

1. Адитивні моделі – сума показників. Прикладами таких моделей є зведені витрати на вироб­ництво за сумою елементів цих витрат, баланс продажу продукції, баланс робочого часу робітника.

2. Мультиплікативні моделі – добуток.