4. Основні риси економіки феодального суспільства

В сучасній історичній та економічній науці хронологічні межі середньовіччя охоплюють тисячоліття від падіння Римської імперії (V століття) до початку епохи Великих географічних відкриттів і так званого первісного нагромадження капіталу (XV століття). Термін «середньовіччя» впровадили письменники епохи Європейського відродження. Напередодні Великої французької революції виник термін «феодалізм», котрий сучасною історичною наукою трактується як соціально-економічна система, що існувала у Західній і Центральній Європі у період середньовіччя. Окремі риси цієї системи були притаманні й іншим регіонам світу у різні епохи.

Характерними рисами людського суспільства періоду середньовіччя були такі:

- домінування натурального господарства;

- панування великого феодального землеволодіння;

- позаекономічний примус безпосередніх виробників;

- широкий розвиток відносин корпоративного типу (общин, ремісничих цехів, купецьких гільдій);

- феодальні ієрархічні відносини, зорієнтовані на традиції та відтворення існуючого ладу у поєднанні з елементами ринкової та командної систем;

- панування богословного, теологічного світогляду, зростання влади та економічної могутності церкви.

1. Функції та основні методи дослідження «Історії економіки та економічної думки»

Виділяється 5 функцій історії економіки та економічної думки:

виховання і розвиток економічного мислення;

- пізнання поступального процесу еволюції економіки та економічної науки;

- тлумачення економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах;

- творче оволодіння економічними науками та формування економічного світогляду;

- виявлення найраціональніших теоретичних і практичних орієнтирів на основі вивчення альтернативних економічних поглядів, вивчення їх впливу на формування економічної політики держави.

Методологією науки є теорія пізнання історико-економічного процесу, сукупність пізнавальних принципів та дослідницьких методів, що реалізуються у практиці наукового дослідження.

Принципи історико-економічного дослідження: принцип історизму; принцип об`єктивності; принцип соціального підходу.

Основні методи історико-економічного дослідження: історичний; системно-структурний; історично-порівняльний; соціологічних досліджень; психологічні; аналітичний; математичні; статистичні; антропологічні.

Історичний – передбачає розгляд ідей і теорій у порядку їхнього виникнення і формування.

Логічний – грунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорій без достатнього урахування їхннього зв’язку з іншими теоріями.

Мотиваційний – коли аналіз економічної думки підпорядкований економічній мотивації.

Територіальний – передбачає дослідження істор.думки в інших країнах.

2. Основні ознаки первісного суспільства

Ознаки первісного суспільства: низькі темпи розвитку продуктивних сил і повільне їх удосконалення, низькі темпи розвитку суспільства, колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва, рівномірний розподіл і соціальна рівність, відсутність приватної власності, експлуатації, класів і держави.

Соціальна організація первісного суспільства характеризувалася сімейною родовою общиною, якою керували її найбільш авторитетні і досвідчені представники. В основі сімейної общини лежали родинні стосунки, існувала фіксована система поділу праці, розподілу здобичі, шлюбно-сімейних відносин.

На більш пізніх стадіях розвитку первісного суспільства виникають племена, що об’єднали близькі роди, а потім і союзи племен. Укрупнення суспільних структур було вигідне суспільству: воно дозволяло ефективніше протистояти силам природи, створювало можливість для спеціалізації управління, дозволяло успішніше відбивати агресію сусідів. Разом з тим укрупнення сприяло швидшому освоєнню нових знарядь і прийомів праці.