2. Основні етапи становлення господарства первісної доби

Періодизація та основні риси господарства первісної доби.

Первісна доба — найтриваліша в історії людства. Вона тривала з появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (IV- III тис. до н. ери). Первісне суспільство поділяється умовно на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий і залізний віки. Кожному із цих етапів людського життя були притаманні певні риси, особливості, здобутки матеріальної культури, заняття та знаряддя праці.

Так, палеоліт (давній кам'яний вік) був найдовшим періодом. Для нього були характерними примітивні знаряддя праці, збиральництво, мисливство, рибальство, як основні види господарювання, що свідчило про його привласнювальний характер. В цей час людина навчилася видобувати і підтримувати вогонь — одне з найвизначніших її досягнень. З'явилися постійну житла. Палеоліт збігається із найважчим в історії людству льодовиковим періодом.

У мезоліті (середньому кам'яному віці) вдосконалювалися знаряддя праці первісних людей. Були винайдені лук і стріли. З'явився найдавніший транспорт — водний (плоти, човни).

Під час перехідного періоду від мезоліту до неоліту (протонеоліт) зароджуються відтворюючі форми господарювання у тваринництві. Першими прирученими тваринами були собака, свиня і бик. В цей час виникає землеробство, перші постійні поселення людей.

Для неоліту (новий кам'яний вік) притаманне утвердження відтворювальних форм господарювання. Відбувається «неолітична революція». Відтворююче господарство стає цінуючим. Основні заняття людей — землеробство, тваринництво, гончарство та інші. В цей час з'являється наземний транспорт — віз, сани. Худоба використовується як тяглова сила. З'являється система обміну.

Визначальними рисами мідно-бронзового віку було існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, посилення поділу праці на землеробство, скотарство, ремесло. Обмін набуває постійного характеру, стає регіональним.

Ранній залізний вік характеризувався співіснуванням бронзових і залізних знарядь праці. В цей час відбувається перехід від мотики до сохи та плуга, з'являються залізні ножі, серпи, лемеші, круглі жорна. Бурхливо розвиваються ремесла — ковальство, гончарство. Зростає продуктивність сільського господарства, розвивається птахівництво. Для раннього залізного віку характерний швидкий розвиток торгівлі.

Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, а також торгівля створили передумови для виникнення державних утворень — центрів світової цивілізації. В цілому ж господарство первісної доби мало натуральний характер.

3. Розвиток економічної думки в Античному Римі

Стародавній Рим виник у 7ст. н.е. як місто , а з кінця 3 ст.н.е. до кінця 5 ст. н.е. був середземноморською державою. Центральне місце серед соц.екон.проблем ст.Риму займали проблеми рабства і аграрні проблеми особливо питання раціональної організації рабовласницьких господарств.

Трактат "Землеробство ",написаний Катоном містить практичні рекомендації щодо ведення натур-го рабовласницького господарства з певною ринковою орієнтацією.Катон вважав землеробство за найпочесніше заняття. Катон велику увагу приділяє рабам і організації їх праці.

Розробка проєктів проведення аграрних реформ пов’язана з іменами братів Гракхів(далі Гр.)Тіберія і Гая.Пропоновані ними реформи зводились по-поерше, до відновлення та зміцнення дрібного землеволодіння, по-друге, до повернення пролетарів до госп. діяльності, по-третє до обмеження розмірів землі що знаходиться в руках окремих осіб.

Пізніше аграрними проблемами займались Варрон і Колумелла . В трактаті Варрона "Про с\г" зображено зростання товарності рабовл. г-в та їх перетворення в г-ва напівнатур.-напівтоварного типу. На перше місце ставить користь, яка вимагає отримання доходу.

Він визанчав залежність доходності маєтків від їх місцезнаходження . Варрон виділяв 2 типи рабовл.г-ва: приміськи маєтки та віддалені г-ва. Землеробство він пропонував поєднувати із скотарстовм,прибутковість якого була високою.

У творі Колумелли "Про с\г" міститься огляд стану античного с\г в період кризи рабовласництва.Він головну причину погіршення с\г в-ва бачів у недоліках господарювання на землі, через недбальство рабів .Він запропонував цілу систему заходів з раціональн.орг-ції рабовласницького г-ва. Прагнув розробити принципи ефективної організації праці. До них відносились поділ праці і спеціалізація рабів, використання кваліфікованої рабської праці.