- •Предмет «Історія економіки та економічної думки»
- •1.2 Хронологічні рамки первісної доби: різні погляди
- •1.3 Економічна думка в Стародавній Греції
- •Феодалізм, його характеристика. Розвиток феодалізму в країнах європейської цивілізації
- •Задання курсу «Історія економіки та економічної думки»
- •Основні етапи становлення господарства первісної доби
- •Розвиток економічної думки в Античному Римі
- •Основні риси економіки феодального суспільства
- •Функції та основні методи дослідження «Історії економіки та економічної думки»
- •Основні ознаки первісного суспільства
- •Заснування течії раннього християнства
- •Основні етапи становлення феодалізму
- •Етапи розвитку історії економічної думки
- •В чому суть неолітичної революції?
- •Основний зміст законів царя Хаммурапі
- •Економічний розвиток Київської Русі
- •Періодизація та структура курсу Історія економіки та економічної думки
- •Економічні умови виникнення державних об’єднань
- •Збірник трактатів ‘Гуань-Цзи’
- •Господарство Галицько-Волинської держави
- •6.1 Місце історії економічної думки в системі історико економічних наук.
- •6.2. Суспільні поділи праці в первісну добу їх характеристика
- •6.3 Конфуціанство провідна течія економічної думки стародавнього Китаю
- •6.4 Господарство в українських землях в литовсьо польську добу
- •7.1. Формування “Історії економіки та економічної думки”.
- •7.2. Економічні причини розпаду первіснообщинного ладу
- •7. 3.Основні напрямки давньокитайської економічної думки.
- •7. 4. Бенефіцій та його характеристика
- •8.1. Два варіанти рабовласництва. Країни, де вони розвивалися, їх характеристика.
- •8.2. Господарство Стародавнього Єгипту
- •8.3. Аристотель – визначний давньогрецький мислитель, його економічні погляди.
- •8.4. Економічні дослідження в Київській Русі.
- •9.1. Предмет “Історії економіки та економічної думки”.
- •9.2. Господарство Стародавньої Індії.
- •9.3. Основні особливості давньоіндійської економічної
- •9.4. Публіцистично – полемічна література. Іван Вишенський.
- •10.1 Періодизація курсу економіки та економічної думки
- •10.2 Господарство стародавнього китаю
- •10.3 Основні праці давньогрецьких мислителів та їх зміст
- •10.4 Руська правда-перший кодекс давньоруської держави
- •11.1 Економічні принципи піднесення та занепаду Стародавньої Греції
- •11.2 Економічні погляди в країнах стародавнього сходу: вавилонське царство, ст. Єгипет, ст. Китай
- •11.3 Давньоримські мислитилі про розвиток сільського господарства
- •11. 4 Введення в київській русі гривні суть і наслідки
- •12.1 Економічні причини піднесення і занепаду античного Риму
- •12.2 Розвиток економічної думки в Стародавній Індії: «Закони Ману» «Артхашастра», «Камасутра»
- •12.3 Функціїї дисуипліни «Історія економіки та економічної думки»
- •12.4 Суть реформи «Устава на волоки», наслідки її проведення
12.3 Функціїї дисуипліни «Історія економіки та економічної думки»
Виділяється 5 функцій історії економіки та економічної думки: - виховання і розвиток економічного мислення; - пізнання поступального процесу еволюції економіки та економічної науки; - тлумачення економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах; - творче оволодіння економічними науками та формування економічного світогляду; - виявлення найраціональніших теоретичних і практичних орієнтирів на основі вивчення альтернативних економічних поглядів, вивчення їх впливу на формування економічної політики держави.
12.4 Суть реформи «Устава на волоки», наслідки її проведення
У 1557 р. було видано закон під назвою «Устава на волоки», згідно з яким було проведено перерозподіл земель у великокнязівських маєтках у Литві, Західній Білорусії і на Волині з метою підвищити прибутковість цих маєтків. За цим законом уся земля, що нею володіли селяни, поділялася на волоки. (Волока або лан — ділянка землі біля 17 га.) Волоку одержувало селянське господарство — дим, яке мало худобу і реманент і повинно було відбувати всі повинності й панщину. З цього часу панщина стала головною формою експлуатації селян.
Господарства, що не могли обробляти з якихось причин волоку і відбувати панщину, повинності, наділялися половиною волоки, «загородами» — близько 1/11 волоки. Наділ передавався в спадок, його можна було ділити, але не збільшувати. Купівля і продаж землі селянам заборонялася. Внаслідок реформи тільки на Волині площа селянських земель протягом 60—80-х років XVI ст. скоротилася на 50—60%, Такий самий процес відбувався і в інших місцевостях. Наприкінці XVI ст. фільварки з'явилися в Закарпатській Україні. Значно повільніше організовувалися в Центральній і Лівобережній Україні й зовсім їх не було на Буковині.
Реформа зміцнила феодальну власність на землю. В Україні, як і в Польщі, запанував принцип: нема землі без сеньйора. Тобто нешляхетської землі не може бути.
Крім того, що реформа скоротила кількість земель у селян, вона завдала удару селянській общині, общинному землеволодінню і взагалі общинним порядкам, тому що відтепер не община протистояла феодалові, а окреме волочне господарство.
Реформа підвищила прибутки феодалів, зміцнила феодальні порядки, посилила позаекономічний примус селян і призвела до покріпачення селян.
Панівною системою в землеробстві було трипілля. Ширше стали застосовувати угноєння. Ґрунти обробляли в чорноземних районах дерев'яними плугами з залізною робочою частиною, а на легких піщаних ґрунтах застосовувалося соха. Для розпушування землі використовували борону з залізними зубцями і рало.
Головною сільськогосподарською і експортною культурою було жито, в панських маєтках сіяли пшеницю. Попит на неї зростав, вона була майже вдвоє дорожча за жито. Культивували овес, ячмінь. Але культура землеробства була невисока і врожайність невелика. Кращим було становище в фільварках. У великих маєтках одержували велику кількість збіжжя.