- •Предмет «Історія економіки та економічної думки»
- •1.2 Хронологічні рамки первісної доби: різні погляди
- •1.3 Економічна думка в Стародавній Греції
- •Феодалізм, його характеристика. Розвиток феодалізму в країнах європейської цивілізації
- •Задання курсу «Історія економіки та економічної думки»
- •Основні етапи становлення господарства первісної доби
- •Розвиток економічної думки в Античному Римі
- •Основні риси економіки феодального суспільства
- •Функції та основні методи дослідження «Історії економіки та економічної думки»
- •Основні ознаки первісного суспільства
- •Заснування течії раннього християнства
- •Основні етапи становлення феодалізму
- •Етапи розвитку історії економічної думки
- •В чому суть неолітичної революції?
- •Основний зміст законів царя Хаммурапі
- •Економічний розвиток Київської Русі
- •Періодизація та структура курсу Історія економіки та економічної думки
- •Економічні умови виникнення державних об’єднань
- •Збірник трактатів ‘Гуань-Цзи’
- •Господарство Галицько-Волинської держави
- •6.1 Місце історії економічної думки в системі історико економічних наук.
- •6.2. Суспільні поділи праці в первісну добу їх характеристика
- •6.3 Конфуціанство провідна течія економічної думки стародавнього Китаю
- •6.4 Господарство в українських землях в литовсьо польську добу
- •7.1. Формування “Історії економіки та економічної думки”.
- •7.2. Економічні причини розпаду первіснообщинного ладу
- •7. 3.Основні напрямки давньокитайської економічної думки.
- •7. 4. Бенефіцій та його характеристика
- •8.1. Два варіанти рабовласництва. Країни, де вони розвивалися, їх характеристика.
- •8.2. Господарство Стародавнього Єгипту
- •8.3. Аристотель – визначний давньогрецький мислитель, його економічні погляди.
- •8.4. Економічні дослідження в Київській Русі.
- •9.1. Предмет “Історії економіки та економічної думки”.
- •9.2. Господарство Стародавньої Індії.
- •9.3. Основні особливості давньоіндійської економічної
- •9.4. Публіцистично – полемічна література. Іван Вишенський.
- •10.1 Періодизація курсу економіки та економічної думки
- •10.2 Господарство стародавнього китаю
- •10.3 Основні праці давньогрецьких мислителів та їх зміст
- •10.4 Руська правда-перший кодекс давньоруської держави
- •11.1 Економічні принципи піднесення та занепаду Стародавньої Греції
- •11.2 Економічні погляди в країнах стародавнього сходу: вавилонське царство, ст. Єгипет, ст. Китай
- •11.3 Давньоримські мислитилі про розвиток сільського господарства
- •11. 4 Введення в київській русі гривні суть і наслідки
- •12.1 Економічні причини піднесення і занепаду античного Риму
- •12.2 Розвиток економічної думки в Стародавній Індії: «Закони Ману» «Артхашастра», «Камасутра»
- •12.3 Функціїї дисуипліни «Історія економіки та економічної думки»
- •12.4 Суть реформи «Устава на волоки», наслідки її проведення
9.1. Предмет “Історії економіки та економічної думки”.
Предметом історії економіки та економічної думки є:
становлення, функціонування та розвиток економіки у процесі історичної еволюції на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; конкретні форми становлення, розвитку і функціонування економічних систем у різні історичні епохи з урахуванням національних, природних, політичних, духовних та інших особливостей конкретних країн, їх угруповань, міжнародної економіки, системоутворювальні зв'язки економічних систем;
системний погляд на історичний процес виникнення, розвитку, змагання та зміни економічної думки, закономірності її еволюції та роль в розвитку цивілізацій; етапні внески видатних особистостей, основних шкіл, течій та напрямів; аналіз фундаментальної бази хрестоматійних позицій економічної науки та сучасних економічних вчень; адекватність, повнота та достовірність теоретичного відображення закономірностей перебігу господарських процесів на певному етапі історичного розвитку;
встановлення та дослідження методологічних засад історико-економічного аналізу, еволюції методів пізнання економічної дійсності.
9.2. Господарство Стародавньої Індії.
Основною діяльністю населення Стародавньої Індії було іригаційне землеробство, яке базувалося на використанні водоналивного колеса.
З найдавніших часів індійці вирощували пшеницю, ячмінь, рис, бобові, дині, бавовник, льон, цукрову тростину. Землеробство розвивалося в основному інтенсивним шляхом завдяки розчищуванню джунглів та осушуванню боліт.
З найдавніших часів важливу господарську роль у Стародавній Індії відігравало також тваринництво. Уже за ведійської доби в долині Гангу існували велетенські тваринницькі ферми на десятки тисяч голів великої рогатої худоби. Населення країни тримало так багато корів і буйволів не лише тому, що стало харчуватися переважно молочними продуктами, а й щоб мати вдосталь тяглової сили для багаторазового спушування ґрунтів, переплетених корінням ліан. Найбільшого розквіту староіндійські ремесла досягли в другій половині І тис. до н. е. — І тис. н. е. У цей період індійські ткачі виробляли на архіпримітивних ручних верстатах найтоншу бавовняну тканину. Центрами ткацтва були міста Варанас, Матхура, Удджайн. Далеко за межами країни славилися золототкана індійська парча, вироби із слонової кістки. В Індії розвивалися гончарство, будівництво, ткацтво, ковальство, суднобудування, виробництво фаянсу та скляного посуду тощо.
Наявність виробленої надлишкової продукції в Індії сприяла розвитку торгівлі. Особливе місце посідала зовнішня торгівля. Ще в Індський період (XXIII—XVIII ст. до н. е.) населення підтримувало тісні торговельні зв'язки із своїми близькими і далекими сусідами — з Південною Індією, Афганістаном, Белуджистаном, Іраном, Середньою Азією, Месопотамією, збуваючи їм бавовняну тканину, золото, слонову кістку, цінну деревину та купуючи в них метали, коштовне каміння тощо. Розвиток міжнародної торгівлі помітно активізував кораблебудування. На судна з традиційними індійськими товарами можна було натрапити біля берегів Цейлону, Африки, країн Середземномор'я та Південно-Східної Азії. Індійські спеції (особливо перець), вироби із слонової кістки, золототкану парчу, неперевершених індійських жриць кохання охоче закуповував Рим. Індійські купці завозили в країну вина, папірус, ладан, окремі метали, сезам, олії, мед тощо. Важливу роль у розвитку тодішньої індійської торгівлі із сусідами відігравав Великий шовковий шлях, який мав відгалуження в Індію. Індійські ремісники та купці об'єднувались у професійні організації, діяльність яких намагалася контролювати держава.
У Стародавній Індії співіснували державна, общинна та приватна форми власності. Загалом у різні періоди і в різних регіонах співвідношення їх було різним, але постійно спостерігалася тенденція до розширення приватного землеволодіння за рахунок скорочення державного й общинного.
Господарство Стародавньої Індії розвивалося на ґрунті вільної найманої праці. Основою суспільного розвитку були міська та сільська общини, всередині їх відбувався розвиток ремесел. Важливу роль відігравала зовнішня торгівля.