Частина 6 захист прав неповнолітніх при порушенні законодавства

Захист на державному рівні

Конституція України зазначає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захитати свої права й свободи від пору­шень і протиправних посягань. Серед таких засобів звичайно виділяють судові, адміністративні та державні.

Судовий захист - необхідна та найефективніша гарантія забезпече­ння прав та свобод людини та громадянина. Право громадян на судовий захист закріплено у Загальній декларації прав людини. Конституція Ук­раїни гарантує кожному право оскаржувати в суді рішення, дії чи без­діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, посадо­вих і службових осіб.

Згідно Конституції, судочинство в Україні здійснюється Конститу­ційним Судом України та судами загальної юрисдикції. З письмовим кло­потанням до Конституційного Суду щодо тлумачення Конституції та за­конів України з метою реалізації або захисту конституційних прав та свобод людини та громадянина можуть звертатись громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Норми Конституції України є нормами прямої дії, тому кожен може звертатися до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод безпо­середньо на підставі Конституції. Суди не вправі відмовити особі в прий­нятті позовної заяви або скарги, навіть якщо її вимоги можуть бути розглянуті у досудовому порядку. Хоча суд є пріоритетним, однак не єдиним органом захисту прав і свобод людини й громадянина. Кожен, як зазначено в Конституції України, може звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людний, до відповід­них міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, якщо використані всі національні засоби правового захисту.

Адміністративна форма захисту передбачає право громадян зверта­тися до органів державної влади та місцевого самоврядування, що є ви­щими у порядку підлеглості. Згідно Конституції, кожна людина має право направляти індивідуальні чи письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до поса­дових та службових осіб. Людина вільна у виборі будь-якого засобу захисту прав. Адміністративний засіб може бути першим кроком до віднов­лення порушених прав. Судовий засіб захисту при наявності незалежної судової системи є більш об'єктивним, кваліфікованим, ніж адміністратив­ний.

Хто на державному рівні може захистити права дитини?

Державний захист прав людини покладається на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини - "омбудсмена". Він здійснює парламент­ський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожної людини на території України і в ме­жах її юрисдикції.

• При відстоюванні дотримання конституційних прав і свобод людини слід і громадянина та сприяння поновленню порушених прав;

• запобігання будь-яким формам дискримінації у питаннях реалізації людиною своїх прав і свобод тощо.

Учасниками процесу виступають:

• органи та посадові особи, які наділені повноваженнями вирішення справ про адміністративне правопорушення;

• особа, яка притягається до адміністративної відповідальності;

• потерпілий;

• законний представник або захисник;

• свідок.

Хто може бути захисником неповнолітнього?

У випадку притягнення до адміністративної відповідальності непов­нолітнього - законний представник це особа, яка за законом має право представляти інтереси потерпілого чи особи, яка притягується до відлові- дальності та є неповнолітнім або таким, що через свої фізичні або психічні вади пе може сам здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення. Захисник - це учасник процесу, адвокат чи інший фахі­вець у галузі права, який за законом мас право па надання правової допомоги. У ролі такої особи може виступити соціальний працівник. У такому випадку він має право знайомитися з матеріалами справи; заявля­ти клопотання; за дорученням, особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу чи посадової особи, який розглядає справу, а також має інші права, передбачені законами України.

Законними представниками можуть бути батьки, усиновителі, опіку­ни, піклувальники потерпілих чи осіб, які притягуються до адміністратив­ної відповідальності.

Якщо відбулось порушення права на захист?

Порушення права на захист є тяжкою випою, що карається згідно Статті 374 ККУ. Відповідно пункту 1 цієї Статті, недопущення чи пе падання своєчасного захисника, а також інше порушення права підозрю­ваного, обвинуваченого, підсудного па захист, вчинене особою, яка про­водить дізнання, слідчим, прокурором або суддею карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Другим пунк­том визначено, що тіж самі дії, які призвели до засудження невинної у вчиненні злочину особи, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки караються, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю па строк до трьох років.

Як потрібно оформлювати позов у разі необхідності захистити по­рушені права неповнолітнього під час затримання?

Заява має стандартну форму написання. Наприклад, якщо неповноліт­нього затримали з порушенням його прав, то особи, які виступають як батьки чи опікуни, мають право звернутись до начальника відповідної служби або вищої інстанції. до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до поса­дових та службових осіб. Людина вільна у виборі будь-якого засобу захисту прав. Адміністративний засіб може бути першим кроком до віднов­лення порушених прав. Судовий засіб захисту при наявності незалежної судової системи є більш об'єктивним, кваліфікованим, ніж адміністратив­ний.

Хто на державному рівні може захистити права дитини?

Державний захист прав людини покладається на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини - "омбудсмена". Він здійснює парламент­ський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожної людини на території України і в ме­жах її юрисдикції.

При відстоюванні дотримання конституційних прав і свобод людини слід виходить з того, що:

• захист прав і свобод людини та громадянина, гарантовані Конститу­цією яким формам дискримінації у питаннях реалізації людиною своїх прав і свобод тощо.

Хто бере участь у розгляді справи у разі порушення прав?

Учасниками процесу виступають:

• органи та посадові особи, які наділені повноваженнями вирішення справ про адміністративне правопорушення;

• особа, яка притягається до адміністративної відповідальності;

• потерпілий;

• законний представник або захисник;

• свідок.

Хто може бути захисником неповнолітнього?

У випадку притягнення до адміністративної відповідальності непов­нолітнього - законний представник це особа, яка за законом має право представляти інтереси потерпілого чи особи, яка притягується до відлові дальності та є неповнолітнім або таким, що через свої фізичні або психічні вади пе може сам здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення. Захисник - це учасник процесу, адвокат чи інший фахі­вець у галузі права, який за законом мас право па надання правової допомоги. У ролі такої особи може виступити соціальний працівник. У такому випадку він має право знайомитися з матеріалами справи; заявля­ти клопотання; за дорученням, особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу чи посадової особи, який розглядає справу, а також має інші права, передбачені законами України.

Законними представниками можуть бути батьки, усиновителі, опіку­ни, піклувальники потерпілих чи осіб, які притягуються до адміністратив­ної відповідальності.

Якщо відбулось порушення права на захист?

Порушення права на захист є тяжкою випою, що карається згідно Статті 374 ККУ. Відповідно пункту 1 цієї Статті, недопущення чи пе падання своєчасного захисника, а також інше порушення права підозрю­ваного, обвинуваченого, підсудного па захист, вчинене особою, яка про­водить дізнання, слідчим, прокурором або суддею карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Другим пунк­том визначено, що тіж самі дії, які призвели до засудження невинної у вчиненні злочину особи, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки караються, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю па строк до трьох років.

Як потрібно оформлювати позов у разі необхідності захистити по­рушені права неповнолітнього під час затримання?

Заява має стандартну форму написання. Наприклад, якщо неповноліт­нього затримали з порушенням його прав, то особи, які виступають як батьки чи опікуни, мають право звернутись до начальника відповідної служби або вищої інстанції.