2. Особливості утворення інформаційних потоків у казначейському виконанні бюджетів.

Усі інформаційні потоки ДКУ поділяються на дві великі гру­пи: грошові і негрошові (інформаційні).

Грошові інформаційні потоки поділяються на такі підгрупи:

— грошові інформаційні потоки за доходами бюджетів усіх рівнів;

— грошові інформаційні потоки за видатками бюджетів усіх рівнів;

Негрошові інформаційні потоки поділяються на такі підгрупи:

— нормативно-довідкова інформація;

— планові показники;

— зобов'язання;

— звіти про виконання бюджетів усіх рівнів.

Рух цих потоків реалізовано в автоматизованій системі «Казна». Автоматизована система казначейського виконання бюджету (АС «Казна») складається з двох підсистем:

1) Автоматизованої підсистеми операційного дня банку (ОДБ) (розрахункової палати - РП) з автоматизованим модулем обліку та виконання бюджетів усіх рівнів за доходами (АС «Казна-Доходи»).

2) Автоматизованої підсистеми виконання бюджету за видат­ками бюджетів усіх рівнів (АС «Казна-Видатки»).

АС «Казна-Доходи» за допомогою спеціальної функції «Роз­межування та акумуляція» та проведення трансакцій, які містять і прості типи бухгалтерських операцій, і складні, дала можливість:

— розподілити всі надходження від платників на два ПОТОКИ: доходи державного бюджету та доходи місцевих бюджетів у розрізі фондів - загального та спеціального, тобто реалізувати всі вимоги Плану рахунків бухгалтерського обліку казначейства до структури ра­хунків, їх побудови, характеристики та призначення;

— розподіляти кошти згідно з чинним законодавством між різними бюджетами, фондами бюджетів, рівнями бюджетів та одер­жувачами коштів за допомогою специфічних модулів системи, тобто у виконанні державного та місцевих бюджетів за доходами дотримуватися вимог Закону про Державний бюджет України на по­точний рік, Бюджетного кодексу, рішень сесій місцевих рад;

— своєчасно, день у день, перераховувати всі надходження за призначенням;

— одержувати своєчасну, оперативну та достовірну звітність про виконання бюджетів усіх рівнів, яка базується на веденні бухгал­терського, бюджетного, управлінського та позабалансового обліку.

Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника пере­раховує грошові кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті в об­ласному управлінні Державного казначейства України в розрізі ра­йонів і кодів бюджетної класифікації доходів.

Кошти від платників податків і зборів надходять на:

а) рахунки до розмежування, відкриті за балансовими рахун­ками 3311, 3131, 3411, якщо ці податки згідно з чинним законодав­ством підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами, загальним і спеціальним фондами державного бюджету або між державним бюджетом і позабюджетними цільовими фондами чи іншими одержувачами відповідно;

б) рахунки для прямого зарахування, відкриті за балансовими рахунками 3111, 3121, 3113, 3123.

У системі «Казна-Доходи» відбувається процес розщеплення надходжень згідно зі схемами розмежування, у яких зазначаються номери рахунків одержувачів, коефіцієнти розщеплення та призна­чення платежу. Після розщеплення кошти в частині, належній дер­жавному бюджету, надходять на рахунки, відкриті за балансовими рахунками 3111, 3122, які мають однаковий символ звітності з ра­хунком до розмежування, та наростаючим підсумком відобража­ються на рахунках 6 класу. Рахунки після розмежування заблокова­ні до надходжень від платників. Таким чином, всі надходження і до розмежування, і після знаходять своє відображення па грошових рахунках 3 і 6 класів бюджетного обліку, на базі якого формуються звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами.

Усі доходи, що надійшли за день на рахунки державного бюджету, підлягають обов'язковій акумуляції на котлові рахун­ки, відкриті за балансовими рахунками 3112, 3122, з яких в авто­матичному режимі кошти перераховуються до Державного каз­начейства України на котлові рахунки 3112, 3122, відкриті в роз­різі обласних управлінь. У перерахуванні коштів державного бю­джету на центральний рівень інформація про кошти передані знаходить своє відображення на рахунках 8 класу управлінського обліку.

У разі повернення надмірно та/або помилково сплачених коштів платникам повернення відбувається з тих самих рахунків, на які платник сплачував ці кошти. Якщо повернення відбуваєть­ся з рахунку до розмежування, автоматично формуються платіж­ні документи на підкріплення з тих рахунків, на які цей податок розмежовувався у відповідних пропорціях. Тобто під час повернення коштів процес відбувається у протилежному напрямі від розщеплення та акумуляції цього податку. У разі недостатності коштів для повернення в цілому по області надається підкріп­лення з Державного казначейства України на котлові рахунки. В одержанні Державним казначейством України доходів від об­ласних управлінь кошти зараховуються також на котлові рахун­ки, відкриті за балансовими рахунками 3112, 3122, але відкриті в розрізі областей, водночас інформація про ці кошти відобража­ється на рахунках 8 класу як кошти отримані. Таким чином дося­гається подвійний контроль за отриманими доходами державного бюджету, а саме: залишки на рахунках 6 класу з державного бю­джету на рівні обласного управління повинні дорівнювати за­лишкам на рахунках 8 класу як кошти передані, і відповідно на рахунках 8 класу Держказначейства як кошти отримані.

Після одержання доходів від управлінь на центральному рівні відбувається розподіл асигнувань між областями на проведення ви­датків розпорядників коштів державного бюджету.

Механізм реалізації виконання бюджетів усіх рівнів за ви­датками реалізовано з допомогою АС «Казна-Видатки». Для про­ведення видатків з державного бюджету з центрального ріння відкриваються транзитні рахунки за балансовим рахунком 3891. На них же надходять кошти і за «безгрошовими» реєстрами, коли кошти залучаються з єдиного казначейського рахунку області. Транзитні рахунки відкриваються в розрізі виді к коштів державного бюджету. Завдяки впровадженню в дію цих рахунків є можливість відстежити загальну суму проведеного фінансування та суму нерозподілених видатків державного бюдже­ту. З транзитних рахунків кошти згідно з реєстрами Держказначейства можуть розподілятися між особовими рахунками розпо­рядників коштів, які відкриваються за балансовим рахунком 3511 або прямо між реєстраційними рахунками розпорядників КОШТІВ, відкритими за балансовим рахунком 3521. У першому випадку розпорядник вищого ступеня, якому надійшли кошти, повинен падати до казначейства розподіл коштів між своїми підлеглими установами, тобто кошти з рахунку, відкритого за балансовим рахунком 3511 розподіляються між рахунками, відкритими за балансовим рахунком 3521. Для проведення видатків бюджетною установою кошти повинні перебувати на рахунку 3521, відкри­тому на її ім'я. За такої схеми розподілу коштів державного бю­джету на обласному рівні чітко видно загальну суму коштів, що надійшла до області на фінансування видатків, суму проведених видатків, суму нерозподілених видатків (залишки на рахунках, відкритих за балансовими рахунками 3891, 3511, 3521). А за до­помогою ведення складних трансакцій є можливість контролюва­ти виконання планових показників у розрізі установ і фондів, а саме: кошторисів, планів асигнувань, щомісячного розпису ви­датків та ін.

Виконання місцевих бюджетів за видатками проходить на обласному рівні, а отже, в оперативнішому темпі. Щодня після одержання виписки з транзитних рахунки», відкритих за балансовими рахунками 3142, 3152 за попередній день, головні розпорядники коштів (фінансові управління) нада­ють до казначейства реєстр для перерахування коштів. Кошти з рахунку 3142 можуть розподілятися, як і в випадку з державним бюджетом, між особовими рахунками розпорядників вищого ступеня 3531 або між реєстраційними рахунками розпорядників коштів 3541, з яких проводяться видатки бюджетних установ. Видатки, які проводяться в терміновому порядку замкнутими схемами, наприклад, субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, можуть проводитися в той же день, коли надійшли відповідні доходи. Завдяки взаємодії двох систем АС «Казна Видатки» та АС «Казна-Доходи» досягається зарахування дохо­дів, їх акумуляція та проведення розподілу коштів за день.

Відмінність схеми виконання спеціального фонду державного бюджету за видатками полягає лише у використанні інших балан­сних рахунків, на яких обліковуються кошти спеціального фонду.

В управліннях Державного казначейства здійснюється управ­ління доходами та видатками бюджетів. Спочатку доходи та суми, належні розпорядникам коштів, зараховуються за допомогою АІС «Казна-Доходи» на рахунки відповідних бюджетів, державних фондів, інших підприємств, одержувачів коштів з бюджетів, від­криті у розрізі податків та територій і через систему «клієнт - банк» ОДБ банку УДК перераховуються у відділення чи районні відділення Держказначейства.

Робота цієї моделі базується на понятті «віртуального регіону», що тлумачиться як умовне об'єднання всіх філій і установ певного банку в межах регіону, де розташована РРП. Головна ідея мо­делі полягає в тому, щоб у РРП регіону, де є Держказначейство, опрацьовувати дані про платежі всіх його управлінь, незалежно від їх фактичного місцезнаходження. Тобто умовно переводити їх до РРП, де є Державне казначейство. Останнє може за правилами «першої» моделі встановлювати ліміти для своїх управлінь і отри­мувати для контролю відповідні дані.

За такого підходу всередині «віртуального регіону» збільшу­ються потоки інформації, завантаження каналів зв'язку і СЕП НБУ, оскільки створюються додаткові файли для філій, розташованих не в регіоні розташування Державного казначейства.

За третьої банківської моделі планується створення внутрішньої платіжної системи казначейства.

Третю модель виконання бюджетів можна подати так:

1) Державне казначейство є в регіоні Р1, управління є в регіо­нах Рі, де і = 1, 2, 3 і т.д.

2) Для Державного казначейства і всіх управлінь існують свої МФО.

3) Для Державного казначейства існує:

— коррахунок у регіональному управлінні НБУ регіону РІ;

— технічний коррахунок у РРП регіону РІ;

— Держказначейство має програмно-технічний комплекс АРМ-3 НБУ.

4) Для всіх управлінь виконуються умови:

— управління не мають коррахунку в регіональному управлінні НБУ;

— управління не мають технічних коррахунків у РРП регіонального управління НБУ;

— управління не мають АРМ-3 НБУ.

Субрахунки управлінь у Держказначействі ведуться засобами його ОДБ. Управління мають власний МФО і занесені до списку учасників платежів. Казначейство має АРМ-3 НБУ і через нього ви­конуються міжбанківські платежі - і його власні, і управлінь.

Особливість формування файлів СЕП за третьою моделлю моля гає в тому, що навантаження на АРМ-3 у Державному казначействі тут значно більше. Через це доводиться висувати деякі особливі вимоги до організації його роботи. Наприклад, для зв'язку казначейства ч РРП використовуються, зазвичай, виділені канали зв'язку тощо.

Очевидно, фінансові ресурси, які перебувають в управлінні Держказначейства, не обмежуються коштами, що перебувають у певний момент на основному бюджетному рахунку головного розпорядника кредитів.