Тема 9. «Вібрація. Шум, ультразвук та інфразвук. Електромагнітні поля. Іонізуюче випромінювання»

План

1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації. Гігієнічне нормування та методи контролю параметрів вібрацій. Заходи та засоби захисту від вібрацій.

2. Класифікація шумів. Нормування шумів. Контроль параметрів шуму. Методи та засоби захисту від шуму.

3. Інфразвук та ультразвук. Джерела та параметри інфразвукових та ультразвукових коливань. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку та інфразвуку.

4. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань. Нормування електромагнітних випромінювань. Прилади та методи контролю. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.

5. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону. Нормування ІЧ та УФ випромінювань, прилади та методи контролю. Засоби та заходи захисту від ІЧ та УФ випромінювань. Специфіка захисту від лазерного випромінювання.

6. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання. Методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.

Мета: ознайомити студентів з джерелами, класифікацією та характеристиками вібрації, шумів; визначити методи контролю параметрів вібрацій, шумів та випромінювань; з’ясувати заходи та засоби захисту від вібрацій, шумів, випромінювань; ознайомити з нормуванням вібрації, шумів, випромінювань.

Актуальність. Вивчення комплексу небезпечних і шкідливих факторів трудової діяльності та захисту від їх дії на сьогодні є актуальним питанням охорони праці. Одним з найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації, є шум, вібрація, електромагнітні та інші види випромінювань. Ці фактори завдають великої шкоди здоров’ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності і нервової системи, порушення чутливості шкіри і кровообігу тощо.

Студент повинен знати:

• негативні наслідки дії шуму і вібрації на організм людини;

• основні характеристики іонізуючих випромінювань;

• дію електромагнітного поля на організм людини;

• методи та заходи захисту від вібрації, шуму, випромінювань.

Студент повинен вміти:

• визначати заходи та засоби захисту людини від дії виробничого шуму, вібрації;

• застосовувати заходи і засоби для захисту працюючих від дії випромінювань.

Ключові положення

Вібрація - це механічні коливання, що призводять до розладу життєвих функцій людини, шкідливо впливають на роботу обладнання та руйнують будівельні конструкції.

Вібрація характеризується частотою коливань f (Гц), амплітудою А зміщення точки коливання від положення рівноваги (мм), коливальною або віброшвидкістю V(м/с) та віброприскоренням а (м/с²).

Залежно від способу передачі вібрації тілу людини розрізняють:

- локальну (місцеву), що передається людині переважно через кінцівки;

- загальну, що передається на тіло людини через опорні поверхні тіла.

Загальна вібрація поділяється на:

- транспортну, що передається людині, яка знаходиться на транспортному засобі, що рухається;

- транспортно-технологічну, яка передається оператору машини з обмеженим переміщенням, яке здійснюється по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень або промислових площадок;

- технологічну, яка передається від стаціонарних машин на робочі місця, що не мають джерела вібрації, через підлогу, фундаменти або робочі площадки, де працює оператор.

Довготривалий вплив на людину загальної вібрації призводить до розладу вестибулярного апарату, центральної та вегетативної нервових систем, захворювання органів травлення, а також серцево-судинної системи.

Місцева вібрація викликає порушення периферійного кровообігу і нервової системи та м’язово-суглобного апарату. Тривала дія локальних вібрацій часто призводить до вібраційної хвороби з незворотними змінами в цих системах. Одночасна дія підвищеного шуму та вібрації, охолодження всього організму або кінцівок поглиблюють захворювання. Профілактика впливу вібрацій на організм людини включає ряд заходів технічного, санітарно-гігієнічного та лікувального характеру. Найкращим захистом є дотримання нормативних параметрів інтенсивності вібрації.

Гігієнічне нормування вібрацій забезпечує вібробезпеку умов праці. Дія вібрації на організм людини визначається наступними її характеристиками: інтенсивністю, спектральним складом, тривалістю впливу, напрямком дії.

Показниками інтенсивності є середньоквадратичні або амплітудні значення віброприскорення, віброшвидкості або віброзміщення, виміряні на робочому місці. Для оцінки інтенсивності вібрації поряд з розмірними величинами використовується логарифмічна децибельна шкала. Це пов'язано з широким діапазоном зміни параметрів, при котрих вимірювання їх лінійною шкалою стає практично неможливим. Особливість цієї шкали — відлік значень від порогового початкового рівня. Децибел — математичне безрозмірне поняття, котре характеризує відношення двох незалежних однойменних величин:

де Δ — вимірюваний кінематичний параметр вібрації (віброзміщення, віброшвидкість, віброприскорення);

Δ₀ — початкове (порогове) значення відповідного параметра.

Гігієнічну оцінку вібрації, що діє на людину у виробничих умовах, згідно з ГОСТ