12

Тема: Охорона і збереження біологічного різноманіття.

План:

1. Поняття про біологічне різноманіття.

2. Основні загрози біорізноманіттю.

3. Принципи збереження біорізноманіття

4. Основні методи збереження біорізноманіття

1. Поняття про біологічне різноманіття.

За визначенням Всесвітнього фонду дикої природи біологічне різноманіття – це „все різноманіття форм життя на Землі, мільйонів видів рослин, тварин, мікроорганізмів з їх наборами генів та складних екосистем, які утворюють живу природу”.

У 1992 р. у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) відбулася Конференція ООН з питань довкілля й розвитку, в якій брали участь глави 179 держав світу. Це була найширша за числом учасників зустріч світових лідерів. До них приєдналися сотні інших офіційних осіб із громадських, урядових, наукових, ділових та інших організацій — усього понад 18 тис. представників і понад 400 тис. відвідувачів. Роботу Конференції висвітлювали 8 тис. журналістів.

Конференція ухвалила 5 основних документів:

1. Декларацію про довкілля й розвиток,

2. Порядок денний XXI століття,

3. Заяву про принципи управління, захисту й постійного розвитку всіх видів лісів,

4. Рамкову конвенцію про зміну клімату

5. Конвенцію про біорізноманітність. Дата підписання: 05.06.1992 р.

Дата ратифікації Україною: 29.11.1994 ( Конвенцію ратифіковано Законом N 257/94-ВР від 29.11.94 ). Дата набуття чинності для України: 07.02.1995

Конференція вперше оголосила збереження біорізноманітності пріоритетним напрямом діяльності людства. В преамбулі Конвенції про біорізноманітність говориться:

Людство усвідомлює істинну цінність біологічної різноманітності, а також екологічне, генетичне, соціальне, економічне, наукове, виховне, культурне, рекреаційне й естетичне значення біорізноманітності та її компонентів.

Людство усвідомлює величезне значення біорізноманітності для еволюції й збереження систем біосфери, які підтримують життя.

Збереження біорізноманітності — спільна справа всього людства.

Людство занепокоєне тим, що біорізноманітність істотно зменшується в результаті деяких видів людської діяльності.

Необхідно передбачити можливість істотного скорочення чи втрати біорізноманітності, відвернути небезпеку й усунути причини цього.

Конвенцією про біорізноманітність було створено постійний орган, що визначає стратегію й системи конкретних правових, наукових, фінансових, технічних, технологічних та інших заходів зі збереження біорізноманітності, — Конференцію Сторін.

Біорізноманіття розглядають на трьох рівнях:

1. генетичне різноманіття (спадкова мінливість всередині кожного виду);

2. видове різноманіття (набір видів в даній екосистемі);

3. різноманіття угруповань / екосистем (місць існування та екосистем на даній території).

Для безперервного виживання видів і природних угруповань необхідні всі три рівні біорізноманіття:

• генетичне різноманіття потрібне будь-якому виду для збереження репродуктивної життєздатності, стійкості до хвороб, здатності до адаптації в змінних умовах середовища;

• видове різноманіття демонструє багатство еволюційних і екологічних адаптацій видів до різних умов середовища, сприяє стійкості екосистем;

• різноманіття на рівні угруповань показує колективне пристосування до умов середовища для забезпечення безперервного нормального функціонування екосистем.