Модель класової структури суспільства у. Уотсона

Серед моделей стратифікації, поширених в західній соціології, найбільш відомою слід вважати модель У. Уотсона, яка стала результатом досліджень, проведених в 30-х рр. в США. Слід сказати, що всі сучасні західні моделі класової структури суспільства в тій чи іншій мірі містять елементи моделі У. Уотсона.

При проведенні дослідження У. Уотсон і його колеги спочатку орієнтувались на досить просту трьохланкову систему класового поділу суспільства: вищий клас, середній клас, нижчий клас. Проте результати дослідження показали, що доцільно всередині кожного із цих збільшених класів виділити проміжні класи. В результаті модель У. Уотсона набула наступного заключного вигляду:

Вищий – вищий клас складають представники впливових і багатих династій, які володіють досить значними ресурсами влади, багатства і престижу в масштабах держави. Їх становище настільки міцне, що практично не залежить від конкуренції, падіння курсу цінних паперів та інших соціально-економічних змін в суспільстві. Дуже часто представники цього класу навіть не знають точно розмірів своїх імперій.

Нижчий – вищий клас складають банкіри, відомі політики, власники великих фірм, які досягли вищих статусів в ході конкурентної боротьби або завдяки різним якостям. Вони не можуть бути прийняті в вищий-вищий клас, так як або вважаються вискочками (з точки зору представників вищого – вищого класу), або не мають достатнього впливу у всіх сферах життя даного суспільства. Зазвичай представники цього класу ведуть жорстоку конкурентну боротьбу і залежать від політичної і економічної ситуації в суспільстві.

Вищий – середній клас включає в себе процвітаючих бізнесменів, найманих управляючих фірмами, впливових юристів, лікарів, видатних спортсменів, наукову еліту. Представники цього класу не претендують на вплив в масштабах держави, проте в досить вузьких галузях дійсності їх становище достатньо міцне і стійке. Про представників даного класу зазвичай говорять як про багатство нації.

Нижчий – середній клас складають наймані працівники – інженери, середні і дрібні чиновники, вчителі, наукові працівники, керівники підрозділів на підприємствах, висококваліфіковані робітники тощо. В наш час цей клас в розвинутих країнах найбільш чисельний. Основні його прагнення – підвищення статусу в рамках даного класу, успіх і кар’єра. У зв’язку з цим, важливим моментом для них є економічна, соціальна і політична стабільність в суспільстві. Виступаючи за стабільність, представники цього класу є основною підтримкою існуючої влади.

Вищий – нижчий клас складають в основному наймані робітники, які створюють додаткову вартість в даному суспільстві. Будучи в багатьох відносинах залежним від вищих класів по відношенню до отримання засобів до існування, цей клас протягом всього часу свого існування боровся за покращення умов життя. В ті моменти, коли його представники усвідомлювали свої інтереси і об’єднувались для досягнення цілей, умови існування їх покращувались.

Нижчий – нижчий клас складають жебраки, безробітні, безпритульні, іноземні працівники та інші представники маргінальних груп населення.

Отримані дані дозволяють зробити важливий висновок: не дивлячись на численність складових, які визначають соціальну нерівність в суспільстві, воно ніколи не сприймається людьми розрізнено, а об’єднуються в цілісну систему уявлень про те, що і при яких умовах може знаходитись на тому чи іншому рівні соціальної стратифікації.