Пошкодження перикарда, серця і великих судин

Ці поранення можуть бути вогнепальними, різаними і колотими. Найчасті­ше пошкоджується передня поверхня серця і лівий шлуночок. Результатом третини всіх випадків поранень серця або аорти є раптова смерть від кровотечі. Інші хворі без надання кваліфікованої та своєчасної допомоги гинуть через 1-3 дні від тампонади серця і крововтрати (Г.А. Сардак, 1988).

Клініка. У потерпілих виникає біль у ділянці серця (при пошкодженні судин у лівій половині грудної клітки), запаморочення, задишка, відчуття страху смерті, прогресивно погіршуються показники гемодинаміки (пульс, артері­альний тиск). Розвивається тампонада серця за рахунок накопичення крові в перикарді. При рентгенологічному обстеженні виявляють збільшення розмірів тіні серця і зменшення амплітуди його скорочень, а в плевральній порожнині – рідину із затемненням відповідної частини легені.

Лікування. Полягає в терміновій операції. На рівні ІV-V  міжребер’я проводять торакотомію, розкривають перикард, зашивають рану в серці, видаляють згустки крові. При пораненні великої судини зашивають рану, а дрібні судини перев’язують. Оперативне втручання повинно виконуватись швидко і чітко. Після зашивання рани в серці відновлюють цілість перикарда за допомогою рідких швів, проводять дренування плевральної порожнини, перикарда і зашивають рану грудної клітки.